Із цієї статті ви дізнаєтеся: до якого суду звертатися, щоб стягнути борг із контрагента, як скласти позовну заяву, які документи до неї додати, як правильно розрахувати суму судового збору тощо.
Що можна зробити на практиці: скласти позовну заяву про стягнення заборгованості з контрагента, орієнтуючись на наш зразок (див. у кінці консультації).
Ваш контрагент не поспішає погашати заборгованість. Він або годує вас жданиками, або взагалі не реагує на ваші вимоги. Тоді ви вирішуєте стягнути з нього борг у судовому порядку. Перше запитання, яке при цьому виникає:
Іншими словами, ви повинні розуміти, якому суду підсудна ваша справа.
Борг перед вами з'явився в результаті господарських відносин із контрагентом. Тому і звертатися потрібно до господарського суду (ст. 20 Господарського процесуального кодексу, далі – ГПК).
Далі вам треба дізнатися, який територіально господарський суд прийме вашу позовну заяву.
За загальним правилом господарський позов подається до суду за місцезнаходженням відповідача (боржника) (ст. 27 ГПК).
Увага! Місцезнаходження відповідача слід шукати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР). |
Проте в деяких ситуаціях позивач має право вибирати, до якого саме господарського суду йому звернутися (ст. 29 ГПК). Зокрема, якщо:
Важливий момент! У ГПК також передбачена виняткова підсудність (ст. 30 ГПК). Виняткова підсудність справ передбачена, наприклад, для спорів, що виникли з договорів перевезення. Якщо відповідачем є перевізник, справа розглядається за місцезнаходженням такого перевізника. |
Перш ніж подавати позов, переконайтеся в тому, що строк для звернення до суду (строк позовної давності) не минув. Тут багато що залежить від умов договору з контрагентом та інших нюансів.
Так, за загальним правилом, установленим ст. 257 Цивільного кодексу (далі – ЦК), строк давності становить 3 роки, проте із цього правила є винятки (ст. 258 ЦК), про які треба знати. Наприклад, може виникнути таке запитання:
У цьому випадку потрібно керуватися ч. 2 ст. 530 ЦК. Там сказано, що коли в договорі не зазначено конкретний строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати вимогу в 7-денний строк із дня її пред'явлення. Це означає, що строк позовної давності потрібно відлічувати починаючи з 8-го дня після пред'явлення вимоги.
Так, припиняється. Пояснимо докладніше.
Згідно із Законом від 30.03.20 р. № 540-XI, строки позовної давності, передбачені ст. 257 та 258 ЦК, продовжуються на період дії карантину. На всій території України карантин діє з 12.03.20 р. (постанова КМУ від 11.03.20 р. № 211). На цей момент карантин продовжено до кінця серпня (постанова КМУ від 22.07.20 р. № 641).
Наприклад, строк позовної давності за договором почався 11.01.20 р. Розрахуємо його тривалість за такою формулою:
Кількість днів до 12.03.20 р. + Період карантину + Кількість днів, які залишилися до дати, установленої законом.
З 11.01.20 р. по 11.03.20 р. минуло 2 місяці. З 12.03.20 р. почався карантин, припустимо, він закінчиться 31.08.20 р. (5 місяців і 20 днів). Коли б не карантин, подати позов потрібно було б протягом 3 років (до 11.01.23 р.). Але оскільки цей строк продовжується на період карантину, то подати позов СГ має право до 01.07.23 р. (додаємо 5 місяців і 20 днів).
Важливе доповнення! Строки, визначені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 ГПК, а також інші процесуальні строки, передбачені для зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог тощо, теж продовжуються на строк дії карантину (п. 4 розд. X ГПК). |
Позовна заява складається письмово і підписується позивачем або його представником. У заяві мають бути зазначені (ч. 3 с. 162 ГПК):
До позовної заяви необхідно додати документи, що підтверджують (ст. 164 ГПК):
Важливий нюанс! За необхідності до позову можна додати клопотання про призначення експертизи, витребування певних доказів тощо. |
Судовий збір при поданні господарського позову розраховується і сплачується відповідно до норм Закону № 3674 (ч. 2 ст. 4).
Зверніть увагу! На веб-сайті судової влади України у розділі «Реквізити для сплати судового збору» ви знайдете калькулятор розрахунку судового збору, за допомогою якого можна визначити розмір збору, а також реквізити для його сплати до кожного господарського суду. |
Для позовних вимог майнового характеру збір установлено в розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше одного прожиткового мінімуму (далі – ПМ), установленого для працездатних осіб на 1 січня року, у якому подається позов, і не більше 350 ПМ. Станом на 01.01.20 р. 1 ПМ = 2 102 грн.
У грошових спорах ціна позову визначається сумою, яку позивач має намір стягнути з боржника (ч. 1 ст. 163 ГПК).
Розрахунок суми позову може бути оформлений окремим документом як додаток до позову або наведений у самій позовній заяві.
Крім основного боргу, який стягується з боржника, до ціни позову також можуть бути включені:
1. Збитки, здійснені кредитором (позивачем). Боржник, що порушив зобов'язання, зобов'язаний відшкодувати завдані ним збитки (ст. 224 Господарського кодексу, далі – ГК). До складу збитків включаються (ст. 225 ГК):
2. Неустойка, пеня, штраф (ст. 549–552 ЦК, ст. 230–234 ГК). Підстави для застосування неустойки, пені, штрафу, а також їх розмір або порядок розрахунку встановлюються сторонами безпосередньо в договорі.
3. Інші суми (інфляційні втрати, 3 % річних). При порушенні строків сплати грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, якщо інший розмір не встановлено в договорі (ч. 2 ст. 625 ЦК). Зверніть увагу на те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції може бути визначений у випадку, якщо прострочення виконання зобов'язання становить повний місяць. Якщо прострочення з оплати менше місяця, тоді з боржника не стягуються інфляційні втрати за такий місяць.
Візьміть до відома! Інфляційні втрати, 3 % річних і збитки можна стягнути, навіть якщо договором вони не передбачені, оскільки законодавство прямо вказує на цю можливість (ст. 224 ГК, ч. 2 ст. 625 ЦК). |
Позовна заява разом із документами, зазначеними в додатках до нього, передається до канцелярії суду нарочним під підпис або відсилається поштою (бажано цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення).
За відсутності підстав для залишення позову без руху або відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі.
Майте на увазі! Стаття 174 ГПК дозволяє суду винести ухвалу про залишення позовної заяви без руху або повернути заяву позивачеві, якщо при поданні позову ним не були виконані всі передбачені вимоги. Підстави для відмови у відкритті провадження у справі названо в цій же статті (наприклад, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і за тими самими підставами). |
ОБРАЗЕЦ <...> ПОЗОВНА ЗАЯВА Між ПП «Сакура» (далі – Позивач) та ПП «Конвалія» (далі – Відповідач) було укладено договір поставки від 01.11.19 р. (далі – Договір). Згідно з умовами Договору Позивачем було передано, а Відповідачем було прийнято у власність добрива, загальна вартість яких становить 838 577,88 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 12.11.19 р. № 8. Факт поставки відповідачеві товару на загальну суму 838 577,88 грн також підтверджується товарно-транспортною накладною від 12.11.19 р. № 2/03. Згідно з п. 5.2 Договору покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними в Договорі та товаросупровідній документації, у порядку і спосіб, які не суперечать чинному законодавству України. Розрахунки за поставлений Постачальником товар здійснюються протягом 10 (десяти) календарних днів, які відліковуються з дня, що настає за днем поставки товару. Відповідач порушив умови Договору і не оплатив отриманий товар. Як передбачено п. 8.1 Договору, за несвоєчасну оплату Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Оскільки поставка товару була здійснена 12.11.19 р., останнім днем внесення плати за отриманий товар є 22.11.19 р. Таким чином, пеня нараховується починаючи з 23.11.19 р. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу (далі – ЦК) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як установлено нормами ч. 2 ст. 712 ЦК. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 665 ЦК). Нормами ст. 691 ЦК передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, установленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. За приписами ч. 2 ст. 692 ЦК покупець повинен сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК). Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення до суду. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Уважається, що боржник прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом (п. 1 ст. 612 ЦК). Згідно зі ст. 611 ЦК у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки. Відповідно до положень ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення свого зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Розрахунок ціни позову: 1. Основний борг – 838 577,88 грн (вісімсот тридцять вісім тисяч п’ятсот сімдесят сім грн 88 коп.). 2. Пеня. Загальна кількість днів прострочення оплати – 262 дні. Облікова ставка НБУ становить:
Розрахунок пені:
838 577,88 грн х 31 % : 365 к. д. х 19 д. = 13 532,12 грн;
838 577,88 грн х 22 % : 365 к. д. х 49 д. = 24 766,76 грн;
838 577,88 грн х 20 % : 365 к. д. х 42 д. = 19 298,77 грн;
838 577,88 грн х 16 % : 365 к. д. х 42 д. = 15 439,02 грн;
838 577,88 грн х 12 % : 365 к. д. х 110 д. = 30 326,65 грн. Разом: 13 532,12 грн + 24 766,76 грн + 19 298,77 грн + 15 439,02 грн + 30 326,65 грн = 103 363,32 грн. 3. Сума, яка становить 3 % річних: 838 577,88 грн х 3 % : 365 к. д. х 262 д. = 18 058,14 грн. Загальна сума вартості позову: 838 577,88 грн + 103 363,32 грн + 18 058,14 грн = 959 999,34 грн. Попередній розрахунок судових витрат. Витрати на сплату судового збору: 959 999,34 грн х 1,5 % ціни позову = 14 399,99 грн. Зазначаємо, що Позивачем не подавалася позовна заява до Відповідача – Приватного підприємства «Конвалія» з аналогічного предмета спору та з тих самих підстав. Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 162–164, 171, 172, 176, 232 Господарського процесуального кодексу, ст. 193, 222 Господарського кодексу, ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610–612, 629, 665, 691, 692, 712 ЦК, ПРОСИМО: 1. Прийняти позовну заяву до провадження. 2. Ухвалити рішення, яким стягнути з Приватного підприємста «Конвалія» (код за ЄДРПОУ 12121212) на користь Приватного підприємства «Сакура» (код за ЄДРПОУ 23232323) грошову суму в розмірі 959 999,34 грн (дев’ятсот п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять грн 34 коп.), з яких:
3. Стягнути з Приватного підприємста «Конвалія» (код за ЄДРПОУ 12121212) на користь Приватного підприємства «Сакура» (код за ЄДРПОУ 23232323) судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 14 399,99 грн (чотирнадцять тисяч триста дев’яносто дев’ять грн 99 коп.). Додатки*: <...> Директор ПП «Сакура» (підпис) С. В. Підгорний 10.08.20 р. |