Чому НБУ не поспішає суттєво знижувати облікову ставку

Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ, пояснює відмінності монетарної політики воєнного та відносно мирного часу, а також чому рекомендації зрівняти облікову ставку з рівнем інфляції є небезпечними.  

Варто розуміти, що центральні банки цікавить не стільки поточна, скільки очікувана інфляція. На фактичну інфляцію вони вплинути вже не можуть, а от на майбутню – ще й як. І тут серед країн з ринками, що розвиваються, Україна не є рекордсменом за розміром ключової ставки відносно інфляції. 

Але найважливішим є те, що, визначаючи розмір облікової ставки, Національний банк має враховувати не лише майбутній рівень інфляції, а й необхідність тримати під контролем ситуацію на валютному ринку та захищати міжнародні резерви. 

Через наслідки повномасштабного вторгнення валютний ринок України функціонує зі структурним дефіцитом. Простіше кажучи, учасники ринку більше купують валюти, ніж продають, що загрожує хронічною девальвацією. Щоб збалансувати ринок, НБУ використовує міжнародні резерви для покриття структурного дефіциту, тобто продає валюту з резервів.  

Проте варто враховувати, що міжнародні резерви є обмеженими та вичерпними й водночас необхідними для підтримки обороноздатності, адже зброю наша країна переважно імпортує. Наразі їх обсяг є достатньо високим, але не надлишковим. А в умовах війни необхідна серйозна «подушка безпеки», адже фінансова допомога, з якої поповнюються міжнародні резерви, апріорі не є гарантовано ритмічною.  

Щоб контролювати попит на іноземну валюту й економити міжнародні резерви, гривня має бути привабливою. Для цього й потрібна відносно висока облікова ставка НБУ. Разом з іншими інструментами вона стимулює банки конкурувати за вкладників і пропонувати привабливі ставки за депозитами, а отже, українці отримують вибір – замість купівлі валюти та створення тиску на резерви надавати перевагу зберіганню коштів на строкових депозитах.  

У цьому аспекті очікувана інфляція дійсно є важливою для визначення процентних ставок. Щоб бути привабливим, гривневий депозит має приносити вкладнику дохід, вищий за інфляційне знецінення коштів.  

«Монетарна політика НБУ не є надмірно жорсткою. Вона залишається раціональною і має конкретну ціль – забезпечити контрольовану ситуацію на валютному ринку і, як результат, – помірну інфляцію цього року та її закріплення в межах цільового діапазону 5 % ± 1 в. п. упродовж наступних років», – підсумовує Володимир Лепушинський.

НБУ

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm