Як Україні уникнути долі аутсайдера

Інноваційну модель розвитку держави слід реалізувати форсованими темпами.

Україна входить у невеличку групу країн, які порівняно з 1990 роком не збільшили, а зменшили обсяги ВВП, тоді як решта його приростила в рази. І якщо Україна найближчим часом не зробить надзусиль, щоб увійти до складу країн-лідерів, то мусить змиритися із сумною долею аутсайдера.

Невтішні рейтинги

Минуло лише кілька десятиріч, як розпочалася третя промислова революція, що характеризувалася розвитком промисловості та інших галузей економіки більшості країн на використанні електроніки та інформаційних технологій. А нині відбувається четверта, яка характеризується розвитком технологій, що розмивають кордони між фізикою, електронікою і біотехнологіями. Це виявляється у використанні штучного інтелекту, робототехніки, 3D-друку, нано- і біотехнологій, квантових обчислень тощо.

На жаль, загроза опинитись у числі країн-аутсайдерів постала перед Україною. Про це свідчать рейтинги. І це попри те, що у період розвалу Радянського Союзу багато хто вважав, що серед країн — колишніх союзних республік Україна має найкращі умови для розвитку, якщо стане незалежною. Проте не склалося.

Щоб іти в ногу зі світовим глобалізаційним процесом, Україна обрала вектор розвитку, поставивши завдання стати повноправним членом європейського співтовариства. Але щоб посісти гідне місце в геополітичній системі ХХІ століття, а не опинитися на узбіччі світового розвитку, Україна не гаючи часу має терміново мобілізувати сили, щоб зробити швидкий ривок вперед у розвитку. Тільки тоді з нею рахуватимуться інші держави.

У тому, що це можливо, переконує досвід Китаю, «тихоокеанських тигрів», деяких країн Латинської Америки. Україна має все, щоб увірватися в число країн-лідерів: вигідне геополітичне становище, багаті надра, потенційно родючі землі, благодатний клімат, талановитий і працелюбний народ з його високою культурою, освіченістю, наукою.

Доктор технічних наук Жанна Петрова (праворуч) — автор технології виробництва харчових порошків високої якості. Фото Володимира ЗАЇКИДоктор технічних наук Жанна Петрова (праворуч) — автор технології виробництва харчових порошків високої якості. Фото Володимира ЗАЇКИ

Із чого починати?

Наша країна належить до індустріально розвинених. Лічені країни мають такі досягнення у виробництві космічної техніки, літаків, морських суден, енергетичного устаткування та інших виробів, як Україна. Славляться у світі наші фахівці з ІТ-технологій. Поступово завойовує славу в світі наша аграрна продукція. Проте щоб вважатись економічно розвиненою провідною країною, Україна ще мусить дуже багато досягти. Адже четверта промислова революція полягає в розвитку новітніх технологій, які в Україні перебувають переважно в зародковому стані.

Ще у 1990-х було проголошено інноваційну модель розвитку. Проте значних успіхів у її запровадженні поки що не досягнуто. Українські вчені й політики висувають різні пропозиції щодо подальшої національної ідеї (розвиток української культури, транзитна територія тощо). Хоч такі пропозиції заслуговують на увагу, вони можуть бути лише складовими чи навіть наслідками реалізації національної ідеї. Нею і має бути інноваційна модель розвитку всього суспільства, яку необхідно реалізувати форсованими темпами. На це, до речі, спрямоване недавнє створення урядом Ради розвитку інновацій.

Лише реалізація інноваційної моделі розвитку України дасть змогу підняти на якісно новий, значно вищий рівень не тільки виробництво, а й побут, культуру, спорт тощо. Щоправда, як показує практика, на шляху реалізації такої моделі розвитку насамперед стоїть брак фінансових ресурсів. Хоч в Україні, за даними різних експертів, поза банками перебуває 50—120 мільярдів доларів США. А ще українські гроші заховані в офшорах та банках інших країн. А наша влада випрошує транші в МВФ та інших міжнародних кредиторів.

Як поставити наявні кошти на службу реалізації національної ідеї? Для цього законодавчо слід зобов’язати всіх юридичних і фізичних осіб внести свої валютні кошти на рахунки в державних банках (під гарантію держави про їх повернення). Звичайно, можна зберігати й у приватних банках. Власник коштів отримає відсотковий дохід, надійний сховок і сприятиме розвитку своєї країни.

Особу, що виїжджає за кордон, під час проходження митного контролю слід зобов’язати пред’явити довідку банку про те, що наявну в неї валюту отримано з її рахунку чи куплено в банку. Без такої довідки валютні кошти мають підлягати конфіскації.

Звичайно, це непопулярний захід. Але історія свідчить, що у скрутні часи до таких заходів вдавалися нині успішні США, Японія, Корея.

Потрібно відродити Український банк реконструкції і розвитку, врахувавши помилки, допущені щодо його заснування у 2004 році. Він має бути хоч би в перші роки діяльності у державній власності. Саме цей банк має фінансувати й кредитувати тиражування інновацій або навіть їх розроблення і реалізацію за інноваційним циклом, насамперед тих, які уряд визнав пріоритетними.

Науковці Інституту технічної теплофізики НАН України під керівництвом доктора технічних наук Жанни Петрової розробили технологію виробництва натуральних функціональних харчових порошків високої біологічної якості і понад 1000 рецептів їх використання. Розробили найефективнішу в світі сушарку. А це змога експортувати на світовий ринок інноваційну продукцію, яка швидко завоює популярність. Сировини для її виробництва в Україні вдосталь.

Кредитними ресурсами банку, крім валюти, яка нині поза банками, можуть бути резервні фонди суб’єктів господарювання, які слід зберігати в банку на засадах примусової позики (перерахування банку резервних фондів на умовах повернення в разі загрози банкрутства суб’єкта, щоб хоч частково задовольнити першочергові претензії кредиторів. Звичайно, банк може використовувати й традиційні джерела кредитних ресурсів.

А ще не слід поспішати з приватизацією державних банків, що фігурує в домовленостях з МВФ. Вони також зможуть відіграти позитивну роль у реалізації інноваційної моделі розвитку України.

Ігор ЛАЗЕПКО,

кандидат економічних наук,

для «Урядового кур’єра»

Джерело: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ya...