Як бізнесу оплачувати комуналку в комерційних приміщеннях житлових будинків

Перші поверхи житлових будинків все частіше віддаються під бізнес. Найбільш виразно ця тенденція проявляється в нових ЖК, де вкрай рідко можна знайти будинок без комерційних приміщень на нижніх поверхах. При цьому магазини, ресторани, аптеки та інші заклади дають на мережі і прибудинкову територію велике навантаження, ніж звичайні мешканці будинку. Як в такому випадку вони повинні платити за комунальні послуги і на чому будуються взаємини власників і орендарів нежитлових приміщень з ОСББ, ЖЕКами і постачальниками послуг?

Загальні правила

Основними нормативними актами, що регулюють питання оплати комунальних послуг, є закон "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 та постанову Кабміну №869 від 01.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги".

Крім того, за тарифами "для населення" здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги тільки власники і користувачі квартир та інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них. У свою чергу, для власників нежитлових приміщень застосовується тариф як для "інших споживачів". Фактично, це означає, що власники комерційних приміщень в житлових будинках платять за комерційними (тобто, за вищими) тарифами, хоча можуть бути і нюанси.

Як це працює на практиці

В реальності функціонують ОСББ зазвичай виставляють різні тарифи для житлової та нежитлової нерухомості. Наприклад, на сайті UDP, всі тарифи викладені у відкритому доступі на сайті ЖК. У керуючій компанії відмінність в тарифах пояснюють тим, що надають різний пакет послуг мешканцям та власникам / орендарям нежитлової нерухомості. Послуги цілодобової охорони, додаткове прибирання території і т.д. - все це прораховується, аргументовані підсумкові цифри виносяться на засідання ОСББ, за них голосують і тільки потім тарифи запевняють.

У комплексах ТММ пакет послуг, що надаються для обслуговування житлової та нежитлової нерухомості теж має деякі відмінності. Наприклад, з огляду на те, що найчастіше нежитлова нерухомість розташована на перших поверхах, орендарі та власники таких приміщень не платять за обслуговування ліфтів, прибирання сходових кліток і коридорів. У той же час вони оплачують експлуатацію систем оповіщення про пожежу та автоматичного пожежогасіння. Решта послуг - прибирання та благоустрій прибудинкової території, вивезення снігу, технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем, поточний ремонт та інше - нараховуються за єдиним тарифом. У той же час, якщо приміщення або секція мають окремі інженерні системи, тарифи на ці послуги розрахуються окремо.

Режими функціонування житлової, торгової та офісної нерухомості абсолютно різні. Навантаження на квадратний метр різниться в рази. Порівняйте квартиру в 100 кв. м, де проживає 3-4 людини, і кафе такої ж площі, де не тільки працює до 10 осіб, а й постійно приходять відвідувачі. Офіси та торгові приміщення виробляють значно більше сміття, у них вище навантаження на дорожнє покриття і вимоги по парковці.

Ще значніше навантаження на інженерію приміщень, в яких функціонують ресторани, кафе та офіси. По суті, сьогодні жителі багатоквартирного будинку частково оплачують вивіз сміття із закладів харчування, які розташовані в їх будинках. Тому, вважає Ярослава Чапко, незабаром відмінності в тарифах будуть не тільки між житлової та нежитлової нерухомістю, а й в залежності від того, з якою метою нежитлова нерухомість використовується. В найближчому майбутньому ринок прийде до того, щоб в кожному з будинків були окремі тарифи для приміщень, що використовуються під склади, для ресторанного бізнесу, для офісів і так далі. Це справедливо.

Детальніше: http://www.abcnews.com.ua/