Як бізнесу посилити свою позицію при обгрунтуванні правильності визначення митної вартості

Практика показує, що у взаєминах бізнесу і митниці одним з найбільш спірних питань є визначення митної вартості. Можна було б очікувати, що після об'єднання митниці і податкової у контролюючих органів розшириться арсенал інструментів для контролю, і гострота з питання визначення митної вартості на кордоні буде знята. В першу чергу очікувалося, що це станеться за рахунок посилення контролю вартості на стадії так званого пост аудиту. Однак цього не сталося. Для міжнародних компаній, що імпортують товари від компаній групи (тобто пов'язаних осіб), ця проблема залишається особливо актуальною через різницю підходів, застосовуваних митницею і податковою для оцінки прийнятності декларування ціни таких товарів.

Нижче ми ознайомимо вас з коротким алгоритмом дій, який, на наш погляд, слід зробити бізнесу.

Крок 1. Аналіз пов'язаності сторін операції

ТЦ документація являє собою звіт у вільній формі. Її обов'язкові розділи можуть бути розширені і доповнені інформацією на розсуд компанії, яка подає звіт. Однією зі складових документації по ТЦ є інформація про пов'язаності сторін контрольованої операції (наприклад, операцій з постачання імпортних товарів від материнської компанії). При цьому критерії пов'язаності для податкових та митних цілей дещо відрізняються. Платники податків в даному розділі можуть привести аналіз пов'язаності не тільки виходячи з критеріїв, наведених в Податковому кодексі, але і базуючись на митному законодавстві. У більшості випадків компанії будуть пов'язаними виходячи з цих двох наборів критеріїв. Митного інспектору в процесі контролю буде простіше сприйняти висновки документації по ТЦ, якщо в неї додати додатковий аналіз пов'язаності виходячи з критеріїв, наведених в митному законодавстві.

Крок 2. Функціональний аналіз

У функціональному аналізі документації по ТЦ ми рекомендуємо не тільки проаналізувати і описати розподіл функцій, ризиків і активів між компаніями групи, але і оцінити можливі митні ризики розкриття такої інформації. Так, наприклад, розкриття інформації про наявність певних обмежень щодо використання імпортованих товарів компанією-імпортером може нести ризики для неї в застосуванні контрактної ціни як бази оподаткування для митних цілей (тобто застосування першого і основного методу визначення митної вартості). Це, потенційно, призведе до необхідності застосувати другорядні методи визначення митної вартості (ціни ідентичних/аналогічних товарів, методи додавання і віднімання вартості, резервний метод). На практиці це може призвести до підвищення бази оподаткування для нарахування митних платежів при імпорті. Своєчасно проаналізувавши митні ризики розкриття інформації у функціональному аналізі, менеджмент матиме змогу усунути або мінімізувати їх негативні митні наслідки для компанії.

Докладнішу інформацію можна знайти за посиланням: http://jurliga.ligazakon.ua/blogs_art...