Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Учасники припиняють участь у ТОВ шляхом виходу та відчуження частки: чи платити їм дивіденди

09.04.2021

Один із засновників виходить з числа учасників, а ще один продає свою частку іншому учаснику. Чи має ТОВ виплатити їм дивіденди, якщо рішення про розподіл чистого прибутку на дивіденди не приймалося?


Закон від 06.02.18 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон про ТОВ) не зобов’язує окремо ухвалювати рішення про розподіл прибутку на виплату дивідендів учасникам, які припиняють участь у товаристві шляхом виходу з його складу або відчуження частки в статутному капіталі.

Продаж частки

У разі продажу своєї частки учасник отримує за неї договірну ціну, погоджену з покупцем. У стандартній ситуації він претендує на ринкову вартість своєї частки. А на неї впливає фінансовий стан товариства, вартість його майна, у т. ч. нерозподілений прибуток тощо. Тобто на вартість частки, а отже, і на суму (ціну), яку може отримати продавець, впливатиме її цінність як об’єкта продажу.

Проте ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Тому на неї ще має погодитися покупець (ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Водночас Закон про ТОВ не зобов’язує товариство виплачувати продавцю частки дивіденди, якщо рішення про їх виплату не було ухвалено, коли він мав статус учасника цього ТОВ.

Варто зазначити, що покупець частки, імовірно, також братиме до уваги потенційну можливість реалізації свого права на отримання дивідендів, яке він отримає з набуттям статусу учасника товариства.

Слід нагадати також про переважне право інших учасників на купівлю частки у статутному капіталі, передбачене ст. 20 Закону про ТОВ. Таке право може бути реалізовано з урахуванням особливостей, прописаних у статуті. Або, навпаки, учасник може його не дотримуватися, якщо відповідні умови статуту та/або корпоративного договору (у разі його укладення) свідчать про відсутність переважного права.

Крім того, учасник має право відчужити свою частку лише в тій частині, в якій він її оплатив. Тобто, щоб мати право продати усю свою частку, він повинен попередньо повністю внести свій вклад до статутного капіталу ТОВ. Не зайвим буде переконатися, чи не містить статут умови про те, що відчуження частки (частини частки) допускається лише за згодою інших учасників.

Вихід з ТОВ

Аналогічний нюанс виникає в разі виходу учасника з товариства. Адже учасник має право вийти з товариства без згоди інших учасників, якщо його частка у статутному капіталі становить менше 50 %. Якщо її розмір 50 % або більше, то йому потрібна згода решти учасників. Рішення про надання згоди може бути ухвалене протягом місяця із дня подання учасником заяви (статут може передбачати інший строк).

Такий варіант припинення корпоративних правовідносин надає учаснику право отримати вартість його частки, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників ТОВ пропорційно до розміру частки цього учасника (ч. 7, 8 ст. 24 Закону про ТОВ). Ринкова вартість визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви в порядку, передбаченому Законом від 15.05.03 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Закон про ТОВ не уточнює, що для визначення ринкової вартості треба залучати незалежного оцінювача1. Хоча вимога про це може фігурувати у статуті ТОВ. З іншого боку, правильно визначити її без професійного оцінювача навряд чи вдасться. Тож співпраця з ним виглядає оптимальним кроком.

Разом з тим, ч. 12 ст. 24 Закону про ТОВ передбачає, що статут товариства може містити інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності.

Тому передусім слід послуговуватися положеннями статуту в питаннях здійснення розрахунку з учасником, що вийшов з ТОВ. Але в будь-якому разі для обчислення ринкової вартості частки має братися наявний нерозподілений прибуток товариства. Інакше ринкова вартість частки буде необ’єктивною. Опосередковано це підтверджує обмеження щодо виплати дивідендів за ст. 27 Закону про ТОВ: товариство не має права ухвалювати рішення про виплату дивідендів або виплачувати їх, якщо воно не здійснило розрахунок з учасниками, які припинили в ньому участь.

Також тут доцільно навести позицію Великої палати Верховного Суду, яка хоч і сформована із застосуванням ст. 54 Закону від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» та ст. 148 ЦК, проте не втрачає актуальності з огляду на те, що статут ТОВ може передбачати подібний порядок розрахунку з учасником.

Зазначеними нормами було врегульовано, що в разі виходу учасник має право отримати вартість частини майна товариства пропорційно до його частки у статутному капіталі. Так от у постанові від 24.04.18 р. у справі № 925/1165/14 суд визнав обґрунтованим, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить з нього, має визначатися з дійсної (ринкової) вартості об’єкта оцінки з урахуванням усього майна товариства.

Додамо, що згідно зі ст. 139 Господарського кодексу майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.

Підсумуємо: товариство не зобов’язане спеціально ухвалювати рішення про розподіл прибутку на виплату дивідендів, щоб виплатити їх учаснику, який збирається покинути його лави.

Звісно, учасник, частка якого у статутному капіталі становить більше 50%, може ініціювати проведення загальних зборів та прийняти на них рішення про розподіл прибутку на виплату дивідендів, а потім уже продати свою частку. Проте такий крок може вплинути на договірну ціну частки, адже виплата дивідендів позначиться на вартості майна товариства, а отже, і на привабливості останнього для покупця. Так само виплата дивідендів учаснику до його виходу з товариства вплине на вартість частки такого учасника, на яку він претендуватиме, коли покине ТОВ.

Якщо ж раптом рішення про виплату дивідендів було ухвалене до виходу учасника з ТОВ, то треба мати на увазі, що подальше скасування цього рішення іншим рішенням загальних зборів після виходу учасника порушує його право на мирне володіння майном. Таку позицію озвучено в постанові Верховного Суду від 23.05.18 р. у справі № 908/1027/17.

________

1 У разі виходу учасника з ТОВ, до якого внесено майно госптовариства з державною часткою (часткою комунального майна), проведення незалежної оцінки є обов’язковим в силу припису ст. 7 Закону від 12.07.01 р. № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Коментарі до матеріалу
Популярне
18.07.2025
Тракторист-машиніст в сільському господарстві: як правильно прописати посаду?
У штатному розписі сільськогосподарського підприємства є посада «тракторист-машиніст». Відповідний запис зроблено у трудовій книжці працівника. Чи є правильною ця назва і чи матиме працівник право на пільгову пенсію? А як бути, якщо працівник, у трудовій книжці якого зроблено неточний з...
14.08.2025
Документальне оформлення видачі кормів для годівлі тварин
Сільськогосподарські підприємства, що займаються тваринництвом (зокрема, вирощуванням великої рогатої худоби, птиці), мають правильно організувати облік видачі кормів для годівлі. Розгляньмо, як це зробити згідно з чинними нормами. Сільськогосподарські підприємства, що займаються тваринництвом (зокр...
10.09.2025
Убуток зерна під час доробки: як відобразити в бухобліку
Доробка зерна завжди пов’язана з природними втратами маси. У статті ми розповімо, як сільгосппідприємствам – як тим, що мають власні потужності, так і тим, що передають зерно на елеватор, – правильно показати ці втрати в бухобліку. Доробка зерна завжди пов’язана з природними ...
Нове
05.09.2025
Додатковий капітал для товариств з обмеженою відповідальністю
Товариства з обмеженою відповідальністю отримали можливість створювати додатковий капітал, не змінюючи при цьому розмір статутного капіталу. У статті розглянуто, з якого моменту діють нові правила та як їх застосувати на практиці. 27.08.2025 набув чинності Закон від 31.07.2025 № 4564-IX «Про в...
03.09.2025
Штатний розпис і скасування Господарського кодексу
З 28.08.2025 перестає діяти Господарський кодекс, яким передбачений обов'язок підприємств мати штатний розпис. Чи потрібно після цієї дати затверджувати штатний розпис? Дізнайтеся з нашої статті. З 28.08.2025 втрачає чинність Господарський кодекс, яким передбачена обов'язкова наявність у юросіб тако...
01.09.2025
Претензійний порядок врегулювання спорів після скасування Господарського кодексу
Претензійний порядок врегулювання спорів було закріплено у Господарському кодексі. Чи буде застосовуватися цей порядок на практиці після скасування цього кодексу? Відповідає юрист. 28 серпня 2025 року втратив чинність Господарський кодекс (далі – ГК), яким було регламентовано не тільки порядок...
Кращі матеріали