Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Що означає для країни внесення до чорного списку податкових гаваней або виключення з нього

31.01.2018

Європейський союз виключив вісім країн з чорного списку податкових прихистків. Так, Барбадос, Гренада, Макао, Монголія, Об'єднані Арабські Емірати, Панама, Республіка Корея, Туніс переходять до окремої категорії юрисдикцій і підлягають щільному моніторингу.

Що це означає для держав, які потрапили під пильний нагляд ЄС, Mind розповіли фахівці юридичної компанії ICF Legal Service – керівник практики корпоративного права Наталя Кроник і керівник практики банківського консалтингу Віра Савва. У колонці для Mind юристи зосередили увагу на Об'єднаних Арабських Еміратах і Панамі – як на юрисдикціях, найбільш популярних серед українського бізнесу.

Що означає для країни потрапляння до чорного списку офшорів ЄС? На думку Євросоюзу, такі країни відмовляються взаємодіяти в податковій сфері – не надають відомостей про бенефіціарів або приховують податкову інформацію. Тобто внесення до такого списку є заходом щодо усунення ухилення від сплати податків, забезпечення стійких доходів і зміцнення єдиного ринку для бізнесу.

Чим воно загрожує? Крім заходів, спрямованих на тиск з боку ЄС на саму державу, існують обставини, які впливають і на бізнес. Зокрема – припинення доступу до фінансування. У результаті підприємцям стає все складніше відкривати рахунки на компанії, зареєстровані в таких юрисдикціях. Посилюється моніторинг транзакцій, з'являються складнощі в їх здійсненні.

Розглянемо на конкретних прикладах.

Об'єднані Арабські Емірати. Для ОАЕ внесення в чорний список було сюрпризом. Країна докладає чималих зусиль, аби відповідати всім вимогам ЄС. Серед іншого, вона взяла на себе зобов'язання щодо обміну податковою інформацією в рамках CRS (міжнародних стандартів прозорості та обміну інформацією в податковій сфері «Податкова прозорість: EOIR/AEOI CRS». – Mind).

ОАЕ продовжують роботу над реформами, знову ж таки, щоб відповідати вимогам, що висуваються ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD). Єдиним каменем спотикання залишилися мінімальні стандарти BEPS (рекомендована ОЕСР методологія протидії мінімізації податків на транснаціональному рівні), які ОАЕ зобов'язуються прийняти в жовтні 2018 року і ратифікувати в березні 2019-го.

Але через місяць після внесення до чорного списку ОАЕ разом із сімома іншими країнами з нього викреслили. Підставою для цього стали зобов'язання, взяті країною «на високому політичному рівні».

Панама. З Панамою історія схожа – уряд країни, в звичній для подібних заяв манері, пояснив виключення зі списку тим, що держава надала ЄС технічні, політичні і дипломатичні роз'яснення щодо своєї політики податкової прозорості. Вона продемонструвала дорожню карту реформ, які забезпечать у майбутньому відповідність країни найвищим податковим і фінансовим стандартам.

Як вплине на Україну виключення цих країн зі списку? ОАЕ і Панама – дуже популярні серед українського бізнесу юрисдикції. Так, абсолютно зрозуміло, що їх початкова поява в чорному списку ускладнювала українському бізнесу їх використання – банки стали закривати рахунки або відмовлятися відкривати нові, дехто не бажав відправляти платежі на зареєстровані там компанії або отримувати звідти гроші.

Крім цього, партнери з престижних юрисдикцій прагнули припинити співпрацю. Зараз гостра загроза минула. Але країни, хоч і не в чорному списку, але залишаються в сірому. Перенести їх назад можуть у будь-який момент, до чого потрібно бути готовими і будувати свій нерезидентний бізнес відповідно.

Інші юрисдикції. Водночас популярну серед нашого бізнесу юрисдикцію – Маршаллові острови – у чорному списку залишили. Мабуть, жодних активних спроб продемонструвати свою згоду на проведення податкових реформ, як це зробили ОАЕ і Панама, країна не вживала. Для бізнесу це, зрозуміло, матиме не найкращі наслідки. І полегшенню роботи вже точно не посприяє.

А якщо геть відверто, то чорний список – це більшою мірою інструмент політичного тиску. Бо, наприклад, Сейшельські острови і Беліз, які трохи більше ніж повністю офшори, не знаходяться в списку. Хоча вони так само є «податковою гаванню».

Что для страны означает включение в черный список налоговых убежищ или исключение из него

Наталя Кроник,

керівник практики корпоративного права ICF Legal Service

Джерело: https://mind.ua/openmind/20181062-shc...

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
23.02.2026
Раді пропонують дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП
Законопроєктом передбачається створення правового механізму функціювання домогосподарств (домоекономік) в Україні.  Больше по теме: Все для ФОП Дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП – це передбачає законопроєкт № 8143, який Комітет соціальної політики рекомендував при...
23.02.2026
До 28 вересня 2026 року пропонують продовжити перехідний період для функціонування місць доставки
Мінфіном розроблено проєкт наказу з метою продовження до 28 вересня 2026 року перехідного періоду для функціонування місць доставки, визначених митними органами.   Більше за темою: Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці? Як ...
28.04.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Перевізникам змінюють правила роботи: набрав чинності Закон № 4337 Оновлено правила нормативної грошової оцінки земель ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 16.04.2026 Паперові трудові книжки після 10 червня: чи потрібно їх оцифровува...
Нове
01.05.2026
До 31 жовтня продовжено дію пільгового тарифу на електроенергію для населення
Стабільність тарифів на електрику – це послідовна державна політика для підтримки людей в умовах воєнного часу для збереження їхнього добробуту та посилення енергетичної стійкості Більше за темою: Установлення сонячних батарей: як організувати продаж надлишків електроенергії? Кабмін за п...
01.05.2026
На 7,2 % зросла середня зарплата в Україні
Середня зарплата в Україні у березні 2026 року зросла до 30 356 грн, що на 7,2 % або на 2 035 грн більше ніж в лютому (28 321 грн). Більше за темою: Обчислюємо середню зарплату для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю Середня зарплата як критерій для визнання пі...
01.05.2026
На територіальні органи Держекоінспекції чекає реорганізація
Оптимізація має на меті підвищення ефективності діяльності Держекоінспекції, раціональне використання бюджетних коштів та посилення спроможності інспекції працювати в умовах воєнного стану. Більше за темою: Чи треба сплачувати екологічний податок за тимчасове зберігання відходів – акумул...
Кращі матеріали