Як звернутися до суду для стягнення заборгованості

Ситуація

Фермерське господарство (далі – ФГ) виконало для товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) роботи з оранки поля. Оскільки ТОВ тривалий час не оплачує виконану роботу, ФГ змушене звернутися до суду для стягнення заборгованості. При цьому у ФГ немає ні штатного юриста, ні фінансової можливості оплатити послуги адвоката. Як діяти та що треба знати ФГ у такій ситуації?

Коротка відповідь: ФГ може самостійно звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за виконані роботи. Як це правильно зробити, ми розповімо далі.

До якого суду звертатися

Спори між суб'єктами господарювання (далі – СГ), які стосуються укладання, зміни, розірвання та виконання господарських договорів, розглядаються в господарських судах (ч. 2 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу, далі – ГПК).

У судовому процесі ФГ залежно від форми звертання може мати статус позивача або заявника, відповідача або боржника (ст. 4, 45, 147 ГПК).

Позивач або заявник – це сільгоспвиробник, що звернувся до господарського суду з вимогою про захист порушеного права (ст. 4, ч. 2 ст. 45, ч. 2, 3 ст. 147 ГПК). А відповідач або боржник – це СГ, якому пред'явлено вимоги (ст. 4, ч. 3 ст. 45, ч. 2, 3 ст. 147 ГПК).

Відомості, що містяться в ЄДР:

• мають статус достовірних і можуть бути використані при зверненні до суду (ч. 1 ст. 10 Закону від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань», далі – Закон № 755);
• використовуються для ідентифікації юрособи або фізособи-підприємця, у тому числі при провадженні ними госпдіяльності, відкритті рахунків у банках та інших фінустановах (ч. 4 ст. 10 Закону № 755).

Зазначимо, що на час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів (ч. 4 ст. 197 ГПК). Тобто в період карантину сторони мають можливість, не виходячи з дому, продовжувати захищати свої права та інтереси в суді.

Порядок звернення до суду

Починаючи з 15.12.17 р. господарські справи, залежно від стягуваної суми, наявності або відсутності спору про розмір суми, пріоритетності швидкого розгляду спору, складності справи, можуть розглядатися в порядку наказного провадження, загального або спрощеного позовного провадження (ч. 1 ст. 12 ГПК).

Якщо ви звертаєтеся в порядку:

• наказного провадження, то до суду подається заява про видання судового наказу;
• позовного провадження (загального або спрощеного), тоді до суду подається позовна заява.

Про вимоги до складання заяви про видання судового наказу та позовної заяви розповімо нижче.

Наказне провадження

У порядку наказного провадження господарський спір може розглядатися при дотриманні двох умов (ч. 7 ст. 12, ст. 148 ГПК):

• наявність договору, укладеного між СГ у письмовій або електронній формі;
• вимога про стягнення грошової заборгованості не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на 1 січня року, у якому подається заява (далі – ПМ). У 2020 році ПМ становить 2 102 грн (ст. 7 Закону від 14.11.19 р. № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Тобто в 2020 році звернутися до господарського суду в порядку наказового провадження можна, якщо вимога про стягнення грошової заборгованості не перевищує 210 200 грн.

Як скласти заяву про видання судового наказу?

Заява подається в письмовій формі, підписується директором СГ або уповноваженими особами заявника та повинна містити (ч. 1, 2 ст. 150 ГПК):

• найменування суду, до якого подається заява;
• відомості про заявника та боржника: юрособу – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний номер в ЄДР; про підприємця – підприємницький статус, П. І. Б., адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків; офіційну електронну адресу боржника, якщо така відома заявникові;
• П. І. Б. представника заявника, якщо заява подається представником, і місце його проживання;
• вимоги заявника та обставини, на яких вони ґрунтуються;
• перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви додаються (ч. 3 ст. 150 ГПК):

• документ, що підтверджує сплату судового збору;
• документ, що підтверджує повноваження представника заявника (якщо заява підписана представником);
• копія договору, за яким пред'явлена вимога про стягнення грошової заборгованості;
• інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Спрощене позовне провадження

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються (ч. 3 ст. 12 ГПК):

• малозначні справи. Це справи, у яких сума позовних вимог не перевищує 500 ПМ. У 2020 році така сума не може перевищувати 1 051 000 грн (ч. 7 ст. 12, ч. 1 ст. 247 ГПК; ст. 7 Закону № 294);
• справи незначної складності;
• справи, для яких пріоритетним є швидкий розгляд;
• будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції госпсуду, за винятком справ, які можна розглядати виключно в порядку загального позовного провадження (про перелік таких справ див. нижче).

Про те, у якому порядку розглядати справу, вирішує господарський суд, вивчивши клопотання позивача.

Загальне позовне провадження

У порядку загального позовного провадження розглядаються справи (ч. 4 ст. 247 ГПК):

• про банкрутство;
• за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
• у спорах, які виникають із корпоративних відносин, і спорах про правочини відносно корпоративних прав (акцій);
• у спорах про захист прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, що не перевищує 210 200 грн;
• у спорах, що виникають із відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
• у спорах між юрособою та її посадовою особою (у т. ч. посадовою особою, повноваження якої припинено) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юрособі її діями (бездіяльністю);
• у спорах про приватизацію державного або комунального майна;
• у яких ціна позову перевищує 500 ПМ. 2020 році ціна позову становить 1 051 000 грн і більше;
• інші вимоги, об'єднані з переліченими вище вимогами в спорах, крім справ про банкрутство та заяв про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Вимоги до позовної заяви

Позовна заява – це документ, у якому позивач викладає свої вимоги до відповідача (ч. 1 ст. 162 ГПК). Позов подається в письмовій формі та повинен бути підписаний директором СГ або уповноваженими особами за довіреністю (ч. 2 ст. 162 ГПК).

Позовна заява повинна містити (ч. 3 ст. 162 ГПК):

• найменування госпсуду, до якого вона подається;
• відомості про позивача та відповідача: юрособу – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний номер юрособи в ЄДР; про підприємця – підприємницький статус, П. І. Б., адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків; відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти;
• ціну позову, тобто суму, яку позивач просить стягнути з відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК);
• обґрунтований розрахунок суми, яку позивач просить стягнути;
• зміст позовних вимог, тобто конкретно, що просить позивач, наприклад стягнути з відповідача суму заборгованості;
• викладення обставин;
• докази, які підтверджують обставини, на які позивач посилається в позовній заяві;
• перелік документів, які додаються до позовної заяви;
• попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач уже поніс (оплата судового збору) та очікує понести у зв'язку з розглядом справи;
• підтвердження того факту, що позивач не подав іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав;
• інші відомості, які позивач уважає за необхідне вказати в позовній заяві для правильного вирішення спору.

До позовної заяви додаються (ч. 1 ст. 164 ГПК):

• докази надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів. Таким доказом буде поштова накладна та опис вкладення цінного листа, у яких зазначено, що позивач надіслав відповідачеві саме заяву із доданими до неї копіями документів;
• документ, що підтверджує сплату судового збору.

Якщо позовна заява підписана представником, то до неї необхідно додати документ, що підтверджує повноваження такого представника (довіреність або відомості з ЄДР).

Вартість звернення до суду

При зверненні до суду в порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного) позивач повинен подати суду докази сплати судового збору (п. 1 ч. 3 ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК). Без цього справу не призначать до розгляду.

Розмір судового збору встановлено Законом від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674) і розраховується у відсотковому відношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі виходячи з розміру ПМ (ч. 1 ст. 4 Закону № 3674). У ст. 4 Закону № 3674 перелічено розміри ставок судового збору.

При поданні позову майнового характеру до госпсуду судовий збір розраховується виходячи із ціни позову. Тобто сказати точну суму, яку слід сплатити, складно. Вона обчислюється в кожному конкретному випадку виходячи з розміру вимог.

А от сума позову нематеріального характеру відома. При зверненні до госпсуду в порядку:

• наказного провадження позивач сплачує судовий збір у сумі 210,20 грн (0,1 ПМ) (ст. 151 ГПК, пп. 2¹ п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674);
• позовного провадження (загального або спрощеного) – 1,5 % ціни позову, але не менше 1 ПМ (тобто не менше 2 102 грн) і не більше 350 ПМ (тобто не більше 735 700 грн). Наприклад, сільгосппідприємство звернулося з позовною заявою про стягнення з ФГ заборгованості в сумі 450 000 грн. Судовий збір у цьому випадку становить 6 750 грн (1,5 % ціни позову – суми, заявленої до стягнення).

Спори між СГ, які стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання господарських договорів, розглядаються в господарських судах.

Господарські справи, залежно від розміру стягуваної суми, наявності або відсутності спору про розмір суми, пріоритетності швидкого розгляду спору, складності справи, можуть розглядатися в порядку наказного провадження, загального або спрощеного позовного провадження.

Висновки

Представляти інтереси сільгоспвиробника має право його працівник (юрист або інший працівник) на підставі довіреності, якщо справа незначна (у 2020 році сума позовних вимог за такими справами не перевищує 1 051 000 грн).