Инфографика: земельный паспорт Украины

Все, що потрібно знати про земельні ресурси в Україні - під однією обкладинкою. В рамках проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні», який здійснюється за сприяння Світового банку, був вперше проведений комплексний аналіз стану земельних ресурсів держави.
Звіт «Моніторинг земельних відносин 2014-2015» акумулював дані шести відомств - Госгеокадастра, Державної фіскальної служби, Державної судової адміністрації, Державного водного агентства, Держслужби статистики і Мін'юсту. У ньому зведена інформація за ключовими показниками про стан земельних відносин в Україні в розрізі районів.
Робота над звітом велася дев'ять місяців, витрати, за словами керівника проекту Дениса Нізалова, склали до $ 10 000, які в основному були витрачені на компенсацію «експертного часу».

Це перший узагальнений зріз даних про земельні ресурси України.

Незважаючи на декларацію високого інтересу інвесторів, офіційний ринок купівлі-продажу земельних ділянок в Україні звужується три останні роки. Виходячи з офіційних даних, в минулому році в Україні було продано всього 246 ділянок площею 46,9 га - в два рази менше, ніж роком раніше, і в чотири рази менше, ніж в 2013-му.
При цьому кількість операцій, частина яких можна трактувати як приховані продажу - міна або дарування, навпаки, зросла. Так, якщо в 2014 році були обмінені або подаровані 480 ділянок площею 254 га, то за три квартали 2015 року - близько 650 ділянок площею 589 га. У спадок за цей же період було передано близько 5300 ділянок загальною площею 32 776 га.

Ще одна складова потенційного ринку - землі, незатребувані спадкоємцями, і фактично нічийні. Офіційний обсяг відумерлої спадщини невеликий - всього 9650 ділянок загальною площею 35 802 га, з яких здано в оренду 45%. Однак реальний обсяг «безгоспних» земель оцінюється в 0,5-1 млн ділянок загальною площею 1,85-3,7 млн ​​га (з розрахунку середнього розміру ділянки 3,7 га).
Розвиток ринку блокується не тільки мораторієм, а й практично нульовий активністю в сфері іпотечного кредитування, говориться в звіті. У той час як в міжнародній практиці саме іпотека є основним джерелом фінансування транзакцій з нерухомістю, в Україні за три останні роки було видано всього 91 іпотечний кредит, переважно на землі житлової та громадської забудови. За три квартали 2015 року в заставу / іпотеку було передано лише 14 ділянок площею 3,24 га.
Левова частка всіх земельних транзакцій в Україні - це оренда. Станом на 1 липня 2015 року в Україні було укладено 4,6 млн договорів оренди паїв загальною площею 16,5 млн га - тобто 50% від усіх земель приватної форми власності. Також було укладено близько 56 000 договорів оренди земель держвласності. Середня ставка за оренду приватних земель склала 786 грн / рік, державних - 1351 грн / рік. При цьому дисбаланс може бути обумовлений тим, що частина договорів на паї - в тіні і / або укладаються з заниженням офіційної ставки.

У Західній Україні полягають переважно короткострокові договори оренди терміном на 1-3 роки, що пояснюється використанням цих земель здебільшого під сінокоси і пасовища. На півдні і сході України переважають довгострокові договори - більш ніж на 11 років.
Основний обсяг земельних платежів генерують юридичні особи. Сума податку на землю, виплачена за 8 місяців 2015 року, склала 2593 млн гривень, з яких 86% заплатили юридичні особи.
Звіт ставить крапку і в багаторічній дискусії, наскільки заповнений Державний земельний кадастр. Станом на 1 грудня 2015 року в кадастрі було зареєстровано 16,6 млн ділянок загальною площею 41,8 млн га, що еквівалентно 70% площі України. Найкращі показники наповнення в регіонах з найдорожчою землею - Київській та Полтавській областях, де в окремих районах в кадастр внесені відомості про 97-99% площі. Білі плями - в Західній Україні: у окремих районах Закарпаття та Івано-Франківської області в ДЗК внесено 2,7-7% дільниць.
Регіони з найбільш високою концентрацією конфліктів, пов'язаних із земельними відносинами - Київська область та Закарпаття. Тільки кілька районів формують більше 10% всіх «земельних» судових справ. Всі ці райони відрізняє висока вартість земельних ділянок: Яремче, Києво-Святошинський район Київської області та Ірпінь, Овідіопольський район Одеської області (привабливість обумовлена ​​розташуванням між Дністровським лиманом і Чорним морем), Ананьївський район в центрі Одеської області, Дворічанський район Харківської області на кордоні з російською Федерацією, Сватівський район Луганської області.

За словами глави Госгеокадастра Максима Мартинюка, результати моніторингу свідчать про значні відмінності характеристик земельних ресурсів в різних областях, що зумовлено різними агроклиматическими зонами і природними особливостями. «Це потрібно враховувати при проведенні земельної реформи та запровадження ринку землі, якщо відповідне політичне рішення буде прийнято», - зазначив він.
Представник Світового банку Колаус Дайнінгер, куратор проекту, впевнений, що акумуляція даних про земельні ресурси сприятиме підвищенню інвестпривабливості цієї сфери, яка до сих пір залишається однією з найбільш непрозорих в українській економіці.

Джерело: http://forbes.net.ua/nation/1411837-i...