Уже через місяць набудуть чинності нові правила інформування споживачів щодо харчових продуктів. Тож в аграріїв залишилося зовсім небагато часу для «переформатування» виробничих процесів під свіжі вимоги. Виокремимо основні моменти, на яких слід зосередити увагу.
За поданням Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин був ухвалений один із найважливіших для європейської інтеграції України актів - закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 6.12.2018 №2639-VIII. Він почне діяти з 6.08.2019.
Перше, на чому варто зосередитися, - це визначення поняття «оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про продукт». Згідно з п.16 ч.1 ст.1 закону ним є оператор ринку харчових продуктів, під найменуванням якого продукт уводиться та перебуває в обігу, а для імпортованих харчових продуктів - імпортер.
Акт установлює такі загальні вимоги до інформації про харчові продукти: вона має бути точною, достовірною та зрозумілою, а також не вводити споживача в оману, зокрема, щодо:
Важливою для агропромислового сектору є вимога, що назва продукту повинна супроводжуватися інформацією про його фізичний стан або спеціальну обробку, якій він піддавався (порошкоподібний, продукт сублімаційної сушки, швидко заморожений, концентрований, копчений тощо), у всіх випадках, коли відсутність таких відомостей може ввести споживача в оману.
Причому назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, але при цьому продаються в розмороженому стані, має включати слово «розморожений». Ця вимога, однак, не поширюється на:
Представникам м’ясопереробної галузі
необхідно також урахувати, що назва м’ясних продуктів і м’ясних напівфабрикатів у формі порізаного або порційного м’яса, туш чи їх частин повинна включати інформацію про наявність доданої води, якщо вона становить більш як 5% від маси готового продукту. Ці вимоги також поширюються на рибні продукти й готові продукти у формі шматків, порцій, філе або цілого рибного продукту.
Окремо варто звернути увагу на той момент, що позначення «без глютену» може бути застосовано тільки за умови, що його вміст не перевищує 20 мг на 1 кг загальної маси харчового продукту (позначення «з дуже низьким вмістом глютену» — не більше ніж 100 мг на 1 кг).
Зауважимо, що овес, який міститься в харчових продуктах, заявлених як продукти без глютену або з дуже низьким його вмістом, має бути спеціально вироблений так, щоб уникнути його забруднення домішками пшениці, жита, ячменю або їх гібридних видів. При цьому вміст глютену в такому вівсі не може перевищувати 20 мг на 1 кг.
Також у законі передбачено, що в інгредієнтах продукції відповідальна особа зобов’язана чітко вказати назви речовин, які є алергенами. Вони повинні бути виділені шрифтом, кольоровим фоном, стилем тощо серед решти інгредієнтів у переліку.
Концепція зазначення наявності (відсутності) генетично модифікованих організмів у продукті також істотно змінюється. Тепер відповідальні особи муситимуть писати не про відсутність ГМО, а про їх наявність у разі, якщо їх частка перевищує 0,9% в будь-якому інгредієнті харчового продукту.
Таким чином, виробникам необхідно готуватися до того, що етикетки продуктів повинні зазнати істотних змін з 6.08.2019, і вже впроваджувати у виробничі процеси вказані новації. Адже закон передбачає досить великі штрафи за його порушення. Так, ненадання споживачеві інформації про речовини, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість, призведе до штрафу в розмірі до 30 мінімальних заробітних плат (125190 грн.).
https://zib.com.ua/