Санітарно-гігієнічні вимоги до роботи у сільському господарстві

Роботи, що виконуються у сiльському господарствi, мають низку особливостей, якi суттєво вiдрiзняють їх вiд робiт у промисловому виробництвi та впливають на санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi.

1. сезонність і конкретна терміновість робіт, що обумовлюють велику напругу у визначені періоди року, наприклад, посів зернових необхідно провести за 72 години, а їхнє збирання не більш ніж за 7-10 днів;
2. роботи проводяться на відкритому повітрі, при цьому на працюючих впливає мінливе сполучення метеорологічних факторів (спека, дощ, сніг), що залежать від кліматичної зони, часу року, погодних умов;
3. часта зміна робочих операцій, які виконує той же працівник, що не дозволяє обладнати тимчасові робочі місця відповідно до вимог;
4. розосереджене на великих територіях, у значному віддаленні від постійного місця проживання, медичних установ. Тому на період сезонних польових робіт необхідно організувати мережу польових станів;
5. характеризується хімізацією виробничих процесів, широким використанням пестицидів і мінеральних добрив, що шкідливо діють на працівників, забруднюють не тільки повітря робочої зони, а й біосферу;
6. використання нових технологічних процесів і машин, при цьому збільшується вплив шуму і вібрації на працівника, а також нервово-емоційна напруга.

Кожна з галузей має  також чимало специфічних шкідливих (вплив яких за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров'я потомства) і небезпечних виробничих факторів (вплив яких на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров'я або до смерті).

Так, властивими для рослинництва є різноманітні роботи, пов'язані із застосуванням пестицидів і мінеральних добрив. Боротьба з бур'янами, шкідниками і хворобами рослин, приготування робочих розчинів, протруювання насіння, опилювання, обприскування, фумігація рослин, грунту і приміщень, підживлення рослин, внесення мінеральних добрив. Більшість пестицидів і мінеральних добрив є токсичними для людського організму. Потрапляючи в організм людини такі речовини можуть викликати порушення його нормальної  життєдіяльності і виступати причиною гострих або хронічних інтоксикацій.  Високий рівень небезпеки мають і механізована робота в рослинництві, оскільки працівники піддаються тривалому впливу підвищеного рівня шуму, вібрації, підвищеної  температури в кабіні тракторів і комбайнів, нервовим перенапруженням, що призводить до найвищого показника виробничого травматизму серед трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва. Завдяки дії різних факторів у сiльському господарствi й нині iснує потенцiйна небезпека виникнення низки професiйних захворювань під дією:

• фiзичних факторiв – вiбрацiйна хвороба, професiйна приглухуватiсть, захворювання нервово-м’язової i кiсткової тканин;
• виробничих аерозолiв – пиловi та алергiйнi бронхiти, бiсиноз;
• пестицидiв i мінеральних добрив – гocтpi i хронiчнi професiйнi інтоксикації;
• бiологiчних факторiв – iнфекцiйнi, паразитарнi, алергiйнi та iншi захворювания.

Заходи з покращення умов пpaцi працівників лісового господарства

1. Зменшення рівня виробничого шуму та вібрації - за рахунок використання спец. одягу, засобів  індивідуального захисту та скороченням тривалості контакту з вібруючою поверхнею.
2. Для зменшення забруднення повітря робочої зони необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.
3. Для працівників,  які виконують роботу на відкритих ділянках необхідно дотримуватись раціональних режимів праці та відпочинку. Обладнати приміщення для обігріву у холодний період року (по мірі необхідності), для відпочинку  у теплий період року.
4. Обмеження часу роботи. Якщо експлуатація сільськогосподарської машини пов’язана з дiєю виробничих факторiв, параметри яких перевищують гранично допустимi значення, то потрібно мінімізувати вплив шкідливих факторів за допомогою обмеження часу роботи (тобто здiйснювати захист часом).

На підприємствах  повинен бути  забезпечений  контроль  рівнів  шуму  та вібрації, досліджень повітря робочої зони, метеорологічних факторів на   робочих місцях з періодичністю,  встановленою згідно з  вимоами чинного законодавства.

Важливе значення у попередженні розвитку професійних захворювань  мають попередні (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» таким оглядам підлягають особи, які працюють на виробництвах, де шкідливі фактори перевищують гранично допустимий рівень, тобто умови праці є шкідливими згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014р.№248 Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості  та небезпечності  факторів виробничого середовища , важкості та напруженості трудового процесу».

uz.dsp.gov.ua