Як скласти такий же портфель, як у легендарних інвесторів

Яку частину заощаджень вкласти в «казино» фондового ринку? Майже всі, якщо вірити Уоррену Баффетту. Нічого, якщо послухати панікуючих інвесторів, які тільки що продали всі акції до останньої.

Зараз облігації не приносять майже ніякого доходу. Можливо, і вкладати гроші в них не варто.

Нижче ми спробували проаналізувати кілька примітних портфелів і показати, як реалізувати їх за допомогою біржових фондів. Одні належать легендарним інвесторам і мільярдерам, інші представляють собою класичний збалансований набір активів - такий, як у голови ФРС США Джанет Йеллен.

Першим у списку йде модельний портфель Уоррена Баффета. У посланні акціонерам Berkshire Hathaway легендарний інвестор пише, що в заповіті його дружині пропонується вкласти 90% грошей в індексний фонд, а решта 10% - в короткострокові урядові облігації.

Чи підходить такий набір звичайному інвесторові? Можливо, якщо той зуміє витримати черговий крах фондового ринку на 50%. Але навіть якщо ризик портфеля здається невиправдано високим, варто звернути увагу на явне відсутність в ньому двох активів. Перший - довгострокові облігації. Якщо інфляція почне рости, вони принесуть інвесторам безліч збитків.

Баффетт давно відомий своїм обережним ставленням до інструментів з фіксованою прибутковістю. Ще 30 років тому він сказав, що не бажає купувати листки паперу, що є заручниками схильності урядів девальвувати валюти. З тих пір інфляція і процентні ставки значно впали, і облігації принесли інвесторам приголомшливий дохід. Але і «ведмеді» можуть отримати своє - можливо, ще за життя Баффета.

Другий елемент, відсутній в портфелі мільярдера - вкладення в хедж-фонди. Деякі з них цілком успішні, але в цілому галузь просто перекладає корпоративні активи з місця на місце, отримуючи за це великі гроші. Багато років тому Баффетт посперечався, що його індексний фонд випередить набір активно керованих портфелів з високими витратами. Він як і раніше далеко попереду. План Баффета можна реалізувати, скориставшись дешевими індексними фондами: Schwab Short-Term U.S. Treasury ETF і Vanguard 500 ETF.

Зовсім інший підхід у інвестора-активіста Карла Айкана. Його гроші поділені наступним чином:

Простим смертним такий портфель недоступний. Можна, однак, послухатися поради обох мільярдерів: позбутися облігацій і вкласти невелику частину коштів в Icahn Enterprises. Акції цього партнерства звертаються на NASDAQ і можуть непогано вирости, якщо Конгрес не оголосить раптом війну податковим хитрощів хедж-фондів. Що щодо заможних, але не настільки багатих, як Баффетт, американців?

Кругова діаграма нижче взята з опитування інвесторів, проведеного консалтинговою і аутсорсингової компанією Capgemini. Показано середній розподіл активів у американців з інвестиційним капіталом більше 1 млн доларів. За оцінками Capgemini, їх число становить 4,8 млн, а загальні активи перевищують 16,6 трлн дол.

Під нерухомістю тут розуміються об'єкти за винятком основного місця проживання. Альтернативна категорія включає в себе інвестиції в хедж-фонди, сировину, вкладення в приватні компанії та партнерства.

Такий розподіл не вийде відтворити за допомогою ліквідних інструментів, але по деяким категоріям домогтися цього цілком реально.

У плані вкладень в нерухомість можна розглянути біржовий фонд Fidelity MSCI Real Estate ETF. Він включає в себе частки таких відомих трастів нерухомості, як Simon Property Group і American Tower Corp. Вкладення в сировину проблематичні через високі витрати, але часткову експозицію в цей сектор можна отримати, купивши акції біржового фонду Fidelity MSCI Energy ETF. У нього входять нафтові і сервісні компанії, такі як Exxon Mobil, Chevron і Schlumberger.

Тепер давайте звернемося до відомих університетів з їх ендаумент (цільовими фондами, створеними за рахунок пожертвувань). Розмір фонду Єльського університету на 30 червня 2015 року становив 26 млрд доларів. Його керівники, схоже, з презирством ставляться до цінних паперів, які можна купити через онлайн-брокера.

Обмежена частка акцій в портфелі Єля (дві третини є акціями іноземних компаній) доповнюється крихітної часткою облігацій. Дрібні інвестори можуть перейняти ідею з покупкою акцій іноземних компаній, однак повторити інвестиції в альтернативні інструменти набагато складніше. Через великого розміру ендаумента і популярності університету багато хедж-фонди, приватні управляючі і фінансові організації пропонують Йелю особливі умови. Звичайним людям це не під силу. Основна частина альтернативних інвестицій (20,5% від університетського портфеля) вкладена в стратегії «абсолютного доходу». Ідея в тому, що унікальний набір довгих і коротких позицій по акціях дозволяє заробляти як на зростанні, так і на зниженні ринків. Це може спрацювати для Єля, але не для інших інвесторів.

Пошук по Morningstar видає дев'ять фондів зі словами «абсолютний дохід» в назві та статистикою за три роки. Їх середня прибутковість склала -1,4%. У портфелі присутні і більш екзотичні інструменти. Зокрема, Єльський університет заробив купу грошей на венчурних інвестиціях в Amazon, Google, Facebook і LinkedIn.

Приватні особи ніколи не зможуть здійснити вкладення на подібних умовах. Замість цього можна інвестувати в технологічний сектор, купивши акції біржового фонду PowerShares ETF.

Університет володіє частками в компаніях нафтової, лісової та гірничодобувної промисловості. Не має сенсу наслідувати його операціях, не маючи мінімум 1 млрд доларів, щоб вкласти їх у природні ресурси. Замість цього можна купити частки у фонді Fidelity Energy ETF або в інвестиційному трасті нерухомості на кшталт Rayonier, що володіє лісовими угіддями на північному заході США і в Новій Зеландії.

Як вкладають гроші дуже розумні люди? Давайте вивчимо портфель голови ФРС Джанет Йеллен і її чоловіка, економіста і нобелівського лауреата Джорджа Акерлофа. На основі загальнодоступної інформації ми можемо оцінити його склад:

Розподіл зразкову, оскільки в формах розкриття інформації активи представлені в діапазонах, а не в точних числах. У будь-якому випадку, склад портфеля, ймовірно, дуже близький до істини.

До категорії інструментів з фіксованим доходом були віднесені пенсії. Їх розмір був приведений до справжнього моменту за допомогою калькулятора ануїтетів. Альтернативні інструменти в портфелі цієї відомої пари відсутні, і його легко скопіювати за допомогою ETF. Частка окремих акцій мінімальна - Йеллен з чоловіком віддають перевагу дешевим індексні фонди. Ставлення американських і зарубіжних компаній становить 2: 1.

Подібні портфелі широко поширені. Наприклад, можна скористатися інструментом розподілу активів Fidelity - для інвесторів з помірною терпимістю до ризику розподіл буде схоже на портфель Йеллен-Акерлоф.

Реалізувати його легко. У портфель слід включити не тільки корпорації зі складу S & P 500, як радить Баффетт, але і невеликі компанії. Допоможе в цьому фонд широкого ринку Vanguard Total Stock Market.

Папери іноземних компаній можна додати в портфель, купивши частки Vanguard Total International Stock. З інструментами фіксованого доходу допоможе Schwab U.S. Aggregate Bond.

Останній портфель в нашому списку належить інвестору з XIX століття. Він покликаний продемонструвати те, про що експерти рідко згадують: якими б не були інвестиції, вони завжди пов'язані з ризиком. Джерелом служать мемуари Едмунда Де-Вааля «Заєць з бурштиновими очима», в яких він розповідає про історію династії Ефруссі. Ігнас Ефруссі був другим найбагатшим банкіром Відня. За описом в бухгалтерській книзі від 1899 року, його активи розподілялися наступним чином:

Грошові кошти переважно складалися з золота - тоді воно було формою оплати, а не металом, на якому можна спекулювати. Ризикований? Так, але не через високу частку акцій в портфелі, а через те, що всі вони належали компаніям однієї країни. Нацисти все конфіскували, коли захопили Австрію. Ця історія надає перспективу всіляких коефіцієнтами бета, відносинам Шарпа і кореляція. Навіть ідеальний портфель можна втратити. Жодна формула не захистить вас від усіх ризиків.

Джерело: http://www.capital.ua/