Реформа екстреної медичної допомоги: працювати, щоб рятувати життя

МОЗ України розпочало впровадження змін у системі освіти, фінансуванні, принципах роботи персоналу швидкої допомоги, протоколах надання допомоги.

1. Впровадження навчальної програми «Перший на місці події»

Кожна надзвичайна ситуація, що потребує медичного втручання, є дуже чутливою до часу. Що більше втрачається часу до початку лікування, то вища ймовірність розвитку захворювання, ускладнень, котрі можуть призвести до втрати працездатності чи смерті постраждалого.

Перші хвилини дійсно бувають вирішальними, а життя потерпілого часто залежить саме від тих людей, які першими опиняються на місці події – водіїв, поліцейських, пожежників. Тому вони повинні вміти надавати постраждалому першу домедичну допомогу.

Міністерство охорони здоров'я розробило навчальну програму для співробітників поліції, пожежників, працівників ДСНС, Національної гвардії – «Перший на місці події». Вона спрямована на здобуття базових навичок з порятунку та підтримки життя постраждалих до приїзду медиків. Програма найближчим часом буде затверджена, що дасть можливість безпосередньо приступити до проведення навчань.

2. Модернізація диспетчерської системи та створення колл-центру

Згідно з чинними нормативами, на місце виклику карета «швидкої» має прибути в містах – за 10 хв, а у сільській місцевості – за 20 хв. На сьогодні реальна тривалість очікування бригади швидкої медичної допомоги може бути довшою. Це пов'язано як і з незадовільним станом доріг, відсутністю координації, так і з великою кількістю непрофільних викликів, на які постійно виїжджає «швидка».

Модернізація оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф допоможе прискорити приїзд «швидкої». Так, впровадження в роботу «швидких» GPS-технологій дасть можливість відслідковувати на карті переміщення карет і направляти до місця виклику найближчу бригаду.

В частині регіонів України, не чекаючи розпоряджень Міністерства, місцева влада самостійно розпочала модернізацію диспетчерської системи. Так, у 2016 році забезпечили функціонування у штатному режимі оперативно-диспетчерських служб центрів ЕМД та МК з GPS-технологіями у Києві, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській областях, а в режимі тестування – у Вінницькій (Вінниця та Вінницький р-н) та Полтавській (Полтава та Полтавський р-н) областях.

Зменшить навантаження на диспетчерів і створення колл-центру – безкоштовного конфіденційного сервісу. Колл-центри сприятимуть відсіюванню непрофільних викликів: у разі потреби (не при екстреному випадку), кожен зможе звернутися до цього сервісу за порадою лікаря щодо здоров’я чи потрібною інформацією.

3. Розширення мережі підстанцій

Зміни у системі екстреної медичної допомоги в жодному разі не призведуть до скорочення кількості підстанцій швидкої. На сьогодні наявних підстанцій недостатньо для того, щоб швидка могла опинитися на місці подій через 4-8 хвилин, як це в ідеалі мало би бути. МОЗ України наполягає на необхідності перегляду нормативів доїзду карет швидкої допомоги.

Незалежно від того, чи перебуває пацієнт у місті, чи селі, мусить бути 8-хвилинний стандарт доїзду «швидкої». Кожен пацієнт заслуговує на якісну, та головне вчасну першу медичну допомогу.

Держава повинна гарантувати надання екстреної медичної допомоги хворим та постраждалим. Тому доступність бригад ЕМД та їхнє територіальне розташування є дуже важливим. Наголошуємо, що кількість карет швидкої має відповідати реальним потребам пацієнтів. У свою чергу місцева влада повинна подбати про оптимізацію мережі підстанцій та їхнє розміщення. Одним із варіантів розширення мережі є створення додаткових пунктів тимчасового базування швидкої медичної допомоги.

Докладніше дивись за посиланням: http://www.kmu.gov.ua/