Як правильно оскаржити податкові повідомлення

Адміністративне оскарження податкових повідомлень рішень (ППР) для бізнесу завжди було, здебільшого, формальністю, даниною стандартною процедурою, або вірним способом потягнути час. Але останні новини з практики супроводу податкових перевірок вселяють надію на прощання з упередженістю та суб'єктивізмом, а також на появу якоїсь "третьої сторони", яка здатна, ну або, як мінімум, намагається, виступити арбітром між фіскалами і бізнесом.

Що змінилося в процедурі адміністративного оскарження, а також які причини і наслідки змін?

Сам порядок досудового оскарження Нуров залишився колишнім. Хіба що, у зв'язку з реорганізацією контрольно-перевірочних підрозділів ДФС, система адміністративного оскарження результатів документальних податкових перевірок фактично перетворилася в однорівневу.

Разом з тим, змінився підхід до розгляду скарг.

Відповідно до існуючої практики, переважна більшість податкових повідомлень рішень, які оскаржуються, приймаються фіскалами внаслідок встановлення "порушень" за фіктивними угодами.

Ознайомившись з безліччю матеріалів податкових перевірок, в тому числі різного роду утримання, бурхливого цитування та перекручування податкових норм, з наявністю фактажу і "пустушками", з масштабною і не дуже "арифметикою", варто відзначити одну дуже важливу тенденцію. А саме: висновки актів податкових перевірок ґрунтуються не на встановлених фактах порушень податкового законодавства, а головним чином на суб'єктивних твердженнях перевіряючих. "Генератором ідей" є або дані інформаційних систем ДФС, або зовнішні матеріали, що не мають ніякого безпосереднього відношення до господарської операції.

Наприклад, проаналізувавши ланцюг поставки товару, ревізор приходить до висновку, що не встановлено джерело його походження. Оскільки немає джерела, не підтверджена легальність товару, а значить, все його рух по ланцюгу поставки здійснюється поза правовим полем.

Або, ще один приклад: інформаційна база даних говорить про те, що у постачальника відсутні виробничі, трудові, транспортні тощо ресурси, необхідні для здійснення угоди. Цього буває цілком достатньо для визнання господарських операцій з цим постачальником безтоварними.

Подібного роду "аналітичних висновків" вже стає недостатньо, а позиція департаменту адміністративного оскарження та судового супроводу ДФС України при розгляді скарг схиляється на користь платників податків.

На сьогоднішній день розгляд скарг на неправомірні Нурієв перестало бути формальністю: матеріали перевірок проходять крізь ретельну призму стандартів бухгалтерського обліку, до уваги, в першу чергу, приймаються первинні документи, що підтверджують угоду.

Господарська операція розглядається як дія, яка викликає зміна у фінансовому стані, активах і пасивах підприємства. Одночасно відстежується її відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової (податкової) звітності. Якщо відображення операції в бухгалтерському обліку відповідає П (С) БО (МСФЗ), первинні документи складені відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, говорити про порушення загальних норм податкового законодавства, на які посилаються висновки актів податкових перевірок, не доводиться. при цьому стандартна фраза фіскалів про те, що "первинні документи не можуть братися до уваги, якщо господарської операція фактично не відбулася", втрачає свою актуальність і злободенність.

Винятком стають встановлені факти дефектності первинних документів, а також наявність горезвісної інформація про відкриті кримінальні виробництвах за фактом фіктивного підприємництва щодо посадових осіб підприємства-контрагента.

Таким чином, департамент адміністративного оскарження та судового супроводу ДФС України фактично абстрагувався від тенденцій і практик підрозділів податкового контролю, що з одного боку вселяє оптимізм, а з іншого боку вселяє скепсис і породжує питання - навіщо потрібні такі податкові перевірки?

Причини такої кардинальної зміни позицій однієї з "вирішальних" осередків фіскальної служби можуть бути різними. Перше, що спадає на думку, так це думка про те, що нарешті-то слідства впроваджуваних реформ в структурі ДФС починають матеріалізуватися.

Але, можливо, причина набагато банальніше, і полягає в непомірних сумах судового збору, необхідних для подальшого судового супроводу актів податкових перевірок, в тому числі і з "відвертим маренням" за своєю суттю.

У будь-якому випадку, яким би не було змісту матеріалів перевірок, широти домислів, висоти доводів і глибини умовиводів фіскалів, ні в якому разі не можна нехтувати процедурою адміністративного оскарження Нуров. При цьому, аргументована і обґрунтована позиція платника податків є гарантом перемоги в податковому спорі ще на рівні його досудового врегулювання.

Керуючий партнер АО "Вдовичен і партнери", адвокат Олег Вдовичен

Джерело: http://ubr.ua/finances/