Глобальна деофшоризацію: які її наслідки для України

В ході щорічних «Весняних зустрічей Міжнародного валютного фонду і Світового банку» (Spring Meeting), які відбулися в квітні у Вашингтоні, одним з ключових питань було оподаткування. Багато в чому ця тема була спровокована Panama Papers: прозорі податки і боротьба з відмиванням грошей - тепер ключові питання для G-20. Яким би не був результат, одне можна сказати з упевненістю: він матиме наслідки і для України.

Деофшоризацію, анонсована в усьому світі, спонукає підприємства шукати нові шляхи відходу від сплати податків. Чи вдасться уникнути контролю і заховати гроші, спеціально для Forbes міркує Тарас Кузьмич, експерт з фінансових і податкових питань Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

Створення офшорів для бізнесу обумовлено конкуренцією в економіці між країнами з метою залучення інвестицій та капіталу. Повністю заборонити використання офшорних схем неможливо, а ось посилити над ними контроль - під силу кожній державі.

Процес деофшоризації бізнесу набирає обертів. Останньою тенденцією в ЄС стала імплементація директиви Європарламенту, спрямованої на боротьбу з відмиванням доходів і ухиленням від сплати податків. Вводяться вимоги до юридичних компаній, банків та інших фінансових установ вести реєстр кінцевих бенефіціарів своїх клієнтів і надавати таку інформацію службам фінансового моніторингу країни. З огляду на ці зміни створення трастів, фондів та інших структур з метою приховування кінцевого власника поступово втрачатиме свою актуальність.

У 2018 року здійснять перший обмін інформацією Австрія, Гонконг, Монако, Росія, Сінгапур, Швейцарія та інші. Цікаво, що Панама і Україна в цьому списку на даний момент відсутні

Ряд країн - учасників ОЕСР, серед яких США, країни ЄС і класичні офшори, підписали багатосторонні угоди про автоматичний обмін фінансовою інформацією між податковими органами, яка включатиме відомості про інвестиційні доходи (дивіденди, відсотки, доходи від страхових контрактів та продажу фінансових активів, нерухомості ), суми залишку грошових коштів на банківських рахунках, бенефіціарів трастів, акціонерів компаній.

Перше розкриття фінансової інформації анонсовано в 2017 році такими країнами, як БВО, Кіпр, Литва, Латвія, Люксембург, Нідерланди, Сейшели. У 2018 року здійснять перший обмін інформацією Австрія, Гонконг, Монако, Росія, Сінгапур, Швейцарія та інші. Цікаво, що Панама і Україна в цьому списку на даний момент відсутні.

Відповідно до недавньої заяви, ЄС має намір створити чорний список офшорів і ввести санкції проти тих країн, які відмовляються від співпраці в боротьбі з ухиленням від сплати податків. Україна заявила про готовність приєднатися до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією. Підписання такої угоди дасть можливість Фіскальній службі України отримати вже в 2017 році інформацію з інших країн про рахунки, відкриті українськими резидентами, виявляти пов'язаних осіб, порушення валютного законодавства, правомірнісь застосування пільг по конвенціях про уникнення подвійного оподаткування.

Крім цього, в Україні анонсовано прийняття законодавства про введення статусу іноземних контрольованих компаній, яке давно використовується в розвинених країнах. Його суть зводиться до необхідності декларування іноземних і офшорних компаній, якщо вони прямо або побічно належать українському резиденту. Якщо рівень оподаткування в цих країнах вдвічі нижче, ніж ставка українських податків, податки на доходи таких компаній потрібно буде сплатити в Україні.

Докладнішу інформацію можна знайти за посиланням: http://forbes.net.ua/