Названо найпопулярніші схеми сірого і чорного імпорту в Україну

Експерти склали перелік найпоширеніших способів ввезення товарів, що дозволяють знизити митні платежі.

Після поїздки президента Петра Порошенка на Волинь з інспекцією пунктів пропуску на кордоні з Польщею з’ясувалося, що ці пункти перевантажені на 50-70%, через власників авто на іноземних номерах і човників, які цілими днями курсують через кордон. Це заважає всім іншим комфортно скористатися перевагами безвізу з ЄС.

Даний факт послужив додатковим стимулом для Мінфіну при розробці плану реформи митниці. В рамках цієї роботи експерти дослідницького центру CASE Ukraine склали перелік найбільш популярних схем, які використовуються при «сірому» і «чорному» імпорті.

Перша схема. Чорна контрабанда

Повністю незаконне переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем. Тобто, або перетин кордону поза митним постом або з незаконним звільненням від митного контролю (за певну плату в кишеню контролерам і представникам правоохоронних органів).

Така схема використовується, як правило, для великих партій високоліквідного товару, який можна швидко продати і замести сліди.

Друга схема. Перерваний транзит

В даному випадку імпортний товар ввозиться на територію України як транзитний. Його одержувач, згідно з документами, перебуває також в іншій країні (найчастіше в країнах СНД). Однак межі України такий товар не покидає, незважаючи на формально виконану процедуру транзиту.

Ця схема була особливо популярна в 90-і роки. Проте і зараз нею успішно користуються. Наприклад, в 2013 році тоді ще заступник голови комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Геннадій Москаль розповідав про постачання з Болгарії одягу, взуття, тканин і меблів нібито на адресу російських одержувачів.

Ці схеми модернізуються відповідно до зміни законодавчої бази і продовжують успішно застосовуватися і в 2017 році.

Третя схема. «Норма», «мурашки» або «піджаки»

Зловживання наданими законом пільгами для ввезення товарів громадянами.

Нагадаємо, що згідно із законом кожен громадянин для особистого використання має право за один раз провезти через кордон товарів на суму 1000 євро подорожуючи літаком і 500 євро – автомобілем. А також отримати поштою товару на суму не більше 150 євро в одному відправленні.

Контрабандисти організовують з обох сторін кордону спеціальні бази, де великий вантаж дрібниться на дозволені до безкоштовного провозу партії, а після перенесення «мурашками» через кордон – знову збирається в одній фурі або розвозиться дрібнішими партіями по всій країні.

На думку експертів, найбільшу загрозу для бюджету країни становлять такі поштові відправлення та перетин кордону пішки і на автомобілях через пропускні пункти. Оскільки возити літаками дрібні партії товару занадто дорого.

Четверта схема. Заниження ваги

Ця схема застосовується вже при митному оформленні вантажів для ввезення на територію України. Вона пов’язана з недостовірним декларуванням в описі вантажу, його кількості або вазі. Суть даної схеми полягає в тому, що вага партії товару, що ввозиться, за документами спеціально занижується, щоб відповідно зменшити розмір митних платежів.

П’ята схема. «Пересорт»

Оформлення з використанням підміни найменувань в межах однієї товарної групи. Наприклад, є дорогі і дешеві будматеріали. Тому серед партій дешевої продукції непомітно намагаються втиснути дуже дорогі позиції, щоб заплатити імпортне мито по мінімуму.

Шоста схема. Товари «прикриття»

Декларування товару зі значно нижчим податковим навантаженням, зазвичай такого, що не вимагає дозвільних документів. Умовно кажучи, декларант заявляє не дорогий одяг, а дешеві будівельні матеріали. Наприклад, керамічна плитка – багато важить, а коштує відносно небагато.

Також свого часу аналітики вивчили ввезення велосипедних шин в Україну і виявилося, що їх вистачить для оснащення такої кількості велосипедів, як в Китаї.

Сьома схема. «Майданчик» або «модна фірма»

Системне впровадження всіх вищезгаданих «сірих» схем щодо зниження митних платежів шляхом створення і функціонування підконтрольних фірм-імпортерів, для яких керівництвом митниці встановлені особливі пільгові “умови» оформлення.

Причому вони можуть працювати не тільки в звичних центрах оформлення вантажів – Києві, Одесі, Львові, а й інших областях.

Як зазначають фахівці, існуванню цих схем сприяють такі законодавчі норми. По-перше, високий встановлений поріг для ввезення товарів без оподаткування для громадян (ст. 374 Митного кодексу України).

По-друге, невідповідність норм МКУ Кіотській конвенції про відсутність особи, якій надається пільга, не менше 24 годин. Згідно з конвенцією, для тих, хто повертається в той же день з-за кордону з товаром, пільги щодо безмитного ввезення або обмежуються, або скасовуються зовсім (особливо це стосується тютюнових і алкогольних виробів).

Власне, відсутність «запобіжників» проти зловживання правом на ввезення товарів без оподаткування, а також можливість продажу товарів, які були ввезені громадянами без оподаткування (або незаконним шляхом) створює благодатний ґрунт для зловживань.

Контрабандисти також користуються недосконалістю в адмініструванні митних платежів та контролю митниці в цілому. А саме: відсутністю повноцінного обміну попередньою інформацією про товари, що переміщуються, з іншими країнами (крім Молдови); не обладнаними ділянками кордону поза пунктами пропуску, що дозволяє возити товари в обхід митних постів. Але головна проблема – це відсутність здатності митниці протидіяти незаконному ввезенню товарів і «вбудованість» митників у нелегальні схеми.

Костянтин Симоненко

Джерело:http://news.finance.ua/