Бухгалтерський облік ПДВ: на що звернути увагу

Податок на додану вартість – це непрямий податок, який входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). Як відображати в бухобліку операції, пов’язані з нарахуванням вхідного ПДВ і податкових зобов’язань?

Правила обліку ПДВ

Бухгалтерський облік за розрахунками з податку на додану вартість (далі – ПДВ) залежить від того, як їх оподатковують відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). На основі цього Мінфін своїм наказом затвердив Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 01.07.1997 № 141 (далі – Інструкція № 141). Для бухобліку ПДВ – це ключовий документ.

ПДВ-операції відображаються на таких субрахунках:

641 «Розрахунки з податків»,

643 «Податкові зобов’язання»,

644 «Податковий кредит»,

315 «Спеціальні рахунки в національній валюті».

Аналітичні рахунки забезпечують деталізацію. Наприклад, субрахунок 641 узагальнює показники за різними податками. Тому суми ПДВ слід відображати на аналітичному рахунку «Розрахунки за податком на додану вартість» (п. 1 Інструкції № 141). Зазвичай, використовують субрахунок 6412.

Система електронного адміністрування ПДВ

Субрахунок 315 з’явився після впровадження системи електронного адміністрування ПДВ. На ньому обліковують кошти на електронному ПДВ-рахунку, що Казначейство відкриває платникові ПДВ.

Субрахунок 315 використовують лише для обліку коштів на електронному ПДВ-рахунку, а не для контролю реєстраційної суми ПДВ (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291).

Вхідний ПДВ

Податковий кредит формують за операціями:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

придбання необоротних активів;

отримання оподатковуваних послуг від нерезидента;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (п. 198.1 ПКУ).

У загальному випадку бухгалтерський облік вхідного ПДВ залежить від того, яка подія була першою: списали кошти або отримали товари чи послуги (п. 198.2 ПКУ). Головним в операціях за вхідним ПДВ є факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Адже без цього податкового кредиту не буде. Виняток існує для операцій, що підтверджені документами відповідно до п. 201.11 ПКУ.

Для обліку сум ПДВ, не підтверджених зареєстрованими в ЄРПН накладними, необхідно використовувати аналітичний субрахунок 6442 «Податковий кредит непідтверджений».

У разі імпорту товарів податковий кредит виникає на дату сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями, а для операцій із постачання послуг нерезидентом – на дату, коли платник склав податкову накладну, за умови її реєстрації в ЄРПН.

Податкові зобов’язання

Продавець, що постачає товари чи послуги, нараховує податкові зобов’язання з ПДВ (п. 185.1 ПКУ). У загальному випадку датою виникнення податкових зобов’язань є перша з таких дат:

отримання коштів від покупця/замовника;

відвантаження товарів (п. 187.1 ПКУ).

У разі постачання товарів чи послуг варто орієнтуватися на нижній поріг для обчислення бази оподаткування ПДВ:

ціну придбання товару (послуги);

звичайну ціну самостійно виготовлених товарів (послуг);

залишкову вартість необоротних активів (п. 88.1 ПКУ).

Підпункт 1.3 Інструкції № 141 вимагає визнавати податкові зобов’язання з ПДВ у сумі перевищення фактичної собівартості проданих товарів, робіт, послуг над фактичною ціною їх продажу, хоча такої мінімальної бази оподаткування ПКУ вже не містить.

Інструкція № 141 не уточнює, на які витрати списувати суми перевищення мінімальної бази над договірною вартістю. Однак за логікою застосування витратних рахунків усі донарахування ПДВ-зобов’язань, не пов’язані з постачанням необоротних активів, доцільно відображати на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Користуватися субрахунком 977 «Інші витрати діяльності» варто, коли відповідно донараховуються ПДВ-зобов’язання за необоротними активами.

Коли придбаваються або виготовляються товари, послуги, необоротні активи, усю суму ПДВ одразу слід включати до податкового кредиту. Так потрібно робити незалежно від того, чи використовуються вони в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності або в операціях, що не є об’єктом оподаткування чи звільнені від оподаткування ПДВ (п. 198.3 ПКУ).

Однак, якщо таке придбання не пов’язане з господарською діяльністю платника або придбані з ПДВ товари, послуги, необоротні активи планується використовувати не в господарській діяльності або в операціях, що не оподатковують ПДВ, обов’язково варто нарахувати умовні податкові зобов’язання з ПДВ (п. 198.5 ПКУ).

Умовні податкові зобов’язання визначаються за товарами, послугами, необоротними активами, придбаними для використання у:

неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

оподатковуваних операціях, але почали використовувати в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах.

Включати суму умовних податкових зобов’язань одразу до складу витрат правильно, якщо під час придбання товарів (необоротних активів) не було відомо про їх майбутнє використання в негосподарській діяльності або неоподатковуваних операціях. Інакше відбудеться порушення правил бухобліку (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»; п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби»; п. 11 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»; п. 10, 11 Інструкції № 141).

Увесь «вхідний» ПДВ належить до податкового кредиту. Якщо такі товари, послуги, необоротні активи надалі частково використовувалися в оподатковуваних операціях, частково – у неоподатковуваних, необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Крім того, розмір частки має відповідати частці використання таких товарів, послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях.

За підсумками року платник ПДВ проводить перерахунок податку, за результатами якого донараховує (зменшує) податкові зобов’язання з ПДВ на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН (п. 199.4 ПКУ).

https://devisu.ua/