Будь-яка юридична особа, яка використовує найману працю, незалежно від її організаційно-правової форми чи виду діяльності, є роботодавцем і зобов’язана виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений Законом від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон). Таким чином, адвокатські об’єднання підпадають під дію цього Закону як роботодавці, оскільки використовують найману працю.
Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі – КАС Верховного Суду).
Адвокатське об’єднання у 2022 році мало середньооблікову чисельність 76 працівників, але не подало звітів про попит на робочу силу (вакансії). Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю розрахував відповідачеві суму адміністративно-господарської санкції з огляду на 3 незайнятих в об’єднанні робочих місця, призначені для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, на суму понад 3,2 млн грн та пеню понад 157 тис. грн і звернувся до суду після відмови в добровільній сплаті. Відповідач заперечував проти позову, вважаючи, що адвокатське об’єднання не є підприємством або суб’єктом господарювання, оскільки здійснює виключно адвокатську діяльність. У зв’язку з цим вказував, що до адвокатських об’єднань не можуть застосовуватися адміністративно-господарські санкції, передбачені ст. 20 Закону, які стосуються виключно суб’єктів господарювання. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено.
КАС Верховного Суду залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Держава через Закон реалізує свою соціальну функцію, покладаючи на всіх роботодавців, незалежно від їх організаційно-правової форми, статусу чи виду діяльності, обов’язок забезпечувати працевлаштування осіб з інвалідністю. Зазначена норма є публічно-правовою та має на меті соціальну інтеграцію вразливої категорії населення, а не регулювання суто господарських відносин. Вид або організаційна форма діяльності юридичної особи, як-от адвокатського об’єднання, не може слугувати підставою для ухилення від виконання вимог Закону. Головним критерієм застосування норм щодо нормативу працевлаштування є саме факт використання найманої праці та наявність статусу роботодавця.
Отже, якщо юридична особа виконує функцію роботодавця – укладає трудові договори, подає звітність та нараховує заробітну плату, то на неї поширюються зобов’язання за ст. 19 і 20 Закону.
Таким чином, адвокатське об’єднання підпадає під дію Закону як роботодавець, який використовує найману працю.
Постанова КАС Верховного Суду від 17.06.2025 у справі № 320/21865/23 (провадження № К/990/3847/25).
Верховний Суд