Як будуть перевіряти бізнес з наступного року

Напевно, тільки ледачий не звинувачував українські контролюючі органи в корупції і недобросовісності. Тим не менш, лібералізацію системи держнагляду і мораторій на перевірки депутати ледь не провалили. Як буде виглядати система контролю і чого чекати бізнесу протягом найближчих років?

Щорічно підприємці та державні контролери витрачають один на одного чимало часу, зусиль і коштів, що, проте, не приводить до зменшення кількості порушень з боку бізнесу або, наприклад, підвищення якості продукції. Тобто, система держнагляду працює неефективно, та ще й містить корупційні ризики.

Задавшись метою нібито вирішити ці питання і зробити регулювання системних з чіткими правилами, депутати прийняли три закони — про лібералізацію системи держнагляду (№ 2418а), про тимчасовий мораторій на перевірки бізнесу (№3153), а також про відповідальність контролерів (№2531а). Два перших невідкладно були заблоковані в парламенті народними депутатами Юрієм Левченко, Віктором Чумаком та Наталею Новак, які запропонували їх скасувати, посилаючись на порушення регламенту. Тим не менше, кілька днів тому Верховна Рада встигла провалити постанови, давши зелене світло створенню нової системи держнагляду.

Що змінюється

Ці три документа, в першу чергу, обмежують і скорочують терміни проведення перевірок бізнесу. По-друге, зменшують кількість підстав для проведення позапланових перевірок. По-третє, зобов'язують контролерів виробити чіткі чек-листи питань. Тобто, підприємець буде напевно знати, коли і на скільки до нього прийдуть, а також що мають наміру запитувати.

Ці загальні правила надалі поширюються на перевірки з питань зайнятості населення, контроль у сфері ядерної безпеки у сфері цивільної авіації, архітектурно-будівельний і навіть фіскальний контроль. Тим не менш, за дужками все ж залишаються ряд контролюючих органів.

Протягом року також повинна бути розроблена єдина інтегрована система перевірок, куди контролери будуть вносити інформацію про підприємців, які мають намір перевіряти, річні плани контролю і навіть звіти про їх виконання і так далі. У Державної регуляторної службі кажуть, що створюватися система буде не за бюджетні кошти, адже на момент прийняття держбюджету-2017 закон про систему ще не був підписаний президентом.

Крім того, один з прийнятих законів до 31 грудня 2017 року продовжує мораторій на перевірки бізнесу. Тим не менш, він не забороняє позапланові перевірки у кількох випадках, але тільки після узгодження з Державної регуляторної службою. Крім того, дія мораторію не поширюється на ряд контролюючих органів.

Для всіх інших контролерів планові перевірки заборонені, тим не менш, можливість проведення позапланової гарантована.

У чому претензії

Депутати, які намагалися скасувати закони про лібералізацію держнагляду і про мораторій, в першу чергу скаржилися на порушення регламенту під час голосування. Мовляв, засідання було продовжено не на 15 хвилин, а на цілих 25, а також нібито були зафіксовані факти неперсонального голосування.

Єдине зауваження по суті стосувалося архітектурно-будівельного контролю та його заклади під загальні правила, які спочатку вводять мораторій, а в подальшому скорочують кількість перевірок.

Народний депутат остерігається, що з такими нормами неможливо встежити за незаконними будівництвами і безпекою на них. Містобудівну діяльність передають під цей ультраліберальна закон. В результаті провести будь-яку перевірку незаконної забудови буде просто неможливо. Адже необхідно буде отримувати документи, на підготовку яких іноді йде два роки. Також без рішення самого суб'єкта перевірки можна буде отримати ніякої інформації, і він за це не несе ніякої відповідальності.

Застереження бізнесу

З підприємців на такі зміни, за великим рахунком, скаржаться будівельники з виробниками будматеріалів. І критика їх співзвучна з претензіями нардепа. Нарікають на те, що мораторій і ліберальний закон залишить без захисту споживачів і дозволить несумлінним підприємцям виробляти товари та надавати послуги низької якості.

Раніше виробник як не крути боявся перевірок, а тому боявся виробляти неякісну продукцію. Зараз же цими законами і мораторієм ви фактично розв'язали руки бракоробам, тим, хто не ратує за якість, а навпаки прагне шляхом зниження собівартості і якості завоювати частку ринку. В якості критерію погіршення ситуації після введення мораторію наводиться зростання кількості звернень до їх Асоціацію від кінцевих споживачів. Мовляв, вони вже зневірилися, бо не можуть знайти на ринку захисту в будь-якій особі.

У регуляторної ж службі кажуть, що система контролю в тому вигляді, в якому вона існує в Україні, не вирішує цю проблему і точно не захищає права споживача.

Зараз контролери з повним правом перевіряти всіх і вся, в першу чергу, приходять до легального бізнесу, який виробляє якраз якісну продукцію. Недобросовісні підприємці просто "відмазуються". Тому-то й потрібен мораторій. Адже він, з одного боку, дозволить перевіряти бізнес, але лише за обґрунтованим скаргами, а з іншого боку, виграє час і дозволить за рік створити більш ефективну та прозору систему контролю.

Підприємці все ж сумніваються, кажучи, що закон вимагає кожна фізособа надати підтверджують порушення прав документи. Тобто людина, який купив, наприклад, вікно, і побудував будинок, повинен буде провести аналіз встановлення вікон, якість склопакета, перевірити цегла, цемент і їх хімічний склад та інші. Інакше скарга не буде вважатися обґрунтованою. Тим не менш, достатньо буде надати документи, які підтверджують, що скаржник придбав ці матеріали. А порушений технологічний цикл або характеристики, буде перевіряти орган. Якщо скаржник просто йшов мимо та побачив, що вивіска висить неправильно, це буде вважатися необґрунтованою скаргою.

Джерело: https://delo.ua/