Юрособа має право на ділову репутацію, як і фізособа: рішення Верховного Суду

Юридична особа може звертатися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації в порядку окремого провадження, якщо особа, яка поширила таку інформацію, достовірно невідома –  ОП КЦС ВС 

З метою захисту свого особистого немайнового права, у тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації в порядку окремого провадження на підставі абзацу третього ч. 4 ст. 277 Цивільного кодексу (далі – ЦК), якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, достовірно невідома. 

Такий висновок, забезпечуючи єдність судової практики, сформулювала Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. 

Суть справи 

У справі, що розглядалася, ТОВ на підставі абзацу третього ч. 4 ст. 277 ЦК звернулося до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, посилаючись на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також власник інтернет-видання, у якому опублікована інформація, невідомі. 

Що вирішив районний суд 

Районний суд задовольнив заяву. Апеляційний суд при повторному розгляді справи скасував рішення суду й відмовив у задоволенні заяви, оскільки не вдалося встановити власника вебсайту чи розповсюджувача (автора) відповідного матеріалу. 

Практика Верховного Суду

Передаючи справу на розгляд ОП КЦС ВС, колегія суддів КЦС ВС зауважила, що у практиці Верховного Суду сформувалося два підходи щодо застосування абзау третього ч. 4 ст. 277 ЦК, а саме чи може юридична особа звертатися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. 

ОП КЦС ВС зауважила, що якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації (абза третій ч. 4 ст. 277 ЦК). 

Права юридичної особи 

Юридична особа здатна мати такі самі цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ч. 1 ст. 91 ЦК). 

Юридична особа має право на ділову репутацію, і таке право по своїй суті не може належати тільки фізичній особі. 

З метою захисту свого особистого немайнового права, в тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може застосовувати як загальні способи захисту (гл. 3 ЦК), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у гл. 20 ЦК, зокрема вимагати спростування поширеної недостовірної інформації, дати відповідь на цю інформацію тощо. 

З урахуванням принципу розумності абзацу третього ч. 4 ст. 277 ЦК потрібно тлумачити в контексті змісту ч. 1 ст. 91 та ч. 1 ст. 94 ЦК. Тобто оскільки юридична особа, хоча вона і є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність, юридичній особі належить право на ділову репутацію, то для захисту цього права юридична особа може звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома. 

Аналіз справи 

У цій справі аналіз постанови апеляційного суду свідчить, що єдиною підставою для відмови в задоволенні вказаної заяви апеляційний суд зазначив відсутність відомостей про власника вебсайту чи розповсюджувача (автора) відповідного матеріалу. 

Причому відсутність відомостей про особу, яка поширила недостовірну інформацію, саме і є підставою для розгляду заяви про встановлення факту недостовірності інформації в порядку окремого провадження за правилами, визначеними розд. IV Цивільного процесуального кодексу. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію, щодо якої виник спір, стане відома, то суд залишає заяву без розгляду й роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. 

Виснування Верховного Суду 

Установивши відсутність відомостей про власника вебсайту чи розповсюджувача (автора) відповідного матеріалу, апеляційний суд не надав оцінки оспорюваній інформації на предмет її достовірності, причому не з’ясувавши по суті, чи не є заінтересовані фізичні особи, яких заявник зазначив у заяві, власниками вебсайту або розповсюджувачами (авторами) відповідного матеріалу. 

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування. 

Постанова Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 504/4099/16-ц (провадження № 61-11424сво23). 

Верховний Суд