Нежитлову нерухомість отримано одним із подружжя у період шлюбу: це спільне чи особисте майно?

Підприємець, перебуваючи в офіційному шлюбі, отримав у спадщину нежитлову нерухомість, яку зараз використовує у своїй підприємницькій діяльності. Стосунки в сім'ї не склалися, дружина подала на розлучення і зажадала поділу майна, нажитого у шлюбі. Зокрема, вона претендує на половину нежитлового приміщення: або в натурі, або щоб колишній чоловік виплатив їй половину вартості цього приміщення. У разі поділу приміщення підприємець позбудеться можливості користуватися всім приміщенням, тобто не зможе повноцінно працювати. А на виплату половини вартості приміщення у нього немає коштів. Чи підлягає приміщення поділу між колишнім подружжям?

Чому виникло запитання. Чоловік уважає, що приміщення, яке дісталося йому за спадщиною, є його особистим майном, а не спільно нажитим у період шлюбу. І, відповідно, це приміщення не підлягає поділу між подружжям. Дружина вважає, що при розлученні слід розділити пополам усе майно, придбане спільно і кожним із подружжя окремо в період шлюбу. У тому числі і нерухомість, отриману чоловіком у спадщину, оскільки ремонт приміщення був проведений за рахунок її особистих коштів, унаслідок чого вартість цього приміщення збільшилася.

Майнові відносини подружжя регулюються нормами Сімейного кодексу (далі – СК), який передбачає, що у подружжя може бути:

1.Спільна сумісна власність. Це майно, придбане подружжям у період шлюбу (ст. 60 СК);

2. Особиста власність (ст. 57 СК), тобто майно:

– придбане одним із подружжя до шлюбу;

– подароване одному з подружжя або отримане ним у спадщину в період шлюбу;

– придбане в період шлюбу дружиною або чоловіком за рахунок своїх особистих коштів;

– житло, придбане одним із подружжя внаслідок приватизації згідно із Законом від 19.06.92 р. № 2482-XII;

– земельна ділянка, придбана одним із подружжя у власність у період шлюбу внаслідок її приватизації, якщо раніше земельна ділянка знаходилася в користуванні цього чоловіка, або в результаті приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій або земель державної та комунальної власності в межах норм безплатної приватизації, визначених Земельним кодексом.

Подружжя має право розділити майно, яке знаходиться в їх спільній сумісній власності (ст. 69 СК). Тобто особисте майно, отримане у спадщину одним із подружжя, не підлягає поділу як спільно нажите в період шлюбу.

Виняток становить ситуація, коли завдяки діям другого з подружжя (його трудовим або матеріальним затратам) особисте майно істотно збільшило свою вартість.

Наприклад, чоловік отримав у спадщину нерухомість в аварійному стані, у такому вигляді її не можна було використовувати за призначенням. Оцінна вартість цього приміщення була низькою. Завдяки капітальному ремонту, проведеному за рахунок особистих коштів дружини, приміщення було приведене в хороший стан, його оцінна вартість збільшилася. У такій ситуації дружина зможе вимагати визнання цього майна спільною сумісною власністю, яка підлягає поділу між подружжям, і претендувати на частину такої нерухомості. Вартість цієї частини визначається пропорційно до суми, витраченої нею на ремонт.