Коли банки відновлять кредитування реального сектора економіки

У фінансовій системі зібралося близько 100 млрд гривень зайвої ліквідності.

Факт зменшення обсягів кредитування з боку українських фінустанов вже не новий. Неодноразово називалися і причини цього явища. У банків - цілий комплекс ризиків, що викликало жорсткі умови кредитування. У позичальників - зниження ділової активності і Некомфортність бізнес-середовища. Але все частіше суб'єктів ринку цікавить питання, коли ж банківський сектор зможе відновити активне кредитування і які напрями будуть в пріоритеті для банкірів. Спеціально для Forbes в проблемі розбирався Вадим Березовик, голова правління Комерційного індустріального банку.

Активне скорочення кредитних портфелів банків в останні два роки пригнічує. За 2014-2015 роки, навіть без курсової переоцінки, в банківській системі України кредитний портфель фізичних осіб зменшився приблизно на 45 млрд гривень, юридичних осіб - більш ніж на 110 млрд гривень. І це без урахування портфелів банків на стадії ліквідації - які можна оцінити ще в кілька мільярдів гривень.

При цьому банки вже більше півроку мають вільні ресурси, які можна було б направити на кредитування. Суми зайвої ліквідності досить значні - на сьогодні це близько 100 млрд гривень. Але є кілька причин, чому банки не поспішають видавати кредити у великих обсягах.

Що перешкоджає відновленню активного кредитування?

По-перше, високі процентні ставки, які обмежують попит на кредитні ресурси. Сьогодні ефективна ставка по кредитах становить 25% і вище. Відповідно, тільки високомаржінальний бізнес може собі дозволити обслуговувати такі позики. Кількість клієнтів з таким бізнесом невелике. В основному це клієнти, чия діяльність пов'язана з торгівлею. У зв'язку з високими процентними ставками довгострокові кредити як явище практично канули в Лету.

Але проблема високих процентних ставок - розв'язувана, і в значній мірі є наслідком іншої, більш значущою причини, яка обмежує розвиток кредитування в країні - це проблема довіри між банками і клієнтами. З одного боку, є позичальники, які об'єктивно не можуть повернути кредити. Однак головне - є багато клієнтів, які можуть повертати отримані ресурси, але не хочуть. Такі клієнти воліють платити юристам, а не банкам. Тренд, загроза, проблема - можна назвати це по-різному - не знята, модель поведінки потенційного позичальника не змінилася. Тільки за останні два роки банки отримали понад 120 млрд гривень збитків, значна частина яких пов'язана з неповерненням кредитних коштів.

Головне - є багато клієнтів, які можуть повертати отримані ресурси, але не хочуть. Такі клієнти воліють платити юристам, а не банкам.

З іншого боку, клієнти (і вкладники, і потенційні позичальники) не вірять банкам, вважаючи за краще вести з банківської системи свої гроші в небанківський або неофіційний обіг.

Саме через непрогнозованого кредитного ризику банки:

значно обмежують обсяги видачі коштів;

підвищують процентні ставки для мінімізації своїх втрат;

вимагають високоліквідні застави з бездоганним оформленням;

інвестують вільні кошти в низькоризикові ОВДП і депозитні сертифікати НБУ.

Сьогодні ми бачимо, що з боку керівництва НБУ є розуміння необхідності реального вирішення проблеми повернення кредитів і забезпечення безумовного права банків на отримання коштів при невиконанні позичальником умов кредитного договору. Підготовлено пакет законопроектів, які повинні мінімізувати можливості позичальників ухилятися від відповідальності в поверненні кредитів.

Але, як відомо, такі закони є, і якщо політична ситуація буде відносно стабільною, можна спрогнозувати, що в цьому році будуть прийняті необхідні зміни в даному питанні.

У будь-якому випадку, існують передумови для активізації кредитування вже в вересні-жовтні поточного року. З другої половини 2016- го прогнозується відновлення економічного зростання, нехай навіть відштовхуючись від низької бази минулого року. А це, в свою чергу, матиме позитивний психологічний вплив на ділові настрої в країні - ставши таким собі сигналом для бізнесу розвивати свою діяльність.

Малоймовірно, що Україна відмовиться від співпраці з МВФ, незважаючи на те, що на сьогодні цей процес трохи загальмувався. Рано чи пізно країна виконає всі вимоги щодо реформування тих чи інших управлінських сфер, і транш МВФ буде наданий. Відповідно, курсова стабільність дозволить банкам забезпечити активний приріст ресурсів, знизити процентні ставки по депозитах, з подальшим збільшенням обсягів кредитування.

Які напрямки кредитування будуть у банків в пріоритеті?

Якщо ми говоримо про фізичних осіб - можна прогнозувати високоприбуткові карткові кредити, а також автокредитування, за якими проблемність, навіть з урахуванням суттєвої девальвації, залишається, згідно з оцінками автора, в межах беззбиткового рівня. Також до моменту зростання доходів населення будуть набирати обертів кеш-кредити.

Розвиток іпотечного кредитування - не перспективний поточного року, оскільки вартість квадратного метра в гривневому еквіваленті істотно зросла, а при падінні реальних доходів населення, навіть за дуже низькою ставкою кредиту, обслуговувати «квартирні позики» можуть дозволити собі далеко не всі клієнти.

Юридичні особи на першому етапі будуть нарощувати короткострокові кредити, зокрема, овердрафти для поповнення оборотних коштів. Для юросіб дуже велике значення має вартість ресурсів (для забезпечення рентабельної роботи), тому зниження процентних ставок буде сильно впливати на обсяги кредитування.

З другої половини 2016- го прогнозується відновлення економічного зростання, нехай навіть відштовхуючись від низької бази минулого року. А це, в свою чергу, матиме позитивний психологічний вплив на ділові настрої в країні - ставши таким собі сигналом для бізнесу розвивати свою діяльність.

Інфраструктурні кредити або кредити, пов'язані з купівлею виробничого обладнання, в цьому році не будуть у пріоритеті, оскільки терміновість ресурсної бази банків, незважаючи на її поступове зростання, залишається невеликою, а останні кризи не дадуть банкам забути про наслідки розривів ліквідності.

Довгострокові кредити будуть надаватися банками в основному в рамках співпраці з міжнародними кредитними організаціями або державними банками при реалізації держпрограм, наприклад, щодо підвищення енергоефективності.

І все ж для прориву в кредитуванні фізичних і юридичних осіб потрібно забезпечити банкам реальні гарантії прав кредиторів - тільки після цього можна сподіватися на кредитний бум з подальшим позитивним впливом на темпи економічного розвитку країни.

Джерело: http://forbes.net.ua/opinions/1412072...