Скільки малий бізнес втрачає від бюрократії

Малі підприємства втрачають п’яту частину свого прибутку від бюрократії та досі подають радянські звіти до Укрстату. Як Індекс Бюрократії може змінити ситуацію.

Чим менше бізнес, тим дорожче державне регулювання

Не секрет, що малий бізнес відіграє основоположну роль для української економіки. Так, за офіційною статистикою його частка становить 96% від усіх зареєстрованих суб’єктів господарювання, що в свою чергу працевлаштовує 27% українців та генерує 18% ВВП в країні.

Проте так історично склалося, що в Україні саме малий бізнес найбільше потерпає від державного регулювання. Чим менше підприємство, тим складніше та дорожче для нього виконувати регуляторні норми. Наприклад, згідно даних Світового Банку, вартість дотримання податкового законодавства для малого бізнесу у 8 разів вища, ніж для великих підприємств. Хоча варто зауважити, що у більшості випадків обтяжливим є не стільки факт наявності регулювання, як бюрократія у процедурах, що тягне за собою значні витрати часу та коштів для малого підприємця, який найчастіше навіть і не здогадується про їх фактичну “вартість” виконання.

Рис. 1. Вартість дотримання податкового законодавства для підприємств із різним обсягом річного доходу (дані Світового Банку)

Дивитись глибше дерегуляції

На сьогодні вже існує ряд аналітичних інструментів, що дозволяють оцінити легкість ведення бізнесу у певній країні, прикладом є Ease of Doing Business, за яким Україна підвищилася на 36 позицій за останні 4 роки (зі 112 місця у 2014). Крім аналізу регуляторної системи загалом, цей рейтинг не зупиняється саме на бюрократичних бар’єрах та не фокусується на малому бізнесі. Попри часті спроби дерегуляції, увагу на саме дебюрократизації звертають одиниці. У такій ситуації досить вдалим рішенням є використання Індексу Бюрократії (англ. Bureaucracy Index), що в цьому році був вперше адаптований та розрахований для України командою аналітичного центру EasyBusiness.

Саме Індекс Бюрократії дозволяє кількісно виміряти розміри бюрократичного тягаря, з яким стикається мале підприємство. В Індексі розраховується кількість бюрократичних процедур, необхідні часові та грошові ресурси для їх виконання. Для відбору процедур використовуються два простих принципа: (1) бюрократична процедура законодавчо необхідна до виконання малим підприємством, (2) та ж сама процедура не є необхідною для самої компанії. Також до уваги беруться дві основні сфери функціонування типової компанії, а саме: зайнятість працівників (процедури нарахування заробітної плати, сплати податків, прийому на роботу та звільнення) та операційна діяльність підприємства (адміністрування податків, управління відходами та транспортом, проходження сертифікації та перевірок). У 2018 році Індекс вже був розрахований для Словаччини, Чехії, Литви та України, що вдало дозволяє здійснити порівняння рівня бюрократії для малого підприємства серед країн пострадянського простору.

Більше 500 сторінок документів або 20% втраченого прибутку від надлишкової бюрократії

Маючи чотирьохрічний досвід у реформі дерегуляції, команда EasyBusiness вирішила заглибитися саме на бюрократичних бар’єрах. Цьогорічні результати Індексу бюрократії для українського малого бізнесу є невтішними. Так, щорічно український підприємець має виконувати 63 бюрократичні процедури, які невеликий підприємець виконує від 1 до 24 разів на рік, що в сумі складає 500 друкованих сторінок тексту та за підрахунками вимагають 469 годин. Більше того у грошовому еквіваленті бюрократія обходиться малому бізнесу у більше як 1000 євро щорічно, забираючи до 20% прибутку типового маленького підприємства.  

Рис. 2. Результати Індексу Бюрократії для України (дані EasyBusiness)

Не менш цікавим є порівняння результатів з іншими пострадянськими країнами, а саме Словаччиною, Чехією та Литвою. У компанії таких країн Україна є явним аутсайдером. При тому, що кількість бюрократичних процедур є майже однаковою, українському бізнесу потрібно удвічі більше часу, аби їх виконати. Не грає на користь України і той факт, що в грошовому еквіваленті (євро) українська бюрократія є майже вполовину дешевшою за європейську. Натомість це свідчить лише про нижчий рівень оплати праці.

Рис. 3. Порівняння результатів Індексу Бюрократії (дані EasyBusiness, INESS, Lithuanian Free Market Institute, Liberální Institut)

Шанси на покращення

Проте ситуація не є безвихідною. Саме Індекс бюрократії дозволяє ідентифікувати найбільш обтяжливі процедури, зміна яких може помітно зекономити час та кошти малому українському підприємству.

Загалом рекомендації щодо зменшення бюрократії стосуються трьох основних напрямів:

• Спрощення адміністрування процедур (наприклад, щодо “Оподаткування витрат працівника, понесених за рахунок власних коштів”);
• Зміна періодів подачі звітів (наприклад, звітів Про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом та Про використання та запаси палива);
• Скасування рудиментарних документів (наприклад, тих Що підтверджують забезпечення співробітників спецодягом, милом, молоком, газованою водою).
• Зменшення бюрократії дозволить бізнесу більш ефективно використовувати свій час та гроші. Наприклад, заощадивши кошти від надлишкової бюрократії, малий підприємець зміг би найняти додаткового менеджера з продажу для розвитку бізнесу або просто вкласти кошти в розробку власного веб-сайту для залучення нових клієнтів.

Проте вирішальне слово завжди залишається за урядом. Хоча варто відмітити позитивні зрушення у цьому питанні. Так, в день Міжнародного дня бюрократії, що пройшов 1 жовтня, на представленні результатів Індексу були присутні представники уряду. Забюрократизованість бізнесу є не лише українською проблемою, вона так само присутня у європейських країнах. Але мова йде не про кількість паперів, які необхідно надати, а про рівень бюрократичного тиску у плані витрат часу та грошей на виконання бюрократичних процедур.

biz.nv.ua