Газовий монополізм піде у безвість

Яку модель обере Україна для запровадження конкурентного ринку газу? Дискусія на цю тему наприкінці минулого тижня відбулася  в Українському кризовому медіа-центрі між представниками Міненерговугілля, НАК «Нафтогаз України» та незалежними експертами. Її учасники по-різному бачать сценарії реформування газового ринку: останню крапку над «і» потрібно поставити до кінця січня 2016 року.

З 1 жовтня набув чинності Закон «Про ринок природного газу», ухвалено підзаконні акти для започаткування нової моделі конкурентного  ефективного ринку. Тобто закладено основу для трансформації нинішньої непрозорої та вкрай корумпованої моделі у прозорий європейський ринок. Реформування  відносин між ключовими суб’єктами має здійснюватися відповідно до норм Третього енергетичного пакета ЄС. Зокрема затверджений урядом план щодо реорганізації НАК «Нафтогаз України» передбачає розмежування функцій транзиту, розподілу і зберігання газу.  

Щоб запрацювали механізми, закладені в  цей закон, потрібно прискорити виконання вимог Плану заходів щодо реформування газового сектору, затвердженого розпорядженням КМ від 25 березня 2015 року №375-р.

«У цьому документі чітко зафіксовано, що модель ринку потрібно розробити й узгодити з Енергетичним співтовариством та затвердити в уряді  до 1 лютого 2016 року. Кабмін повинен визначитися з моделлю й ухвалити відповідний план для її реалізації», — повідомив Михайло Бно-Айріян, начальник управління європейської інтеграції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Міністерство прагне демонополізувати цей сегмент і вже наступного року створити такі умови, щоб жоден його учасник не зловживав своїм монопольним становищем.  На думку пана Бно-Айріяна, для виконання вимог Третього енергетичного пакета необхідно відокремити функцію транспортування від видобування та постачання. За його даними, наступного року міністерство працюватиме над реструктуризацією ринку газу і створенням відповідної нормативно-правової бази.  

Нині НАК «Нафтогаз України» — це гігант, який поєднує весь газовий сектор держави в одній компанії. Зокрема контролює 75% видобутку українського газу, одноосібно закуповує 100% газу в РФ, володіє акціями 40 регіональних газорозподільчих компаній України  і є найбільшим трейдером — постачає газ майже для 74% українських споживачів.

З реорганізацією «Нафтогазу» погоджуються й інші учасники дискусії, але намагання  Міненерговугілля залишити під власним контролем газотранспортну систему  викликала спротив більшості присутніх. Михайло Бно-Айріян уперше оприлюднив позицію свого відомства: бажання контролювати транспортування та зберігання природного газу. Більшість категорично проти можливості запровадження такої моделі реформування газового ринку України. 

Варто нагадати, що на початку грудня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк запропонував вивести держкомпанії з підпорядкування міністерств і створити на їхній базі сім державних холдингів. «Міністр не повинен управляти власністю. Міністр повинен визначати державну політику», — сказав Прем’єр на одному із засідань уряду.

Такої самої позиції дотримується й  НАК «Нафтогаз України». У компанії категорично проти, щоб ПАТ «Укртрансгаз» і надалі залишалося оператором ГТС, адже ця структура не вписується у прозорий європейський ринок газу. Юрисконсульт «Нафтогазу України» Єлизавета Богданова  зазначила, що у згаданому урядовому розпорядженні чітко написано: створити на базі Укртрансгазу самостійну компанію «Магістральні газопроводи України» (МГС). «Ми вважаємо, що компанія  МГС повинна перебувати під управлінням Фонду державного майна», — додала вона.

За її словами, питання корпоративного управління і відокремлення ГТС потрібно вирішувати якомога швидше, адже його ще слід узгодити із секретаріатом Енергетичного співтовариства. Закон про ринок газу зобов’язує провести прозоре відокремлення діяльності ГТС до 1 червня 2016 року, бо саме з цієї дати починають діяти санкції — 10%  загального обороту вертикально інтегрованої організації. 

Закон про ринок газу не вимагає, щоб газові сховища були разом з ГТС. Проведені дослідження компанії McKenzie свідчать, що вигідніше їх розділяти, адже це сприятиме ефективнішому залученню інвесторів. За словами Єлизавети Богданової, газосховища повинні бути приватизовані, адже це надто дорогий бізнес для держави — вони розраховані на зберігання 31 мільярда кубометрів газу, тоді як цього року в нас буде загальний обсяг споживання 36 мільярдів.