Права українців на доступність у галузі охорони здоров'я

Доступність та якість медичної допомоги – основні показники, що визначають ефективність системи охорони здоров’я у будь-якій країні світу і рівень цивілізованості цієї країни. Йдеться про можливість кожного громадянина звернутися за медичною допомогою і отримати необхідне лікування незалежно від фінансової спроможності, місця проживання чи часу звернення за допомогою.

Розповідаємо, що це означає на практиці і як працює в Україні.

Як змінюється доступ до медичних послуг в Україні

Упродовж багатьох років незалежності України система охорони здоров’я працювала за радянськими принципами, коли головними були заклади охорони здоров’я і фінансування ліжко-місць, а не інтереси пацієнта, питання здоров’я і раціонального витрачання бюджетних коштів. Такі показники оцінки системи охорони здоров’я, як якість і доступність медичної допомоги, фактично ігнорувалися.

Велика трансформація системи охорони здоров’я, яку зараз впроваджує команда МОЗ України, передбачає доступність якісних медичних послуг для всіх громадян. Однаково якісні послуги мають бути доступні на всіх рівнях медичної допомоги: як у свого сімейного лікаря, так і у вузькопрофільного спеціаліста, при лікуванні на стаціонарі, при оперативних втручаннях, під час надання екстреної допомоги, проходячи реабілітацію чи отримуючи паліативну допомогу.

Минулого року системні зміни розпочалися на рівні первинної медичної допомоги – найбільшої за покриттям і першої для контакту пацієнта з лікарем. Первинна ланка – це терапевти, сімейні лікарі і педіатри, а також члени їхніх команд: медсестри, фельдшери, інший персонал.

Українці отримали можливість вибирати свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра незалежно від місця реєстрації, а заклади – отримувати фінансування за новою моделлю від Національної служби здоров’я: за кожного пацієнта, який уклав декларацію з лікарем медзакладу.

Результати:

25 мільйонів українців (більше половини громадян) мають свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, гарантовано і насправді безоплатно отримують медичні послугиі базові дослідження. 76,6% українців задоволені лікарем, якого вибрали, свідчать результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у жовтні 2018 року.

Ефективні комунальні заклади первинної медичної отримали оплати від НСЗУ до двох разів більші, ніж це було за старої моделі фінансування. Лише у грудні минулого року Нацслужба здоров’я оплатила медзакладам за договорами 923 млн грн за надані пацієнтам послуги первинної допомоги.

Лікарі і медсестри отримують високі зарплати – за умови, що керівник закладу відповідним чином визначає пріоритети, адже тепер рівень зарплат медиків визначається колективом закладу згідно з колективним договором.

Трансформація системи продовжиться і надалі. Уже з липня цього року запрацює програма «Безкоштовна діагностика». За направленням вашого сімейного лікаря ви зможете проходити декілька видів рентгенів, УЗД, мамографію, ехокардіографію серця, аналізи та інші діагностичні дослідження в будь-якому медзакладі за вашим вибором, який бере участь у програмі. Оплачувати послуги в програмі буде Національна служба здоров’я. Для пацієнтів це означає, що не потрібно буде приносити шприци, рукавички, вату та плівку для рентгена – НСЗУ покриє вартість послуг у програмі.

У 2019 році МОЗ України презентує перший в історії України гарантований пакет медичних послуг, який прийде на заміну псевдобезкоштовній медицині. Гарантований пакет – це чіткий набір послуг первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної допомоги, а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога: базовий набір життєво необхідних послуг, які затверджуватиме восени 2019 року Верховна Рада.

Змінюватимуться і підходи в екстреній допомозі: пацієнти отримуватимуть більш швидку та якісну допомогу. Зокрема, найближчим часом протоколи надання екстреної медичної допомоги буде приведено у відповідність з найкращими світовими практиками врятування життя. Водночас слід пам’ятати, що функція екстреної допомоги – швидко врятувати життя, а не підвезти пацієнта до лікарні.

Системні зміни у роботі швидкої розпочнуться вже цього року у Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Києві. Центри екстреної медичної допомоги у цих областях отримають новий транспорт з усім необхідним обладнанням, працівники швидкої пройдуть навчання і опанують сучасні техніки порятунку життя, буде обладнано навчально-тренінгові центри для організації такого навчання, передбачено підвищення заробітних плат для тих працівників ЕМД, які пройдуть навчання і підвищать свою кваліфікацію.

Крім того, в усіх регіонах України протягом 2019 року мають з’явитися об’єднані диспетчерські служби. Завдяки цьому диспетчери екстреної допомоги менше часу витрачатимуть на обробку викликів, а до пацієнта негайно виїжджатиме та машина, яка знаходиться найближче до адреси виклику.

Так само триває розбудова мережі кардіоцентрів, які готові у будь-який час дня і ночі надавати екстрену допомогу людям з серцево-судинними захворюваннями. Нині в Україні 34 такі центри, ще 6 відділень працюють не в цілодобовому режимі. У кожному із цих медзакладів абсолютно всі пацієнти з гострим інфарктом міокарда із елевацією сегмента ST (коли від оперативного втручання і встановлення стента залежить життя людини) отримують стент-систему безоплатно. Повністю потребу в стентах для пацієнтів, які потребують негайного стентування, держава покриває вперше за всю історію незалежної України.

Фінансова доступність медичної допомоги

Гроші, які треба витратити на ліки, є важливою складовою доступності медичної допомоги. Дослідження показують, що фінансовий фактор все менше впливає на рішення українців звернутися за медичною допомогою. Так, 76% українців у 2018 році не відмовлялися від звернення до лікаря через відсутність коштів. Для порівняння у 2017 році цей показник становив 70%, а у 2016 році – 58%. Про це свідчать дані дослідження «Індекс Здоров’я. Україна».

Причина такого поліпшення – це серед інших показник поліпшення доступності та якості медичної допомоги, зокрема – робота програм МОЗ України, за якими пацієнти отримують ліки безоплатно чи з незначною доплатою:

• Ліки на стаціонарі від розповсюджених хвороб – для пацієнтів безоплатні, закуповують лікарні за Національним переліком основних лікарських засобів. До Національного переліку увійшли 427 безпечних та реально працюючих діючих речовин (понад тисячу ліків від різних виробників) від розповсюджених хвороб, що завдають найбільшої шкоди здоров’ю людей. Цього року всі лікарні першою чергою мають закуповувати лікарські засоби з Нацпереліку. Докладно про безоплатні препарати в лікарнях і як перевірити їх наявність.
• Ліки від важких та рідкісних захворювань – для пацієнтів безоплатні, закуповуються за кошти держбюджету за програмами державних закупівель через міжнародні організації. Це ліки від важких захворювань, що потребують тривалого та/або дороговартісного лікування (онкології у дітей та дорослих, туберкульозу, вірусних гепатитів В та С, ВІЛ/СНІДу та ін.), препарати для лікування рідкісних захворювань (гемофілії типу А або В або хвороби Віллебранда, бульозного епідермолізу, ювенільного ревматоїдного артриту, легеневої артеріальної гіпертензії, імунодефіцитних станів тощо). Докладніше про ліки і їх наявність.
• Ліки від серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу і бронхіальної астми – для пацієнтів безоплатні або з незначною доплатою, відшкодовуються за програмою«Доступні ліки». Нині це 258 препаратів (з них 64 – безоплатно), які можна обміняти на рецепт лікаря в кожній третій аптеці України (на кінець 2018 року у програмі брала участь 7 501 аптека). Програма «Доступні ліки» працює з квітня 2017 року. За цей час пацієнти отримали ліки за понад 32 млн рецептами на суму понад 1,6 млрд грн.
• Завдяки електронному реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, тепер можна ефективно контролювати кількість облікових пацієнтів і грамотно планувати потребу, щоби необхідні ліки отримував кожен пацієнт. Як отримати інсулін.

Попри відчутне поліпшення ситуації, все ще майже чверть українців відкладають лікування через нестачу коштів. Це великий виклик для держави і стимул для МОЗ України продовжувати і робити більш масштабними програми, які вже дозволили сотням тисяч українців безперервно і вчасно лікуватися.

Доступність медицини для різних груп населення

Медицина у селах

Одним із основних викликів сьогодні є доступність і якість медичної допомоги у сільській місцевості. За погодженням МОЗ України Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розпочало будівництво нових амбулаторій у сільській місцевості, аби створити спроможну мережу надання первинної медичної допомоги. Навіть якщо у вашому населеному пункті не буде кабінету лікаря чи амбулаторії, то вони будуть розташовані таким чином, що лікар за необхідності зможе швидко приїхати до пацієнта. Саме для таких випадків передбачено, що лікарі матимуть службовий транспорт.

Щоби зробити медичну допомогу для людей у віддалених районах більш доступною, уже зараз на Полтавщині працюють «амбулаторії на колесах» – 7 пересувних медичних амбулаторій «Комплексні медичні послуги». Бригада лікарів щотижня відвідує кілька сіл і селищ, мешканці яких неподалік від домівки можуть безоплатно виміряти артеріальний тиск, зняти ЕКГ або здати аналізи (загальний аналіз крові, визначення рівня глюкози, ризиків утворення тромбів, біохімічний аналіз крові), пройти ультразвукове дослідження. Автомобілі закупили в рамках реалізації спільного проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на Полтавщині.

Крім того, в Харківській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській та Рівненській областях у 2019 році розпочнуть впроваджувати телемедичні технології у тестовому режимі. Це НЕ означає, що пацієнтів лікуватимуть скайпом. Навпаки – ці засоби допоможуть фельдшерам чи лікарям у селах оперативно проконсультуватись, наприклад, з вузьким спеціалістом, передати електрокардіограму і миттєво отримати відповідь. Це дуже важливо, коли відстань є критичним чинником.

Охорона здоров’я, дружня до підлітків

Підлітки (з 10 до 18 років) потребують особливої уваги, що відрізняється від уваги до менших дітей і дорослих, адже вони проходять критичний перехідний період життя. Це період, у якому закладаються основи для здорового життя у зрілому віці. Саме тому МОЗ України ініціювало зміниу нормативних документах, щоби в охороні здоров’я нарешті з’явився термін «підліток» і були чітко окреслені права кожного підлітка на медичне обслуговування, таємницю та інші не менш важливі та властиві для цього віку аспекти. Так, неповнолітні зможуть укладати правочини щодо реалізації права на охорону здоров’я (зокрема, самостійно обирати лікарів, що надають первинну допомогу, і підписувати з ними декларації), самостійно звертатися за наданням медичних послуг, у тому числі – до приватних клінік, а з 16 років – матимуть право на таємницю про стан свого здоров’я: батьки матимуть право на доступ до медичної інформації лише за згодою підлітків.

Наразі проект закону пройшов громадське обговорення і знаходиться на погодженні центральних органів виконавчої влади.

Перехід від будинків дитини до підтримки сімей

Разом з іншими міністерствами МОЗ України працює над питанням деінституалізації. Ми сподіваємося досягти таких умов, щоб діти росли у сім’ях, а потреба у будинках дитини зникла до 2020 року.

Планується, що до 2020 року будинки дитини будуть працювати у звичному режимі, а паралельно проводитиметься необхідна підготовка, щоби усіх дітей, від яких відмовилися батьки, влаштувати у сім’ї. З 2020 року дітей не влаштовуватимуть до будинків дитини, а держава і громада буде здійснювати всі заходи, щоби зберегти можливість проживання та виховання дитини з рідними батьками, а також допомагати їм у складних життєвих обставинах. У виключному випадку діти будуть направлені до патронатної або прийомної сім’ї чи сімейного будинку дитини.

Діти зможуть жити у будинках дитини до 2023 року. До 2023 року на місці дитячих будинків будуть організовані паліативно-реабілітаційні центри. Ці центри надаватимуть допомогу усім дітям в громаді незалежно від їхнього соціального статусу та віку.

Де закріплено право на доступність у галузі охорони здоров'я

Право на доступність у галузі охорони здоров’я закріплено в Європейській хартії прав пацієнтів, у статті 2 якої йдеться, що «кожен має право на доступність медичних послуг, яких він/вона потребує за станом здоров’я».

Також це право прописане в Конституції України (стаття 49, ч. 1, 3), Основах законодавства України про охорону здоров’я (ст. 4 (ч. 4), 6), Цивільному кодексі України (статті 283, 284).

Якщо ваші права порушують:

• зверніть увагу медичного працівника, що ваші права гарантовані Законами України і Конституцією;
• якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться до головного лікаря із письмовою заявою/скаргою і попросіть її зареєструвати (в такому разі вам зобов'язані надати відповідь);
• якщо не вдалося владнати ситуацію, звернітьсяу департамент/управління охорони здоров’яу вашій області: із письмовою заявою/скаргою і попросіть вхідний номер (це допоможе дізнаватися хід розгляду вашого питання);
• якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
• якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію Уряду за телефоном 1-545.

http://moz.gov.ua/