Вісім державних стимулів для розвитку інновацій 

Головним чинником успіху держав та бізнесу у світі сьогодні є інновації. Але не варто очікувати, що інноваційний сектор економіки зростатиме сам собою, як гриби після дощу.

Інновації можна радше порівняти з оранжерейними рослинами, яким потрібен особливий догляд з боку садівника, тобто держави, і особливі стимули росту. В Україні цих стимулів конче не вистачає, хоча вигадувати нічого треба – вони вже успішно пройшли випробування в багатьох країнах світу, досить лише вивчити цей досвід та адаптувати під нашу специфіку.

Отже, огляд восьми дієвих стимулів для інновацій, які використовуються великою кількістю країн.

1. Стимули для корпорацій, що інвестують у R&D

Кожна прогресивна держава зацікавлена в тому, щоб її компанії розвивалися та багатіли, й створює сприятливі умови для інвестицій бізнесу в інновації. Для цього у держав є ціла низка можливих інструментів стимулювання R&D: вирахування інвестицій у R&D з бази оподаткування компаній, пільгові ставки податків та «податкові канікули», кредити та гранти, прискорена амортизація основних засобів, звільнення від зборів на інфраструктуру та від земельної ренти, страхування інноваційного експорту, державні закупівлі інновацій.

У різних країнах перевага віддається або податковим стимулам, або прямим фінансовим відрахуванням, однак здебільшого ці інструменти зрівноважені. У більшості країн світу корпорації, які займаються R&D та випускають високотехнологічну продукцію, сплачують знижену ставку податку на прибуток. Крім того, загальноприйнятою світовою практикою стало вирахування R&D-витрат з бази оподаткування. Бельгія, Велика Британія, Мальта, Польща, Словенія, Угорщина та Чехія та застосовують податкові пільги у формі додаткових вирахувань з оподатковуваної бази, які навіть перевищують реалізовані витрати.

2. Стимули для створення R&D-центрів

У країнах, що прагнуть залучити додаткові інвестиції до інноваційного сектору, популярні «податкові канікули» для R&D-центрів. У деяких країнах дія «канікул» поширюється на всю їх територію, як-от у Китаї, Ізраїлі та Мексиці, а в інших – на окремі регіони, як у Канаді та Індії, або навіть на окремі проекти.

Додатково, R&D-центрам зазвичай надається право безоплатного користування землею, придбання землі за пільговою ціною (Чехія), звільнення від сплати податку на нерухомість (Білорусь) та знижена ставка податку на репатріацію прибутків (Білорусь – 5%, Ізраїль – 15%).

3. Технологічні зони

Вагому роль в інноваційній діяльності відіграють технологічні зони розвитку у формі технопарків чи бізнес-інкубаторів. У впровадженні цих інструментів лідирує Західна Європа. Підприємства, що займаються R&D у технологічних зонах, зазвичай звільнені від податку на землю, збору на інфраструктуру та від обов'язкового продажу коштів в іноземній валюті, які були отримані від реалізації продукції.

Держави активно стимулюють розвиток таких зон капітальними інвестиціями. У Великій Британії, наприклад, частка державних витрат на будівництво, створення і розвиток інфраструктури технологічних зон становить близько 60%, у Німеччині, Франції та Нідерландах – приблизно 75%, а в Бельгії – майже 100%.

Яскравим прикладом стимулювання R&D у межах технологічних зон є Туреччина. На сьогодні в Туреччині функціонують 56 технологічних зон розвитку, ще 13 розпочнуть роботу найближчим часом.

4. Підтримка модернізації компаній

Щоб стимулювати компанії модернізувати виробництво, такі держави, як Бельгія, Данія, Люксембург, Нідерланди, Португалія та Фінляндія активно використовують прискорену амортизацію. У Канаді пришвидшена амортизація складає 100% вартості активу за рік — ця опція стає доступною для основних фондів, які використовуються більш ніж на 90% в R&D. У Південній Африці така преференція поширюється тільки на вироби або обладнання у галузі машинобудування, що використовуються для R&D.

Ще один потужний стимул – державна підтримка інноваційних робочих місць. Наприклад, у Чехії надається фінансова підтримка у розмірі 9 000 доларів на одне нове робоче місце в R&D-проектах. В Індії практикується 30% вирахування з бази оподаткування оплати праці R&D-працівників протягом перших трьох років їх роботи. У Нідерландах оподаткування заробітної плати та відрахування на соціальне страхування для працівників, які проводять кваліфіковані дослідження, зменшуються на 35% (50% для стартапів) за перші €250 тис. витрат.

Також деякі країни надають компаніям пільги на оподаткування дивідендів від залучених інвестицій.

5. Державні гранти та пільгові кредити

В Ірландії держава надає кредити із 25-відсотковим відшкодуванням витрат на R&D та спорудження і реконструкцію будівель, що використовуватимуться в процесі інноваційної діяльності. В Канаді пільгові кредити надаються перш за все малим та середнім підприємствам або тим, що розташовані в пріоритетних зонах.

6. Підтримка інноваційного експорту

У 2016 році експортно-кредитні агентства (ЕКА) різних країн профінансували понад $400 млрд міжнародних експортних та комерційних операцій. Діяльність ЕКА має значний сенс, адже експорт високотехнологічної продукції пов’язан з серйозними комерційними та некомерційними (особливо політичними) ризиками. Тому страхування, що покриває експортні неплатежі, позитивно впливає на обсяги інвестицій.

Індія, наприклад, завдяки стимулюванню інноваційного експорту за останні роки зробила значний стрибок у галузі ІТ. Сьогодні тут працює понад 3,5 мільйона ІТ-професіоналів, які згенерували прибутку на $160 млрд протягом 2016 року порівняно з $146,5 млрд у 2015 році, а це щорічне зростання на 9,2%.

7. Підтримка інноваційних державних закупівель

Державні закупівлі є потужним інструментом стимулювання галузей. Так, у більшості розвинених країн через державні закупівлі розподіляється близько 15% ВВП, що складає майже 30% витрат бюджетів цих країн.

У підтримці державних закупівель інновацій успішним є досвід Європейського Союзу, де державні органи стають замовниками інноваційних товарів або поділяють ризики та вигоди від комерціалізації R&D. В ЄС на 2018-2019 роки заплановано €124 млн фінансування для інноваційних закупівель у рамках програми «Горизонт 2020».

8. Патентні бокси

Наявність такої переваги, як Патентний бокс - це спеціальний податковий режим для інтелектуальної власності. Така преференція передбачає сприятливу податкову ставки на дохід від інтелектуальної власності, або дозвіл на вирахування цього доходу з бази оподаткування.

Польща, Чехія, Словаччина, Туреччина, Румунія, Білорусь, РФ - намагаються забезпечувати  сприятливі умови для інноваційної діяльності, адже на території цих країн діє більшість із вищенаведених інструментів розвитку. Україна ж поки запровадила лише звільнення від ПДВ операцій з постачання програмної продукції. Тож нашій країні потрібно якомога скоріше брати на озброєння перевірені стимули для R&D та інноваційних компаній.

https://biz.nv.ua