Директор без зарплати: чи можливо це?

В умовах кризи багато українських компаній змушені призупиняти свою діяльність. Супроводжується це звільненням співробітників, припиненням договірних взаємовідносин з контрагентами і закриттям рахунків в банку. Однак, навіть на непрацюючому підприємстві повинно бути особа, яка виконує функції виконавчого органу. Адже, незважаючи на відсутність господарської та фінансової діяльності, будь-яка юридична особа зобов'язана подавати до контролюючих органів звітність, яка, в свою чергу, обов'язково містить підпис посадової особи, уповноваженої діяти від імені підприємства.

І тут виникає питання: а як же нам оплачувати роботу такої посадової особи в умовах, коли підприємство «заморожено», рахунки закриті, а фінансування відсутнє? Відповідь може бути наступний -мінімізіровать заробітну плату або зовсім її не нараховувати, і, відповідно, не виплачувати. Яким же чином оформити такі взаємовідносини з директором? Розглянемо кілька варіантів.

Ситуація 1. Директор не звільняється з підприємства.

В даному випадку, на підприємстві оформляється наказ про призупинення нарахувань заробітної плати директору у зв'язку з відсутністю господарської діяльності. Одночасно з цим слід подати до податкової інспекції за місцем реєстрації інформаційний лист, в якому повідомити контролюючий орган про таке припинення нарахувань.

Для того, щоб пов'язати між собою бухгалтерський та кадровий облік в частині відсутності нарахувань, при заповненні табеля обліку використання робочого часу на підприємстві в відповідних рядках табличній частині проставляються прочерки. Таким чином документується факт невиконання директором робіт, а, отже, в бухгалтерському учётеотсутствует база для нарахування заробітної плати та відповідних податків.

Такий варіант є найбільш простим і зрозумілим, однак тут є свої нюанси.Кодекс законів про працю України в ст. 94 визначає заробітну плату як винагороду, що обчислюються, як правило, в грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Директор, в свою чергу, навіть підписуючи раз на місяць порожню звітність, якийсь час виконує свої функції. А значить, йому належить заробітна плата, наприклад, хоча б за півгодини робочого часу на місяць. Отже, підприємство повинно нарахувати директору оплату пропорційно відпрацьованому часу. Сума ця буде незначна, наприклад:

Посадовий оклад директора: 1500,00 грн. / Місяць

Відпрацьовано: 1 година

Кількість робочих годин на місяць (наприклад, в лютому 2016 року): 168 (21 робочий день * 8 годин)

Нарахування: 1500,00/168*1 = 8,93 грн.

Таким чином, база для утримання ПДФО (18%) і військового збору (1,5%) несуттєва. На практиці, доводити факт виконання робіт директором, визначати їх тривалість і потім вираховувати суми несплачених податків в такій ситуації представникам контролюючих органів просто економічно недоцільно.

А ось з ЄСВ все трохи сложнее.Дело в тому, що в абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р № 2464-VI (далі - Закон про ЄСВ) зазначено, що в разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати , встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки єдиного внеску. Це означає, що залежно від суми фактично нарахованої заробітної плати ЄСВ нараховується як мінімум на розмір мінімальної заробітної плати, действующейв місяці нарахування. У нашому прикладі це буде виглядати так:

ЄСВ = 1378,00 (мінімальна заробітна плата в лютому 2016 р.) * 22% (ставка ЄСВ) = 303,16 грн.

Це вже більш істотно, за кілька років можна донарахувати значну суму несплаченого внеску. При цьому, перевіряючим немає необхідності вираховувати заробітну плату за фактично відпрацьований час, так як нарахувати ЄСВ на мінімальну заробітну плату можна виходячи з самого факту виконання директором своїх функцій.

Спосіб вирішення даної проблеми криється в абз.3 все тієї ж ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, а саме: при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена ​​цією частиною, застосовується до певної бази нарахування незалежно від її розміру. Тобто, якщо наш директор - сумісник, то і ЄСВ нараховується на фактично нараховану заробітну плату. А значить економічний сенс в розрахунку і донарахування сум ЄСВ при перевірці знову втрачається.

Ситуація 2. Директор звільнений.

Інший варіант виконання обов'язків директора без витрат на оплату праці полягає в тому, що за рішенням вищого керівного органу підприємства (який вказаний в статуті) функції виконавчого органу перекладаються на одного із засновників. При цьому директор, як найманий працівник, звільняється. Отже, на підприємстві відсутні співробітники і заробітну плату нараховувати просто нікому.

У даній ситуації, предпріятіедолжно оформити відповідне рішення вищого керівного органу (наприклад, зборів засновників) та провести державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу (з 2016 року це можна зробити у будь-якого нотаріуса). Крім того, слід повідомити податкову інспекцію за місцем реєстрації про зміну особи, відповідальної за підписання звітності та ведення обліку на підприємстві, шляхом подачі форми 1-ОПП.

Джерело: http://lexliga.com/ru/