Як боротися зі схемами ПДВ

Експерт команди підтримки реформ при Міністерстві фінансів Дмитррий Кохан про призупинення реєстрації ризикових накладних та податковому кредиті.

Мінфін спільно з ДФС займаються запуском системи блокування накладних ПДВ з ознаками фіктивності у тестовому режимі.

Повноцінний запуск системи запланований на 1 липня 2017 року.

Мінфін і депутати заклали до Податкового кодексу норму про призупинення реєстрації ризикових накладних для відлову схемного "пересорта", коли, наприклад, компанія А виробляє закупівлі виключно бананів, а торгує трубами, і відразу виникає питання – звідки труби.

На противагу, у ГФС забрали право знімати у платника податковий кредит. З 1 липня зареєстрована податкова накладна буде єдиною і достатньою підставою для підтвердження податкового кредиту у системі електронного адміністрування ПДВ.

Основну частку ринку фіктивного ПДВ займає схема з імпортним кредитом. За оцінками і аналізу ГФС, схема обчислюється десятками мільярдів гривень щорічно. Наприклад, підприємство імпортує товар, і, після сплати ПДВ на митниці, продає його за готівку. Платник продає товар без офіційного відображення цієї операції (без реєстрації накладної у ЄРПН). У підсумку, такий платник має готівка від реалізованої продукції та документи на податковий кредит у СЕА. Надалі цей кредит через мережу посередників використовується як фіктивний кредит для мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ.

Кількість товарних позицій, які можуть використовуватися у схемах, є граничним, адже не всі товари просто реалізувати за кеш. Але от кількість потенційних бажаючих отримати "схемний" кредит може бути необмеженим. Шахраї через ланцюжок посередників роблять "пересорт" і постачають кінцевому бенефіціару зацікавив його тип товару. Бенефіціаром цієї схеми є цілком реальне підприємство, якому цікаво мінімізувати податкове зобов'язання з ПДВ за відсоток, сплачений "скрутчикам". Це і є улюблений усіма приклад, коли з бананів виходять труби.

Критерій "пересорт" дійсно відловлює схемний ПДВ, але також захоплює виробників і постачальників послуг. Звичайно, такі компанії закуповують сировину і продають готовий продукт або послугу і у них не буде збігу товарів на вході і виході.

Розуміючи це, Мінфін і ДФС розробили чотири конкретні підстави, при спрацьовуванні хоча б одного з яких, податкова накладна автоматично йде на реєстрацію без перевірки на наявність критеріїв ризику. Для максимальної справедливості процесу, підстави визначаються виключно на "податкової історії" підприємства. Інші підстави, якими можна маніпулювати ознаки нереальною операції, відсутність платника за місцем реєстрації тощо – не можуть бути причиною затримки накладної та її додаткової перевірки.

Підставами для автоматичної реєстрації податкової накладної може бути, по-перше, абсолютно ясна підстава – накладна зареєстрована на неплатника ПДВ. Основна мета схемщиків – передача ПДВ кредиту по ланцюжку, а неплатник обриває цю ланцюг.

Другий критерій, якщо оборот підприємства в поточному місяці менше 500 тис. грн (менше 100 тис. ПДВ). Такі обсяги – це явно не ринок схемного кредиту. Також директор цього підприємства повинен бути директором не більше трьох підприємств одночасно.

Третє. На період з 1 квітня по 1 січня 2017 2018 працює така підстава як сплата до бюджету податків, плюс ЄСВ понад 5 млн грн за 2016 рік. Це приблизно 7 тис. найбільших платників країни. Стартова гіпотеза – у схемщиків сплата податків в 2016 році прагнула до нуля.

І четвертий критерій. Сукупно за останні 12 місяців відношення сплачених податків (за винятком ПДВ на митниці) та ЄСВ до обороту реалізації більше 5%. Також, оборот підприємства в поточному місяці не повинен перевищувати максимальний місячний оборот, збільшений на 30%. Спрощенці сплачують 5%, тому для реального підприємства це не є високим навантаженням. З розрахунку забирається імпортний ПДВ, щоб не створювати ініціативи для імпортерів особисто займатися скрутками.

За результатами попереднього аналізу і тестування системи, ці чотири підстави відсікають і відправляють на автоматичну реєстрацію приблизно 98% платників ПДВ, що залишилися, йдуть на перевірку за критеріями ризику. Всього в країні зареєстровано близько 230 тис. платників ПДВ.

Критерії ризику також передбачаються як абсолютно конкретні і не маніпулятивні. Є граничний ряд товарів, більшість з яких є товарами кінцевого споживання, які можуть потенційно використовуватися в "скрутки". Має сенс перевіряти тільки ті підприємства, які у великих обсягах закуповують такі товари. Залишок кредиту по них більше 50%.

При дотриманні цієї умови, набирає чинності критерій "пересорт". Реального виробництва тут точно немає (сплата більше 5% від обороту), а постачальники послуг перевіряються тільки якщо у них дотримано описане вище умова. У залишку, цей критерій працює для представників сфери торгівлі та підприємств-скруток. Підприємства, які призводять закупівлю у неплатників, не потрапляють під цей критерій, так як не мають вхідного кредиту.

Критерій "пересорт" працює просто і зрозуміло. Але! Скрутчику досить купити потрібний товар всього лише на 1 грн, і він вже обійде систему. До того ж, він купить схемний кредит на 99 грн і передасть бенефіціару необхідний товар на 100 грн. Тому передбачено, що гранична націнка по товарах не може перевищувати 50% - це досить високий поріг.

Другий складністю цього критерію є виникнення "пересорта" при реєстрації платником операції по передоплаті. Для таких ситуацій передбачений певний запобіжник. Накладна буде припинятися, тільки якщо обсяг "пересортного" податкового зобов'язання з ПДВ у поточному місяці перевищує середньомісячну за останні 12 місяців суму сплачених податків та ЄСВ.

Другим критерієм є відсутність ліцензій на реалізацію товару при реєстрації накладної на продаж такого товару. Цей критерій буде працювати за акцизної продукції, яка, виходячи з досвіду ГФС, може використовуватися у схемах з фіктивним податковим кредитом. Ні для кого не секрет, що левова частка тютюнової продукції продається за готівку без реєстрації операцій.

Третій критерій – реєстрація коригувань на неплатника в значних обсягах. Схема в наступному: платник ПДВ продає товар кінцевому споживачу і реєструє накладну в ЄРПН з продажу на неплатника. Далі відбувається неприємне для держави подія. Підприємство-продавець реєструє коригування на фізособу і показує повернення продукції. У той же час, щасливий володар купленої продукції навіть не уявляє, що куплений ним товар за документами вже повернувся назад до продавця. Підприємство-продавець надалі використовує новостворений податковий кредит для передачі на "підприємства-скрутки". Скрутки передають фіктивний кредит далі на бенефіціара за налагодженою схемою.

Як і будь-яка система, що ці критерії не можуть бути ідеальними. В роботі будь-який ризик-орієнтованої системи можливі помилки. Саме з цією метою Мінфін проводить власну аналітичну роботу, а також зобов'язав ГФС щокварталу подавати Міністру фінансів звіт про результативність роботи ризик-орієнтованої системи і пропозиції щодо її поліпшення.

Також, платникам було надано право при першій припинення або отримання квитанції від ГФС під час тестового періоду, подати до ДФС технологічну карту, яка включає список товарів вхід-вихід. Карта, при прийнятті центральною комісією ДФС відповідного рішення, буде використовуватися для майбутньої оцінки діяльності підприємства на наявність критеріїв ризику.

Спрацьовування критерію ризику і призупинення реєстрації податкової накладної не є блокуванням реєстрації даної накладної. Платник протягом 365 днів може подати до ДФС документи, що підтверджують реальність такої операції (перелік достатніх документів вже затверджено). Протягом п'яти днів після прийому документів, центральна комісія ГФС зобов'язана прийняти рішення щодо реєстрації/реєстрації податкової накладної.

Система працює в тестовому режимі до 1 липня без фактичного призупинення реєстрації накладних. Це час дано Мінфіну і ДФС, щоб відпрацювати систему, і тут дуже важлива активна позиція бізнесу.

Джерело: http://biz.nv.ua/experts/kohan/kak-bo...