Запрацював проект, який допомагає адаптувати харчові продукти до стандартів ЄС

28 листопада у Києві презентували новий проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні», спрямований на практичну адаптацію українського законодавства до стандартів ЄС.

Не секрет, щоб постачати продукти харчування в ЄС, нам не тільки потрібно «вписуватися» в занижені для України квоти, але і забезпечити виробництво і перевірку у себе на місцях такої продукції, яка повністю відповідатиме європейським вимогам.

Проект «Удосконалення системи контролю харчових продуктів в Україні» — спрямований на надання допомоги новоствореної Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, а також виробникам, щоб допомогти їм адаптуватися до вимог європейського харчового законодавства.

Україна за останні 1,5 року зробила дуже багато. Були створені нові державні служби, прийняті закони, на практиці — були проведені навчальні програми для державних інспекторів Госпродпотребслужбы.

Чим ми годуємо Європу?

Лише близько 200 підприємств України на даний момент постачають тваринницьку продукцію в ЄС. Для порівняння підприємств по рослинницької продукції, які експортують в ЄС, кілька тисяч! Чому? Вимоги ЄС до продуктів харчування, тваринницький продукції жорсткіше, ніж до всіх інших товарів. Але не тільки в якості продуктів справу. Європейське лобі захищає свого товаровиробника, «ховаючи» наших експортерів якщо не мізерними квотами, то претензіями про наявність, наприклад, «кишкових паличок» і т. д.

Дійсно, наприклад, квоти на постачання кукурудзи, курятини, соків і меду вичерпалися ще на початку 2016 року!

Для порівняння, у 2015 році річна квота на постачання меду закінчилася вже ... 4 січня. У нинішньому році в перші тижні січня вичерпалася квота на постачання кукурудзи — другий після лідируючого за всі останні роки соняшникової олії.

Кабмін України був змушений провести переговори в авральному режимі. Але тільки у вересні (!) поточного року профільний віце-прем'єр Климпуш-Цинцадзе повідомила, що Україні вдалося домогтися перегляду квот на нашу користь з кількох товарних позицій.

Тобто тут експорт багато в чому на ручному управлінні в першу чергу в інтересах ЄС. Європейці спочатку в рамках переговорів щодо розширення квот для України не приховували, що «в обмін» вимагають скасування мораторію на експорт лісу-кругляка.

Тепер ця ж вимога поставлено на чільне місце питання про безвізовий режим. Іншими словами, європейці захищають свої економічні інтереси, що очікувано і зрозуміло.

Так, Україна почала експортувати в Європу мед ще в 90х роках минулого століття. «Якщо говорити про молочної продукції, то лише 13 українських підприємств допущені на ринок Європи. Можливо, ЄС не дуже хоче бачити цей вид продукції у себе. Тому що є достатньо сильне внутрішнє лобі, яке працює постійно на те, щоб донести про неякісність українських молочних продуктів.

Тому спокушатися щодо того, що Україна стане житницею Європи», не варто.

Однак, варто нагадати, що исчерпанная квота не значить, що товар не можна поставляти в Європу. Можна, але вже доведеться платити за нього певну мито.

Замість радянського ВТК — нова система НАССР

Ще в липні 2014 року Верховна Рада України проголосувала за законопроект № 4179 а щодо гармонізації законодавства України та Європейського Союзу у сфері безпеки та якості харчових продуктів.

Зазначений документ передбачає введення в Україні європейської моделі системи забезпечення безпеки та якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points — аналіз небезпечних чинників і критичні контрольні точки). У законі також передбачено створення єдиного контролюючого органу в сфері безпеки харчових продуктів, скасування дозвільних документів і процедур, які відсутні в ЄС, впровадження європейських принципів регулювання ГМО, у тому числі в частині реєстрації ГМО-джерел, а не продуктів, вироблених з них.

Джерело: http://hyser.com.ua/