Що таке лобіювання і чим воно відрізняється від корупції?

Часто люди співвідносять поняття лобізму з корупцією, однак лобізм далеко не завжди передбачає підкуп чиновників. У розвинутих країнах діяльність лобістів регламентована законом. В Україні легалізувати лобізм досі не вдалося.

ФАКТ. Лобіювання – це практика просування інтересів різноманітних фінансово-промислових груп, неурядових організацій чи етнічних спільнот для досягнення певного рішення. Лобісти можуть відстоювати державні інтереси на міжнародній арені або громадські чи приватні інтереси всередині держави.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? Діяльність лобістів найчастіше спрямована на досягнення мети, поставленої зацікавленою групою. Це може бути ухвалення необхідного законопроекту або ж, навпаки, скасування якихось нормативно-правових актів.

Суб’єктами лобіювання можуть виступати різноманітні асоціації (наприклад, Всеукраїнська асоціація фінансових компаній, Асоціація правників України, Асоціація підприємств інформаційних технологій України або Українська Зернова Асоціація). Але суб’єктами лобіювання далеко не завжди є великий бізнес, який намагається ухвалити вигідний для себе закон.

Задача лобістів полягає у роботі з державними органами, групами впливу та медіа. Результат цієї роботи – досягнення поставленої мети (ухвалення необхідного рішення).

У тій чи іншій формі лобізм існує в усіх країнах світу.У США закон про лобіювання був ухвалений ще в 1946 році. Він регулює процеси, пов’язані з діяльністю лобістів, фіксує їхнє винагородження. У країні діє реєстр лобістів, які представляють інтереси тієї чи іншої компанії або групи.

ЛОБІЗМ В УКРАЇНІ. Політичний консультант Катерина Одарченко в коментарі Idealist.media зазначила, що суб’єкти, які ініціюють розвиток лобізму в Україні, вже протягом п’яти років проводять просвітницьку роботу в цьому напрямку.

За словами експерта, лобіювання не означає незаконний підкуп чи тиск на владу для ухвалення необхідного рішення. Вона приводить у приклад роботу різноманітних асоціацій, які домагаються поставлених цілей в абсолютно прозорий спосіб: аналітика, написання законопроектів та нормативно-правових актів, комунікація з владою, медіа-комунікації. Одарченко наголошує, що в такому процесі немає хабарів. Він довгий, однак прозорий та доступний кожному.

ІНСТИТУЦІЯ ЛОБІЮВАННЯ. Катерина Одарченко вважає, що розвиток інституції лобіювання в Україні відбувається, хоч і не закріплений законом. За її словами, подібні інституції можуть розвиватися десятиліттями. Щодо фінансування суб’єктів лобіювання, експерт пояснює, що вирішення та просування різних питань вартує по-різному.

Є асоціації, які витрачають 5-10 тис. доларів на рік і просувають свої інтереси. Інші витрачають до мільйона доларів на роботу. Наприклад, коли необхідно налагодити роботу із зовнішнім вектором, працювати з Європарламентом та Єврокомісією, працювати з лобіюванням в Америці, реєструючи лобістську активність. Хтось організовує громадські рухи виключно на волонтерських засадах.

ВИСНОВОК. Лобіювання у розвинутих країнах є інструментом співпраці та комунікації, який призводить до ухвалення прогресивних рішень, вигідних як бізнесу, так і суспільству. Його узаконення має реальні шанси вплинути на скорочення корупції, адже питання можна буде вирішувати дешевше та у законний спосіб.

https://etcetera.media/chto-takoe-lob...