Руйнуючи держмонополію: крок назустріч державно-приватному партнерству

За минулий рік держава зробила великий крок назустріч відкритості: відразу кілька великих баз даних були викладені у відкритий доступ. У європейських країнах це аксіома. Для України - поки в новинку. І, тим не менше, однієї відкритості даних недостатньо. Необхідно їх правильно використовувати, щоб зробити доступнішою як для простих громадян (простіше знайти потрібну інформацію без черг і «подарунків»), так і для тієї ж держави (наприклад, прискорений пошук інформації).

Де лежать гроші?

Чим більше корупційний криза в державі, тим інтенсивніше зростає соціальний запит на продукти на базі державних відкритих даних (реєстр власності, електронні держзакупівлі і т.д.). Фактично, криза - це один із драйверів даного ринку.

Розробка цифрових продуктів на основі державних відкритих даних руйнує державну монополію на багато сервісів, які держава робить погано, мінімізуючи корупційну складову

Відкриті дані припускають доступ до величезного масиву державних даних, структурованих таким чином, щоб їх зчитувала машина (комп'ютер), забезпечена відповідними API (форма для завантаження, вивантаження і верифікації інформації).

Ринок відкритих даних в Україні - це, по суті, модель державно-приватного партнерства, «відкатана» і добре зарекомендувала себе як бізнес-модель в інших європейських країнах. У цьому випадку держава є власником даних, налаштовує доступ і правила роботи з ними, пропонує можливість монетизації, визначає правила участі в тендерах і контролює якість послуг, що надаються, а їх постачальників визначає за результатами відкритих тендерів. Тоді як бізнес пропонує і створює безпосередньо сервіси на базі цих даних. У підсумку виходить модель державно-приватного партнерства, де кожна сторона має ряд безумовних переваг, а модель в цілому дозволяє істотно економити бюджетні кошти.

Стартапи, які спрацювали

Найбільш показовий приклад тут - система державних електронних закупівель ProZorro. На етапі ідеї держава ініціювала створення бази обміну інформацією. А Міністерство економіки, до складу якого входить департамент держзакупівель, запропонував приватному бізнесу можливість підключення до відкривається даними по певної моделі. В результаті близько 10 приватних майданчиків були підключені до державної базі закупівель, арбітром і регулятором умов, паролів входу, етики та норм поведінки в торгах виступає державний департамент закупівель.

При цьому держава зуміла заощадити на запуск технології (розробленої і «відкатаною» приватним бізнесом) і тепер забезпечує високо конкурентний сервіс для державних же компаній і приватного бізнесу. У минулому році завдяки ProZorro були проведені відкриті торги на закупівлю більш ніж на 10 млрд гривень, при цьому державна економія склала 1,3 млрд гривень. Очікувана сума торгів на 2016 рік - вже 50 млрд. Вражаючі цифри, враховуючи, що система, фактично, працює тільки другий рік.

Ще одним прикладом успішного державно-приватного співробітництва в скромніших масштабах одного міста можна назвати портал ІнфоЛьвів, який створив для львів'ян єдиний сервіс роботи з платежами ЖКГ. Він являє собою інтернет-ресурс з зрозумілим і зручним інтерфейсом, де в особистому кабінеті можна вести повний облік і контроль платежів за комунальні послуги на будь-яку кількість нерухомості, переглядати історію попередніх платежів, вносити кошти і т.д. Контроль нарахувань та оплати здійснюється за особовим рахунком, який вказується на квитанціях ЖКГ і фіксується при реєстрації користувача.

Такі приклади успішного державно-приватного партнерства можна навести ще.

Докладнішу інформацію можна знайти за посиланням: http://forbes.net.ua/