Облікову ставку знижено до 13,5 % – НБУ 

Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку з 14,5 % до 13,5 % із 26 квітня 2024 року. Ураховуючи послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску, а також зниження ризиків для надходження міжнародної фінансової підтримки, НБУ продовжує цикл пом’якшення процентної політики. Це дасть змогу підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності.  

Упродовж першого кварталу 2024 року споживча інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ. 

Фактична споживча інфляція сповільнилася до 3,2 % р/р у березні та була нижчою за прогноз НБУ, оприлюднений в Інфляційному звіті за січень 2024 року. Відхилення від прогнозу зумовлювали передусім малопрогнозовані чинники, у тому числі тимчасового характеру. Так, тепла зимова погода забезпечила більшу пропозицію сирих продуктів харчування, а також сприяла послабленню тиску з боку витрат бізнесу, зокрема на енергоносії. Крім того, надалі відображалися ефекти від значних врожаїв попереднього року. 

Базова інфляція теж сповільнювалася (до 4,2 % р/р), але була доволі близькою до прогнозу НБУ. З одного боку, подальше зростання витрат на оплату праці та наслідки блокади західних кордонів підтримували фундаментальний ціновий тиск. З іншого, – його послабленню сприяли поліпшення інфляційних очікувань та ефекти перенесення від здешевлення сирих продовольчих товарів на оброблені продукти харчування та деякі послуги.  

НБУ поліпшив прогноз інфляції до 8,2 % на 2024 рік та очікує її закріплення в цільовому діапазоні 5 % ± 1 в. п. упродовж наступних років. 

Як і раніше, НБУ прогнозує помірне посилення інфляційного тиску цьогоріч з огляду на очікуване вичерпання ефектів більших врожаїв попереднього року, подальше відновлення споживання та підвищення витрат бізнесу в умовах війни. Водночас, ураховуючи кращу фактичну інфляційну динаміку та поліпшення інфляційних очікувань, прогноз інфляції на кінець цього року знижено з 8,6 % до 8,2 %.  

Упродовж наступних років інфляція повернеться до цільового діапазону 5 % ± 1 в. п. та залишатиметься в його межах. Цьому сприятимуть як поступова нормалізація умов для функціонування економіки, так і послаблення зовнішнього інфляційного тиску, а також послідовні заходи монетарної політики НБУ. Очікується, що наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 6 %, а за підсумками 2026 року – до 5 %.   

Відновлення економіки триватиме, хоча буде стриманим, передусім через суттєві ураження енергетичних об’єктів. 

Зростання реального ВВП у І кварталі 2024 року, за оцінками НБУ, було слабшим, ніж очікувалося, насамперед через стримані бюджетні видатки в умовах невизначеності з надходженням зовнішнього фінансування. Додатковим чинником була блокада західного кордону, що стримувала активність окремих видів діяльності. Водночас стабільна робота морського коридору, сприятлива погода та збільшення внутрішнього попиту підтримували економічне зростання.  

НБУ прогнозує подальше відновлення економічної активності, ураховуючи нещодавні зрушення в питаннях отримання міжнародної допомоги, а також очікуване пожвавлення внутрішнього та зовнішнього попиту. Водночас прогноз зростання реального ВВП погіршено через наслідки масштабних атак росії на енергетичну інфраструктуру України. Очікується, що економіка зросте на 3% у 2024 році та на 4,5–5% у 2025, 2026 роках.    

Збереження міжнародної фінансової підтримки та заходи з посилення стійкості державних фінансів дадуть змогу й надалі забезпечувати макрофінансову стабільність, необхідну для сталого відновлення економіки. 

Як і очікувалося, у березні від міжнародних партнерів надійшло близько 9 млрд дол. США, що дало змогу наростити міжнародні резерви до майже 44 млрд дол. США. Крім того, упродовж останніх днів Україна отримала позитивні новини зі США про схвалення пакета військової та фінансової допомоги. Також надійшов черговий транш від ЄС у розмірі 1,5 млрд євро. Ураховуючи це, Україна може розраховувати на 38 млрд дол. США зовнішньої бюджетної допомоги цього року.   

Водночас триває реалізація заходів з посилення спроможності України до самозабезпечення. Уряд зміцнює власну ресурсну базу та нарощує залучення на внутрішньому ринку. Зі свого боку НБУ удосконалює заходи валютного контролю. Разом із налагодженням ритмічності зовнішньої допомоги це дасть змогу профінансувати заплановані видатки бюджету та підтримувати контрольовану ситуацію на валютному ринку.  

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. 

Повномасштабна російська агресія триває та завдає нових втрат українській економіці. НБУ припускає зниження безпекових ризиків та нормалізацію умов для функціонування економіки на прогнозному горизонті. Натомість тривала війна високої інтенсивності загрожує подальшими руйнуваннями міст, об’єктів інфраструктури та виробництв, масштаб впливу яких важко оцінити наперед.  

Порівняно з попереднім прогнозом суттєво послабився ризик недостатності міжнародного фінансування в цьому році, однак ризики ритмічності його надходження зберігаються. Також актуальними залишаються такі ризики:  

• виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності чи покриття значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;  
• суттєві пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції; 
• продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт та здорожчуватиме імпорт;  
• поглиблення негативних міграційних тенденцій; 
• загострення ситуації на Близькому Сході, що, зокрема, збільшує для світової економіки ризики можливих перебоїв у постачанні енергоресурсів та їхнього подорожчання. 

Водночас зберігається ймовірність реалізації й низки позитивних сценаріїв, пов’язаних, зокрема, з подальшим розширенням експортних можливостей, передачею Україні коштів від знерухомлених російських активів, пришвидшенням євроінтеграційних процесів, реалізацією масштабної програми відновлення України.  

Ураховуючи баланс ризиків, а також сприятливі макрофінансові тенденції, зокрема кращу інфляційну динаміку, Правління НБУ вирішило знизити облікову ставку на 1 в. п. – до 13,5 %. 

Попередні кроки з пом’якшення процентної політики та зміни в операційному дизайні монетарної політики очікувано позначилися на поступовому зниженні номінальної дохідності за гривневими депозитами та ОВДП. Водночас ці інструменти залишалися привабливими, а попит на них зберігається, ураховуючи загальне поліпшення інфляційних очікувань. Помірне зниження облікової ставки не має зашкодити збереженню інтересу до гривневих активів, адже вони й надалі забезпечуватимуть захист заощаджень від інфляційного знецінення.  

Разом зі зниженням облікової ставки також на 1 в. п. зменшуються розміри ставок за депозитними сертифікатами овернайт і тримісячними депозитними сертифікатами – до 13,5 % та 16,5 % відповідно. Крім того, НБУ суттєвіше знижує ставки за кредитами рефінансування – на 2 в. п. до 17,5 %. В умовах циклу пом’якшення процентної політики зменшується доцільність зберігати суттєву різницю між ставкою за кредитами рефінансування та обліковою ставкою.  

Ураховуючи достатньо комфортний рівень міжнародних резервів, контрольовану ситуацію на валютному ринку та очікування щодо подальшого надходження міжнародної допомоги, НБУ готує низку кроків з валютної лібералізації в найближчі тижні. Вони узгоджуватимуться зі Стратегією пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Ці кроки вже враховані в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збереження міжнародних резервів цього і наступного року на рівні, близькому до поточного.  

НБУ убачає певний простір для подальшого пом’якшення процентної політики за умови збереження сприятливих макрофінансових тенденцій. 

Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає зниження облікової ставки до 13 % у поточному році. Таке пом'якшення процентної політики та заплановані кроки з валютної лібералізації не мають створювати додаткових загроз для макрофінансової стабільності та стійкості валютного ринку.  

НБУ адаптуватиме монетарну політику в разі істотних змін у балансі ризиків. Так, зменшення ризиків для інфляції та курсової стійкості може створити передумови для додаткових кроків зі зниження облікової ставки та пом’якшення валютних обмежень, що підтримають розвиток кредитування та відновлення економіки. 

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням НБУ цього рішення, буде оприлюднено 6 травня 2024 року. 

Наступне засідання Правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 13 червня 2024 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

НБУ

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm