Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Держава встановлює мінімум на вартість ліків: для чого й навіщо

Редакція

23.11.2016 79 0 0

Окрім шалених цін на паливо й товари загального вжитку, українців щораз шокують ціни на ліки. А якщо врахувати, що на нашому фармринку превалюють імпортні препарати, годі й казати, що їхня вартість зросла щонайменше втричі лише за півтора року. Імпортери медпрепаратів значно завищують ціни, заробляючи на цьому чималі прибутки.

Та покласти цьому край вирішив Кабінет Міністрів України. Принаймні, так було заявлено: з 1 січня 2017 року в Україні можуть увести так звані референтні ціни на деякі ліки (це спершу), а потім протягом нетривалого часу вартість багатьох медпрепаратів повинна значно знизитися.

Що дасть українцям новий законопроект? Чи матиме ініціатива уряду бажаний ефект, хто від цього виграє, а хто втратить? Чому контроль ціноутворення й компенсація з держбюджету — це крок назад?

Спершу проти діабету, серцевих захворювань та астми

Що це значить «референтні ціни»? Слід сказати, що для країн Заходу — ця практика не є новою. Уведення референтних цін означає, що максимальна вартість деяких ліків (це перший етап) не перевищуватиме вартість цих препаратів у сусідніх державах (Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині тощо).

Прем`єр-міністр України Володимир Гройсман уже оголосив, що на цьому першому етапі врегулюють ціни на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету 2-го типу та бронхіальної астми.

Саме на ці ліки розповсюджується програма реімбурсації — відшкодування вартості за рахунок державного бюджету. Саме держбюджетом на 2017 рік закладено 500 мільйонів гривень на ці потреби.

На сьогодні ж заявлений документ від Кабміну щодо регулювання цін на ліки не опубліковано в офіційній пресі… Натомість прем’єр пообіцяв, що така ініціатива уряду дозволяє знизити вартість ліків удвічі.

У той час, коли вітчизняні фармпідприємства утримуються від коментарів, експерти запевняють, що революція на ринку фармпрепаратів України таки відбудеться.

Наприклад, виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун стверджує, що перелік фармпрепаратів міститиме не товарні назви, а діючу речовину. Остання є міжнародною непатентованою назвою. Тож, на її думку, всі ці заходи дадуть великий поштовх до ламання усталеної системи корупції та монополії, що діють наразі на фармацевтичному ринку.

На Кіпрі, до речі, незалежно від того, як називається умовний “ібупрофен” і хто його виробив, ціна на всі ці препарати є однаковою в усіх аптеках.

По-перше, відомо, що наразі ціни на чималу кількість імпортних ліків в Україні завищено на 100-300%. По-друге, чомусь в українців сформувалося не зовсім вірне ставлення до власної фармпродукції: чимало з них вважають, що вітчизняні ліки (а вони, до речі, нерідко є аналогами імпортних і зазвичай набагато дешевшими за них) мають нижчу якість, ніж завезені з-за кордону. Звісно, що в багатьох випадках таке переконання є хибним.

Держбюджет усе компенсує

Референтне ціноутворення існує в усьому світі. В Україні ціни на ліки повинні бути не вищими, ніж найнижчі показники у трьох референтних країнах. <…> Ті, хто має бажання продавати свої фармпрепарати та отримувати відшкодування з бюджету, повинні знизити ціни. І, треба зазначити, якщо держава виходить на ринок із такими пропозиціями, то вона має право називати ціни, за якими зможе за ці ліки сплачувати.

Рефінансування, швидше за все, торкнеться так званого національного переліку ліків — ціни саме на такі препарати в наших аптеках повинні знизитися до рівня референтних.

Та все ж є підозра, що на такі ліки буде 20%-ва націнка, яку зазвичай встановлюють для роздрібної торгівлі.

Але чи не буде все це на користь лише великим і відомим фармацевтичним компаніям? Адже якщо їм у цій справі береться «допомагати» держава (вона ж проводитиме реімбурсацію), то велетням ринку ліків не доведеться витрачати свої кошти на рекламну кампанію.

Саме цей факт також повинен неабияк зацікавити міжнародні фармацевтичні компанії, адже вони, на перший погляд, нічого не втрачають.

Не всі потребують дешевих ліків

Проте юристи, які давно працюють із фармацевтичним ринком та промисловістю, застерігають громадськість: такі починання можуть призвести до негативних наслідків.

Тут ідеться про погоджені ціні на однотипні ліки різних виробників. Таким чином, різні генерики (тобто аналоги) буде фактично прирівняно до оригінальних препаратів.

Як результат, референтні ціни зроблять рентабельними найдешевші ліки, і на нашому ринку будуть «правити бал» аналоги, а не оригінали. Тобто завозити дорогі імпортні ліки (не референтні, так би мовити) багатьом фармацевтичним компаніям буде не вигідно.

Звісно, більша частина населення України віддаватиме перевагу саме дешевим «референтним» генерикам.

Ще більша проблема виникне в питаннях лікування, наприклад, дитячих онкологічних захворювань. Тут лікарі застосовують лише визнані ліки (звісно, що вони жодним чином не можуть бути дешевими). Справді, спроби замінити їх генериками не рідко призводить до смерті дітей.

Лікарі обирають дорожчі фармпрепарати

Юристи, які співпрацюють із різними дитячими фондами кажуть, що навіть самі лікарі не дуже хочуть, аби пацієнтам та їхнім родичам сповіщали, що в них є дорогі та ефективні препарати, мовляв, навіщо їм про це знати, адже в них усе одно немає коштів на дорогі фармпрепарати.

Цьому процесові й такій поведінці вітчизняних лікарів вторить Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Саме ця поважна інституція апелює до широкого застосування генериків у тих країнах, де медичне обслуговування знаходиться, як то кажуть, не на висоті. Ну, звісно, під такими державами мається на увазі й Україна.

Стає зрозуміло: багатьом пацієнтам, що страждають на тяжкі хронічні хвороби, такі референтні ціни та процеси реімбурсації можуть бути взагалі не вигідні й не зрозумілі…

Сама ж ідея референтних цін, які вже давно діють в Європі та Америці, є дуже хорошою. Юристи вважають, що їй буде надано неабиякого поштовху після введення повсюдного медичного страхування. А з останнім в Україні якось не надто плідно… Хоча мова про це раз-по-раз спливає у ЗМІ.

Звісно, більшість українців, які страждають на ті чи інші захворювання, повинні мати право купувати недорогі та якісні ліки. Найголовніше — аби вони були вітчизняними. Тим паче, що в нас є в цьому потенціал.

Джерело: http://ckp.in.ua/analytics/14062

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали