Бізнес з червня переведуть на нову звітність по ПДВ: як все зміниться

З червня 2018 року платники ПДВ зобов'язані будуть заповнювати звітність за новими правилами. Мінфін змінив редакцію трьох додатків ПДВ-декларації, які є її невід'ємною частиною. Оскільки відповідний наказ (№381 від 23 березня 2018 роки) був опублікований тільки на початку травня, то, згідно з нормами Податкового кодексу (п.46.6 НК), платники зобов'язані використовувати нову форму декларації з наступного місяця, тобто з червня 2018 - го.

Ті, хто подає квартальну звітність, відповідно, повинні будуть подавати її за підсумками третього кварталу. Хоча деякі юристи не виключають, що податківці можуть вимагати заповнення нових форм вже з другого кварталу.

Кого торкнеться

Зміни торкнулися трьох додатків ПДВ-декларації: Д1, Д5 і ДС9. Найбільш очікуваним була зміна спеціального додатку ДС9, яке заповнюють сільгоспвиробники, які претендують на дотації з бюджету. Так як з 1 січня 2018 року змінилися вимоги Податкового кодексу до інформації, на підставі якої визначається обсяг «дотаційного» ПДВ і право на дотацію (закон №2245 від 7 грудня 2017 року).

До сих пір аграрії мали вираховувати позитивну різницю між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом дотаційних операцій, а також мучилися з розподілом податкового кредиту на дотаційний і звичайний. Так як саме в межах такої позитивної різниці (суми фактично сплаченого ПДВ) в 2017 році надавалася дотація.

Тепер у них має поменшати роботи: досить буде вказати обсяг податкових зобов'язань перед бюджетом за операціями поставки товарів (без її зменшення на суми податкового кредиту) і окремо - обсяг операцій (без урахування ПДВ), які закон відносить до дотаційних. Ці види діяльності перераховані в п.16.3 закону про держпідтримку сільського господарства №1877.

При цьому, треба пам'ятати, що враховуватися будуть тільки ті податкові зобов'язання, які значаться в уже зареєстрованих податкових накладних (за звітний період). Йдеться про ПН, у яких в правій частині порядкового номера вказано код «2».

У другій частині таблиці додатка ДС9, як і раніше аграрії будуть розраховувати частку сільгоспвиробництва (по всьому с/г товарів і окремо - за дотаційними), а також долю недотаційних поставок. Важливо, що робити це потрібно не тільки сукупно за останні 12 місяців, але і окремо по кожному звітному періоду.

Крім того, в цій таблиці з'явилася окрема графа «ПВН» - для розрахунку сільгоспдолі новоствореним платником. А в шапці додатка ДС9 було додано поле «06» для зазначення дати включення до Реєстру одержувачів бюджетної дотації. Ця дата повинна бути вказана в другій квитанції, яку аграрій отримує після подачі заяви про внесення до реєстру.

Для всіх інших платників ПДВ будуть важливі зміни, що стосуються двох інших додатків Д1 і Д5.

Реєстрація незареєстрованого

Як припускають експерти, зміна цих додатків ймовірно пов'язана з бажанням податківців зібрати додаткову інформацію про платників і впорядкувати свої бази даних. Додаток Д1 (розрахунки коригувань сум ПДВ) і Д5 (розшифровка зобов'язань в розрізі контрагентів) були доповнені таблицями 1.1 і 1.2.

У таблицю 1.1 буде заноситися інформація про розрахунки коригування (РК), які збільшують розмір податкових зобов'язань, але ще не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Причому причина не реєстрації ПН неважлива. Це може бути і брак ліміту на рахунку, і прострочення реєстрації або блокування ПН.

При цьому важливо пам'ятати, що в цю таблицю повинні потрапляти нові розрахунки коригування, які були складені в звітному періоді, тобто, наприклад, в червні.

У таблицю 1.2 повинні потрапляти всі інші РК, які були складені за всі попередні періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, тобто, за останні три роки. Але так і залишилися незареєстрованими на дату подання декларації (за червень 2018 року).

Тут треба враховувати, що таблиця 1.2 заповнюється один раз за звітний період, за яким підприємство вперше звітує за оновленою ПДВ-декларацією. У всіх подальших деклараціях цю таблицю заповнювати не потрібно.

Ймовірно, так податківці хочуть руками самих платників виявити незарееєстровані ПН і РК, щоб оштрафувати підприємства за несвоєчасну реєстрацію.

Але оскільки така помилка не пов'язана з несплатою ПДВ (адже податкові зобов'язання були сформовані і вказані раніше в звітності), то це може трактуватися лише як порушення ведення податкового обліку. Відповідно, адмінштраф за ст.163-1 КпАП складе 85-170 грн за перше порушення протягом року, а за повторне загрожує всього 170-255 грн.

https://ubr.ua