Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Бухгалтерський облік в Україні: як втілюватимуться європейські стандарти

12.10.2017

Підписавши договір про асоціацію з Євроcоюзом, Україна чітко заявила про свій зовнішній вектор економічного і соціального розвитку. І взяла при цьому на себе низку додаткових зобов’язань щодо гармонізації вітчизняного законодавства з європейським. Серед них – імплементація положень Директиви 2013/34/ЄС від 26 червня 2013 року «Про щорічну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язані з ними звіти певних типів компаній».

Потреба в ухваленні Директиви № 2013/34/ЄС, яка частково дублює положення Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), пов’язана з тим, що не всі підприємства держав – членів ЄС перейшли на МСФЗ (у багатьох країнах існують національні бухгалтерські стандарти). Разом з тим, попри тривалі економіко-інтеграційні процеси в самому Євросоюзі, потреба в застосуванні єдиних правил для підготовки фінансової звітності тільки зростає.

На минулому тижні, 5 жовтня, Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому закон про приведення бухгалтерського обліку в Україні до стандартів Європейського союзу. За ухвалення Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (щодо удосконалення деяких положень)» № 4646-д проголосували 253 депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів.

Основні позитивні на негативні моменти закону

Плюси

Нова градація і термінологія. У законі встановлені критерії віднесення підприємств до мікропідприємств, малих, середніх та великих підприємств, а також удосконалено порядок подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі та її оприлюднення разом з аудиторським висновком.

Вводяться нові терміни: суб'єкти суспільного інтересу, чистий оборот, материнська компанія, «дочірнє підприємство», «афілійовані підприємства», «витрати», «доходи», «звітний період», «звіт про платежі на користь держави», «звіт про управління», «власний капітал», «таксономія фінансової звітності» і «чистий дохід від реалізації продукції» та інші.

Кого стосується? Загалом директива 213/34/ЄС передбачає додаткові обов’язки з підготовки звітної документації суб’єктів господарювання з метою підвищення їхньої прозорості. Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі). Раніше таке передбачалося тільки для фінансових компаній, як особливі вимоги Нацкомфінпослуг.

Мінуси

Попри наявність, здавалося б, позитивних для вітчизняного законодавчого поля зрушень, у документі можна побачити низку неузгоджених між собою та з іншими нормативними актами моментів. Зокрема, у законі використовуються вирази, які не несуть належного правового навантаження та допускають неоднозначне тлумачення («ризики та невизначеності його діяльності тощо»).

Дублювання повноважень. Не відповідають вимогам щодо викладення правових норм положення статті 6 закону щодо розподілу компетенції у сфері методологічного забезпечення бухгалтерського обліку, які допускають дублювання повноважень та неузгодженість дій державних органів. Це суперечить статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами.

Регламентні протиріччя. Критерії віднесення підприємств до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств суперечать статті 55 Господарського кодексу України. Замість змін до зазначеної статті, у «Прикінцевих та перехідних положеннях» нового закону міститься доручення Кабінету міністрів підготувати такі зміни. А це суперечить конституційному принципу верховенства права та частині восьмій статті 90 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до якої якщо для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття необхідні зміни до інших законів, такі зміни мають викладатися в розділі «Перехідні положення» цього законопроекту або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті.

Брак часу на підготовку. Цей закон набирає чинності з 1 січня 2018 року, при цьому в перехідних положеннях є завдання Кабінету міністрів протягом шести місяців виконати низку підготовчих дій для впровадження цього закону, хоча до початку 2018 року залишилося менше шести місяців.

Бюджетні протиріччя. Хоча і прописано, що «Закон поширюється... на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства», але він не узгоджуються з деякими нормами Бюджетного кодексу України.

Відсутність ясності. Низка положень закону не відповідає конституційним принципам верховенства права, визначенню України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України) та не враховує правової позиції Конституційного Суду України. Нагадаємо, у рішеннях КСУ неодноразово наголошувалося, що визначальними елементами верховенства права є принципи правової визначеності, ясності та недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування. А положення законодавства, сформульовані з порушенням цього принципу, дають підстави для довільних тлумачень законодавчих норм, ускладнюють їх правильне застосування, а також створюють підґрунтя для порушення прав учасників правовідносин.

Висновки

У цілому це дуже правильний документ, що відповідає політичному напрямку держави. Але прикро, що він у деяких доволі важливих фундаментальних місцях недопрацьований. Виникає питання – чому? Якщо це результат браку часу, то чи вистачить на приведення всього законодавства до вимог цього закону навіть «гарантованих» шести місяців?

Процес імплементації Україною згаданої Директиви ЄС потребує певного часу для внесення змін у чинне національне законодавство. Ці зміни є невідворотними в контексті євроінтеграції та законодавчої гармонізації. Тому особам, що відповідають за складання та подання звітності, керуючим, власникам уже сьогодні варто орієнтуватися, в якому напрямку зміниться національне регуляторне поле, щоб вчасно ухвалити необхідні управлінські рішення.

Джерело: https://mind.ua/

Читайте також:

Зміни до Закону про бухоблік: кого стосуються та що робити

 

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
02.09.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025 З 28 серпня Господарський кодекс втратить чинність: що передбачає реформа Уряд оновив порядок перетину кордону особами від 18 до 22 років Президент під...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
08.07.2025
З 5 липня в Україні відновлюється обов’язкове подання статистичної звітності
Президент 3 липня підписав Закон від 18.06.2025 № 4505-IX, він офіційно опублікований 5 липня і з цього дня набув чинності. Верховна Рада підтримала зміни до п. 1 Закону від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнн...
Нове
02.09.2025
Бізнес поліпшив стримані оцінки ділової активності
НБУ публікує результати щомісячного опитування підприємств за серпень 2025 року. Бізнес у серпні зберіг стримані оцінки результатів власної економічної діяльності, проте поліпшив їх як порівняно з попереднім місяцем, так і в річному вимірі. Пом’якшення оцінок продемонстрували підприємства усіх...
02.09.2025
Актуальна судова практика ККС Верховного Суду за липень 2025 року
Ознайомтеся з черговим оглядом судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за липень 2025 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права. Більше за темою: Оплату за внутрішнім договором отримано в інвалюті: я...
02.09.2025
Чи може іноземне представництво отримати КЕП у КНЕДП ДПС
Розглянемо, чи може іноземне представництво отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби та який порядок його отримання. Більше за темою: Іноземні доходи фізосіб: як задекларувати та оподаткувати Особливості формуванн...
Кращі матеріали