Чого чекати українському бізнесу від податків в 2018 році: три головних тренда

Експерти виділили основні напрямки податкових змін, яким держава буде приділяти увагу найближчі два роки

Починаючи з 1997 року в Україні кожні два роки вітчизняне податкове законодавство кардинально змінюється. Слідуючи цьому правилу, можна припустити, що наступаючий 2018 рік не принесе радикальних змін і дасть бізнесу невеликий перепочинок. Однак це не означає, що змін не буде зовсім. Кабміну і Верховній Раді доведеться попрацювати над помилками, які вони встигли наробити в 2017-м.

Треба міняти підходи так, щоб у всіх підприємств були рівні умови для конкуренції. Тому що будь-які преференції першими отримають наближені до влади. Те ж саме стосується і податків. Треба, щоб компанії змагалися в ефективності, а не хто менше заплатить податків державі.

Однак ці мрії, швидше за все, розіб'ються об сувору реальність. Експерти виділяють три основні тренди, які будуть проявлятися в наступному році:

    боротьба з офшорами,

    боротьба з контрабандою,

    вдосконалення адміністрування ПДВ.

Боротьба з мінімізаторами

У поточному році платники пережили чимало податкових нововведень, найважливішим з яких стало введення системи електронного адміністрування ПДВ. Її доопрацювання триває досі. Тим часом президент оголосив про введення з 2019 року податку на виведений капітал. Саме ці два зміни будуть визначальними для українського бізнес-клімату в наступному році.

Національна рада реформ давно схвалив закон про податок на виведений капітал, але він так і не був прийнятий і знову повернувся в нацрада. Влада обрали тактику «не відмовляти, але і не схвалювати.

Формальною причиною перенесення термінів впровадження податку на виведений капітал в Мінфіні називають можливу «дірку» в надходженнях розміром 25-40 млрд грн.

У той же час при доопрацюванні бюджету на 2018 рік між першим і другим читанням уряд легко збільшило дохідну частину на 36,6 млрд грн. Тобто, це причина надумана. Просто президент дає ще рік на те, щоб зацікавлені особи і компанії знайшли можливість вивести свої офшорні схеми з-під майбутнього оподаткування.

Крім того, зараз активізувалися прихильники боротьби з контрабандою, вимагаючи мало не поголовного оснащення торгових точок касовими апаратами, контролю поштових відправлень, реформи податкової служби. Тут головний удар припаде на малий бізнес, хоча через нього тільки виробляється реалізація партій товару, завезеного без сплати податків великими гравцями.

Боротьба з контрабандою

Щорічні втрати бюджету від несплати податків оцінюються від 97 до 162 млрд грн. З них більше половини припадає на контрафакт. Ще приблизно 10-12 млрд грн припадає на фіктивний податковий кредит в системі електронного адміністрування ПДВ.

Якщо говорити про приховування виручки ФОП, то мова йде про 1,5 млрд грн. Але держава вважає за краще боротися з тими, хто вкриває менше всіх. Впровадили систему блокування податкових накладних, хоча головні втрати в області митниці.

Інститут податкових реформ »проаналізував ввезення годин і айфонів, порівнюючи статистику інших країн з експорту в Україну і що було сплачено тут. Різниця виявилася 18 млрд грн ввізного ПДВ, які загубилися на митниці за рахунок заміщення в документах товарних позицій.

Саме тут треба шукати резерви для наповнення бюджету, а не пресувати реальний бізнес, вважають експерти. Поки існує контрабанда, організовувати виробництво в Україні невигідно. Так як без сплати податків імпорт з Чехії, Польщі, Туреччини або Китаю буде відразу на 20% дешевше українського аналога при всіх інших рівних умовах.

Влада боротимуться з «піджаками» (фізособи, які переносять товари через кордон як би для особистого споживання), підпільними складами на кордоні, перевізникам партій товару, реалізаторами на ринках та іншими учасниками існуючих схем безподаткового ввезення товарів. Перші ластівки цієї боротьби - масштабна спецоперація силовиків на Закарпатті в середині листопада, в ході якої застосовувалися навіть бронетехніка і вертольоти.

Попутно буде проходити масова фіскалізація бізнесу або простіше кажучи повальна установка касових апаратів, щоб контролювати кінцеву реалізацію товарів.

Кого і як це торкнеться поки не можна сказати. Дані ініціативи тільки почали розроблятися.

У листопаді з'явився законопроект № 7281, яким пропонується дозволити фізособам-підприємцям, які не зобов'язані застосовувати РРО, але бажають добровільно їх використовувати, здійснювати покупку за рахунок зменшення на цю суму зобов'язань за єдиним податком.

За словами експертів, самому дрібному бізнесу можуть, наприклад, дозволити користуватися замість РРО планшетами і смартфонами. Зараз якраз завершується відповідний експеримент.

Не менше проблем пов'язано з найскладнішим і «брудним» (через кількість махінацій) податком на додану вартість.

Новий старий ПДВ

Цей податок було б найкраще скасувати. Так як цей податок запроваджувався на додану вартість для обмеження попиту.

Але не вистачає ні доданої вартості, ні належного попиту.

Втім, це як раз малоймовірно. Більш реальним виходом із ситуації експерти бачать застосування диференційованої ставки податку, як в ЄС, наприклад, для соціальних товарів. У нас же тільки на ліки є ставка ПДВ в 7%. Тим часом диференційовані ставки ПДВ могли б стимулювати виробництво.

законопроекту №7115, яким пропонується повернути систему адміністрування ПДВ в тестовий режим, Мінфін готує свій варіант закону, який покликаний удосконалити процедури блокування податкових накладних. Тому багато чого буде залежати від того, яка концепція візьме верх.

Повернення до ручного режиму означає повернення податкових ям під контролем УКРІНФОРМ.

Джерело: https://ubr.ua/