• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Облік супутньої продукції

У результаті складних технологічних процесів отримують не тільки основну продукцію і відходи, але й супутню продукцію. У цій консультації йтиметься про специфіку обліку такої продукції та її відмінність від відходів.

Визначення поняття


До супутньої (попутної) продукції належить вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих одночасно з основною продукцією в єдиному технологічному процесі. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам або технічним умовам і призначена для подальшої переробки або відпуску стороннім підприємствам.

Окрема калькуляція вартості супутньої продукції не складається. Перелік такої продукції для деяких галузей промисловості наведено в додатку 4 до Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики України від 09.07.07 р. № 373 (далі - Методрекомендації № 373).

Оцінка супутньої продукції


Залежно від напряму подальшого використання супутня продукція оцінюється за одним із варіантів (п. 431 Методрекомендацій № 373, п. 11 П(С)БО 16):

1) за відпускними цінами (справедливою вартістю). Справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або сплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами (п. 4 П(С)БО 19). Справедливою вартістю готової продукції є ціна реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію і суми націнки виходячи з націнки для аналогічної готової продукції (додаток до П(С)БО 19). Цей метод застосовується, коли супутню продукцію планується реалізувати;

2) за плановою собівартістю аналогічного продукту (п. 503 Методрекомендацій № 373):

на основі виробничої собівартості відповідної продукції на відокремленому виробництві;

за її виробничою собівартістю, що враховується при розрахунку ціни підприємства (за відсутності відокремленого виробництва).

Цей метод застосовується незалежно від напряму використання супутньої продукції.

3) за ціною можливого використання (тільки для внутрішнього використання). У цьому випадку супутня продукція обліковується як напівфабрикати власного виробництва, які оцінюються виходячи з виробничої собівартості, уключеної до ціни на сировину, яку вони замінюють (з урахуванням умісту в ньому корисної речовини);

4) за нормативною собівартістю, яка для супутньої продукції та сама, що й для основної. Цей метод може застосовуватися незалежно від напряму використання супутньої продукції.

Завважимо, що плановий і нормативний варіанти оцінки не згадуються в П(С)БО 16, отже, наведені вище методи рекомендуємо використовувати тільки для калькулювання собівартості.

При розрахунку собівартості супутньої продукції за нормативною або плановою собівартістю застосовуються такі методи:

1) виключення витрат. Один із продуктів, отриманих на виробництві (стадії, переділі), уважається основним, решта розглядаються як попутні. Від загальної суми витрат на виробництво віднімається собівартість супутньої продукції. Отримана величина вважається собівартістю основного продукту. Цей метод застосовується тільки за наявності чітко вираженого основного продукту і невеликої питомої ваги супутньої продукції. При цьому повинна забезпечуватися економічно обґрунтована оцінка отриманої супутньої продукції;

2) комбінований метод. При отриманні декількох видів основних і супутніх продуктів собівартість окремих видів продукції визначається в декілька етапів (п. 505 Методрекомендацій № 373):

  • від загальної суми комплексних витрат віднімається собівартість супутньої продукції;
  • від решти суми витрат віднімається частина витрат, яка може бути прямо віднесена на відповідні види продукції;
  • залишок розподіляється між продуктами відповідно до встановлених на підприємстві економічно обґрунтованих коефіцієнтів;
  • визначається загальна планова собівартість відповідних продуктів шляхом складання витрат, що прямо відносяться на продукцію, і розподілюваних витрат.

Вартість супутньої продукції, оцінена за одним із зазначених вище варіантів, віднімається від підсумкової собівартості основної продукції (п. 428, 429 Методрекомендацій № 373).

Документальне оформлення


Для обліку супутньої продукції, отриманої в процесі виробництва, застосовується Прибутковий ордер (типова форма № М-4, затверджена Наказом Мінстату України від 21.06.96 р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» (далі - Наказ № 193). Ордер заповнюється в одному примірнику в день надходження продукції на склад (п. 3 Наказу № 193).

Для реєстрації прибуткових ордерів ведеться Реєстр приймання-здачі документів (типова форма № М-13, затверджена Наказом № 193). Реєстр заповнюється в одному примірнику матеріально відповідальною особою і здається до бухгалтерії підприємства одночасно з іншими первинними документами.

Відображення в обліку


Згідно з п. 11 П(С)БО 16 виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, і вартість супутньої продукції, що використовується на самому підприємстві, в оцінці її можливого використання.

Бухгалтерський облік. Супутня продукція визнається активами та обліковується у складі запасів підприємства, оскільки від її використання очікується отримання в майбутньому економічних вигід. Залежно від виду й подальшого призначення цю продукцію прибуткують за дебетом рахунків 20 «Виробничі запаси», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» тощо.

При вибутті супутня продукція списується такими проведеннями:

  • Дт 23 «Виробництво» – Кт 25 «Напівфабрикати» – при використанні для виробничих цілей на підприємстві;
  • Дт 90 «Собівартість реалізації» – Кт 26 «Готова продукція» – у разі реалізації стороннім покупцям.

Податковий облік. Для цілей оподаткування вартість супутньої продукції визнається за оцінкою, проведеною на підставі даних бухгалтерського обліку, за наявності підтвердних первинних документів (Лист ДПС від 11.04.12 р. № 6438/6/15-1215 "Щодо оподаткування податком на прибуток супутньої продукції").

Зазначена продукція бере участь у господарській діяльності підприємства, якщо її споживають у власному виробництві або продають іншим суб'єктам господарювання.

Якщо супутня продукція реалізується як окремий вид запасів підприємства, то її собівартість включається до витрат у тому звітному періоді, коли отримано дохід від її реалізації (п. 138.4 ПК). У декларації з податку на прибуток собівартість такої продукції відображається в рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів (робіт, послуг)», а дохід від реалізації – у рядку 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))...».

Якщо ж ця продукція використовується як напівфабрикат для виготовлення іншої продукції, то її оцінена вартість входить до складу собівартості нової продукції і до витрат потрапляє
в тому звітному періоді, у якому визнається дохід від реалізації нової продукції (п. 138.8 ПК).
У декларації з податку на прибуток підприємства собівартість основної продукції та дохід від її реалізації відображаються в рядках 05.1 та 02 відповідно.

Розглянемо на умовному числовому прикладі, як відображаються в обліку операції з оприбуткування та використання супутньої продукції.

Приклад

02.06.14 р. на склад сировини № 1 ТОВ «Кварц» надійшли гранітні блоки 5 т на суму 2 400 грн., у т. ч. ПДВ – 400 грн.

03.06.14 р. зі складу № 1 до гранувального цеху було передано блок вагою 2 т для виконання замовлення з виробництва столу з полірованого граніту. У процесі виконання замовлення були здійснені такі витрати:

  • матеріальні затрати (2 т гранітних блоків) – 800 грн. [2 000 грн. (ціна без ПДВ) : 5 т х 2 т];
  • зарплата робітникові – 3 000 грн.;
  • нарахування ЄСВ (умовно 40 %) – 1 200 грн.;
  • амортизація гранувального обладнання – 1 600 грн.;
  • розподілені загальновиробничі витрати – 1 800 грн.

25.06.14 р. на склад № 2 отримано стіл і супутню продукцію – 500 кг гранітного дрібняку, що відповідає ДСТУ Б В.2.7-75-98. З них 200 кг реалізовано 26.06.14 р., а 300 кг передано 27.06.14 р. на виробництво вазонів для квітів.

Згідно з наказом про облікову політику ТОВ «Кварц» у разі коли гранітний дрібняк виступає напівфабрикатом, вона оцінюється за обліковою ціною вихідної сировини пропорційно до ваги.

Крок 1. Визначимо загальну виробничу собівартість столу:

800 грн. + 3 000 грн. + 1 200 грн. + 1 600 грн. + 1 800 грн. = 8 400 грн.

Крок 2. Проведемо оцінку супутньої продукції:

гранітного дрібняку для внутрішнього виробництва за обліковою оцінкою:

2 000 грн. : 5 000 кг = 0,40 грн/кг;

гранітного дрібняку для подальшої реалізації виходячи зі справедливої вартості – 2 грн/кг без ПДВ.

Крок 3. Розрахуємо загальну вартість супутньої продукції:

0,40 грн/кг х 300 кг + 2 грн/кг х 200 кг = 520 грн.

Крок 4. Визначимо підсумкову виробничу собівартість столу (основної продукції):

8 400 грн. – 520 грн. = 7 880 грн.

Облік операцій, пов'язаних з виробництвом основної та попутної продукції, покажемо в таблиці.

(грн.)


п/п

Зміст операції

Первинні
документи

Бухгалтерський
облік

Податковий
облік

Дт

Кт

Сума

Дохід

Витрати

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Відображено витрати на виробництво

Калькуляція собівартості, видаткові документи

23

201, 661, 651, 13, 91

8 400

2

Оприбутковано на склад стіл

(основна продукція)

Прибутковий
ордер
(типова форма
№ М-4)

26/1

23

7 880

3

Оприбутковано на склад № 2 гранітний дрібняк, призначений:

– для внутрішнього використання
(300 кг х 0,40)

25

23

120

– для реалізації (200 кг х 2)

26/2

23

400

4

Відвантажено покупцеві 200 кг гранітного дрібняку (200 кг х 2,40)

Видаткова
накладна, Ттн*,
довіреність

361

701

480

400

5

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

Податкова
накладна

701

641

80

6

Списано вартість реалізації гранітного дрібняку

Бухгалтерська
довідка

901

26/2

400

400

* Затверджено Наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні».

Висновки

Супутню продукцію отримують одночасно з основною продукцією в єдиному технологічному процесі. Її вартість віднімається від підсумкової виробничої собівартості основної продукції.

Підставою для розрахунку бухгалтерської облікової ціни такої продукції служить справедлива вартість або вартість можливого використання.

У податковому обліку використовуються ті самі правила оцінки супутньої продукції, що й у бухгалтерському. Помилки в оцінці супутньої продукції можуть необґрунтовано завищити або занизити собівартість основної продукції, що, у свою чергу, відобразиться на податковому обліку. Тому рекомендуємо всі облікові аспекти формування вартості супутньої продукції визначити в наказі про облікову політику підприємства.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Облік супутньої продукції