Як українському бізнесу відстояти свої інтереси в СОТ

1 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 346, якою було затверджено Порядок забезпечення захисту прав та інтересів України в торгово-економічній сфері в рамках СОТ. Тепер будь-яка українська компанія, чиї права порушуються іншими країнами-членами СОТ, має право подати заяву до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з вимогою ініціювати процедуру вирішення спорів в СОТ.

Однією з істотних переваг СОТ є ефективна система вирішення спорів, що дозволяє в розумні терміни із зрозумілою для всіх процедурою розглянути існуючі між членами СОТ розбіжності. Важливою також є наявність важелів "примусового" виконання рішень, прийнятих за результатами такого розгляду. Йдеться про можливу компенсацію або про припинення своїх зобов'язань в СОТ постраждалим державою щодо держави-порушника (наприклад, однобічне збільшення діючих імпортних мит).

Згідно сайту СОТ, в цілому, починаючи з 1995 року і по сьогоднішній день, в рамках системи вирішення спорів в СОТ було подано більше 500 вимог про розгляд спору, що на 200 суперечок більше, ніж було розглянуто за 47-річний період існування попередника СОТ, системи вирішення спорів в рамках ГАТТ.

При цьому особлива активність простежується кілька років поспіль. Знаковим у цьому плані став 2015 рік, протягом якого в середньому працювало близько 30 третейських груп в місяць.

В цілому ж протягом 1995-2015 років найбільш активними "користувачами" системи вирішення спорів в СОТ були США, Європейський Союз і Канада.

Що ж стосується предмета суперечок між членами СОТ, то за період 1995-2015 рр. спори, що випливають з порушень положень ГАТТ 1994 є найбільш поширеними (сумарно 398), тоді як суперечки на підставі Угоди про державні закупівлі - найменш поширені (всього 4). Традиційно дуже серйозні позиції в рейтингу займають суперечки, пов'язані з оскарженням застосування антидемпінгових заходів (112), компенсаційних заходів (108) і спеціальних захисних заходів (47).

Ситуація в Україні

Незважаючи на всі свої переваги, в Україні механізм вирішення спорів за допомогою СОТ використовувався недостатньо активно, навіть коли для цього були всі передумови (чого тільки варті "сирні", "молочні", "м'ясні", "вагонні", "транзитні" війни РФ проти України). Фактично Україна тільки 4 рази виступила в якості заявника і 3 рази - в якості відповідача.

При цьому, на жаль, тільки суперечка України проти Вірменії про дискримінаційне застосування внутрішніх податків до алкогольних напоїв і тютюнових виробів частково була вирішена на користь України. Суперечка між Україною і Молдовою щодо дискримінаційного платежу за утилізацію упаковки все ще не вирішена, незважаючи на те, що запит на консультації Україна подала ще в лютому 2011 року. А розгляд спору України з Австралією щодо одноколірної упаковки сигарет (plain packaging) було призупинено самою Україною ... Дуже хочеться сподіватися, що суперечка України проти РФ щодо обмежень, які застосовуються до імпорту українських вагонів, буде доведена до фінішної прямої найближчим часом.

Джерело: http://delo.ua/