КСУ визнав неконституційним один із штрафів у сфері державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції
Другий сенат Конституційного Суду на пленарному засіданні 1 листопада 2023 року ухвалив рішення у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону від 02.12.2010 № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі – Закон).
Суть позову
На підставі оспорюваного припису Закону на особу, яка вперше вчинила правопорушення із введення в обіг товарів (продукції) або яку згідно із Законом вважають такою, що ввела в обіг товари (продукцію), які не відповідають установленим вимогам (крім випадків, визначених ст. 28, ч. 3 ст. 29 Закону), має бути накладений штраф у фіксованому розмірі 3 000 НМДГ, тобто 51 000 грн.
Заявниця вважає, що визначений у п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону «розмір відповідальності є безальтернативним та не залежить від характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність тощо», тому застосуванням «оспорюваного припису не забезпечується справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи», що не відповідає ч. 1 ст. 41, ч. 2 ст. 61 Конституції України, накладення на неї штрафу в розмірі 51 000 грн «є втручанням держави в гарантоване Основним Законом України право власності».
Що врахував КСУ
У своєму рішенні Конституційний Суд висновує, що дієвий та ефективний захист прав споживачів є одним зі способів виконання державою її головного конституційного обов’язку – утверджувати й забезпечувати права і свободи людини.
Заходи задля запобігання порушень законодавства про якість та безпеку товарів, продукції, усіх видів робіт та послуг мають бути стримувальними. Санкція, що її може бути застосовано до суб’єкта підприємницької діяльності як захід юридичної відповідальності за порушення прав споживачів, зокрема щодо якості та безпечності товарів, продукції, усіх видів робіт та послуг, має бути ефективною та дієвою в аспекті стимулювання субʼєктів підприємницької діяльності до додержання вимог законодавства, що внормовує якість та безпечність товарів, продукції, усіх видів робіт та послуг.
Конституційний Суд зазначає, що встановлення в законі абсолютно визначених та/або безальтернативних санкцій має бути розумно поєднано із наданням законом уповноваженому суб’єктові притягнення особи до юридичної відповідальності варіативності в питанні обрання санкції до порушника, що уможливило б додержання в такий спосіб принципів домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності. Принципи домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності в разі притягнення особи до юридичної відповідальності може бути забезпечено, зокрема, у спосіб установлення в законі різних видів санкцій за вчинення одного й того самого правопорушення або різних за розміром штрафів, що їх може бути накладено на порушників тієї самої охоронної норми.
Оспорюваний припис Закону, що визначає безальтернативну санкцію, яка до того ж має ознаки абсолютно визначеної, не надає суб’єкту накладання адміністративного стягнення можливості врахувати те, що гіпотезою п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону охоплено велику та різноманітну кількість виявів об’єктивної та суб’єктивної сторони цього правопорушення, а тому суперечить ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 61 Конституції.
Конституційний Суд констатує, що зазначений припис Закону не створює умов для досягнення під час правозастосування справедливого балансу між вимогами публічного інтересу в забезпеченні високого рівня захисту прав споживачів та захистом права власності особи, оскільки цей припис покладає на особу індивідуальний і надмірний тягар, а отже є підґрунтям для надмірного втручання держави у право власності, внаслідок чого суперечить ч. 1, 4 ст. 41 Основного Закону України.
Остаточне рішення КСУ
З огляду на викладене, Конституційний Суд визнав окремий припис п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону від 02.12.2010 № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: «у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» таким, що не відповідає Конституції України. Визнаний неконституційним припис Закону, утрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення.
Суддя-доповідач у цій справі – Олег Первомайський.
Текст рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 2 листопада 2023 року.
Відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
Коментарі до матеріалу