Скільки коштує вести бізнес в Україні

Починаючи власний бізнес, українські підприємці повинні бути готовими до того, що їм доведеться витрачати цінні для бізнесу робочі дні і немалі суми коштів просто для того, щоб мати можливість займатися підприємництвом. Виконання усіх вимог, створених для бізнесу державним регулюванням, обтяжує підприємців, а особливо малий і середній бізнес, який не має для цього достатньо ресурсів.

Зі свого досвіду і з розповідей друзів-підприємців ми знаємо, як неодноразово затягуються процеси видачі довідок і скільки часу займає збір усіх необхідних документів. Ми чули про те, як проходження перевірок сповільнює роботу фірм і як важко буває встигати за змінами у податковому законодавстві. Однак до цього часу було важко оцінити, скільки ресурсів — грошових і часових — в середньому витрачає одна фірма в Україні на виконання вимог регуляторного законодавства.

Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні", яка спрямована на розвиток малого і середнього бізнесу, провела опитування представників малих та середніх фірм, у якому детально розпитали їх про те, скільки коштів та часу вони витрачали на різні процедури, пов"язані із веденням бізнесу. Нас цікавили витрати на регулювання, які здійснюються впродовж усього "життєвого циклу" окремо взятого бізнесу: починаючи від реєстрації нового підприємства і закінчуючи отриманням дозволів та проходженням перевірок. Всього ми опитали більш ніж 1 800 малих та середніх підприємств, серед яких 500 — це фізичні особи-підприємці (ФОПи).

Вартість регулювання

В середньому одне мале або середнє підприємство витрачає на проходження регуляторних процедур близько 30 000 грн на рік. Стільки коштів витратила б одна фірма в середньому у 2015 році, якщо б вона зареєструвалась, отримала всі необхідні дозволи і ліцензії та пройшла відповідні перевірки за один рік. Ця цифра — сума офіційних платежів, які підприємці сплачують державі за проходження регуляторних процедур та неофіційних платежів, пов"язаних із цими ж процедурами. Також у цю суму входить робочий час, витрачений на дотримання регулювання, який ми виразили в грошовому еквіваленті — через середню зарплату за регіоном.

При цьому практично половина опитаних підприємств, а саме 49%, проходили перевірки. Незважаючи на те, що у 2015 році, як і зараз, діяв мораторій на перевірки, перевіряти підприємців приходили представники пожежної охорони, податкової інспекції, Державної санітарно-епідеміологічної служби, МВС та інших контролюючих органів.

В середньому одна фірма, що проходила перевірки, витратила на це 2 тижні свого часу та сплатила більш ніж 33 000 грн у вигляді штрафів, конфіскацій та неофіційних платежів. Чим більшим був розмір підприємства, навіть якщо воно входило до категорії "малих або середніх", тим частіше його навідували з перевірками і тим більше коштів це підприємство витрачало в результаті цих перевірок. Це вказує на те, що фірми, які зросли до певного рівня, частіше потрапляють у "поле зору" контролюючих органів.

Адміністрування податків

Говорячи про податки, майже половина опитаних нами представників малих та середніх підприємств вказали на те, що високий рівень оподаткування створює складнощі для їхнього бізнесу. Справді, за результатами нашого дослідження малі та середні підприємства в середньому платять близько 27% свого прибутку у вигляді податків і зборів.

Але іншою стороною проблеми з оподаткуванням для підприємців є складність самої процедури сплати податків — тобто податкового адміністрування. В середньому одне мале або середнє підприємство витрачає приблизно 15% свого часу на дотримання вимог податкового законодавства. Наше опитування показало, що проблеми, з якими стикаються підприємці при сплаті податків, можна розділити на три групи.

По-перше, це нестабільність та часті зміни податкового законодавства та податкової звітності. Зокрема, двоє із трьох опитаних підприємців скаржаться на те, що нестабільне податкове законодавство створює проблеми для їхнього бізнесу. По-друге, це складність і обтяжливість податкового законодавства: високий розмір податків і штрафів, багато звітних документів. І по-третє, це корупція у сфері оподаткування та складнощі у відносинах між інспекторами і платниками податків. Деякі підприємці говорять про повну залежність від податкових інспекторів, дехто стикається з необхідністю платити хабарі, а частина опитаних звертає увагу на те, що занадто багато часу при сплаті податків витрачається на спілкування з державними органами.

Діловий клімат і очікування

Що ж до загального середовища для ведення бізнесу, то опитані підприємства оцінили поточне середовище досить погано. Очікування на найближчі півроку були також не надто оптимістичними — лише невелика частина опитаних прогнозувала, що воно покращиться за цей час. Проте вже у довшій перспективі — протягом наступних двох років — підприємства очікують збільшення своєї ділової активності.

Ці думки та очікування бізнесу можна проілюструвати за допомогою індексів, які показують різницю між позитивними та негативними оцінками. Кожен індекс, який ми обчислили, має значення від -1 (найнижчий рівень) до +1 (найвищий рівень). В результаті вийшло, що індекс оцінки поточного стану ділового середовища дорівнює -0,42, тобто кількість негативних оцінок перевищує кількість позитивних. Індекс очікуваних змін фінансово-економічної ситуації у короткостроковому плані вже додатній: 0,08, а індекс очікуваних змін ділової активності протягом наступних двох років ще вищий: 0,45.

Як знизити вартість ведення бізнесу в Україні

Очікуючи на дозволи і проходячи перевірки, малі та середні підприємства витрачають кошти та час, який вони могли б спрямувати на свій розвиток. Для того, щоб бізнес міг інвестувати ці ресурси у зростання, регуляторні процедури слід зробити максимально простими та зрозумілими для нього. Якщо регулювання бізнесу буде більш прозоре та менше залежатиме від рішень окремо взятих чиновників чи державних органів, це зменшить можливості для корупції.

Докладніше дивись за посиланням: http://delo.ua/