Порушення банків при споживчому кредитуванні

Споживче кредитування передбачає укладення договору. А позичальники-фізичні особи мають охоронюване законом право бути юридично безграмотними. Як слабка сторона кредитних відносин, вони підлягають особливоиу правовому захисту.

Тому законодавство, що регулює укладення та виконання договорів споживчого кредиту більшою мірою орієнтоване на принципи справедливості, добросовісності та розумності, і в меншій – на принципи рівності сторін та свободи договору.

Право споживачів на особливий захист у кредитних відносинах закріплено на міжнародному рівні. Європейський парламент у своїй директиві 2005 року щодо несправедливих видів торговельної практики вказав, що фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, щоб уникнути недобросовісних ділових практик. Зокрема, джерелом ризиків для позичальників є використання кредитодавцями прийомів, які навмисне вводять в оману споживачів.

До Європейського парламенту приєднався Конституційний суд України, повідомивши, що дії Закону «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцями і позичальниками за споживчим кредитом як при укладенні відповідного договору, так і при його виконанні (рішення № 15-рп/2011).

Але незважаючи на всі старання законодавців, банки примудряються порушувати права споживачів при кредитуванні, про що свідчить множинна судова практика визнання кредитних договорів недійсними.

Це означає, що при отриманні споживчих кредитів потрібно як і раніше дотримуватися елементарної пильність, щоб не опинитися постраждалим від недобросовісних дій банку. Для цього при укладенні договору споживчого кредитування необхідно звертати увагу на дотримання банком таких вимог законодавства.

Ознайомлення з умовами кредитування

Законодавство вимагає, щоб позичальник до отримання кредиту був ознайомлений і погодився з затвердженими банком Умовами надання споживчого кредиту. Відсутність доказів дотримання банком вимог законодавства є підставою для визнання договору недійсним.

Свідченням ознайомлення позичальника з умовами кредитування є його особистий підпис безпосередньо на наданій йому примірнику Умов кредитування. Наявність підпису позичальника на якому-небудь іншому документі (наприклад, на заяві про видачу кредиту, в якому міститься твердження про ознайомлення та погодження з умовами кредитування) не є достатнім. Якщо позичальник не підписав безпосередньо Умови надання споживчого кредиту, договір кредитування можна визнати недійсним (постанова Верховного Суду України від 11.03.2015 р. № 6-16цс15).

Детальніше дивись за посиланням: http://hyser.com.ua/