Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Дистанційні загальні збори в ТОВ для розподілу прибутку: які є варіанти

08.04.2021

Чи може ТОВ провести дистанційні загальні збори та ухвалити на них рішення про виплату дивідендів?

Закон від 06.02.18 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон про ТОВ) дозволяє учасникам товариства провести загальні збори без особистої фізичної присутності в одному місці та ухвалити на них рішення про розподіл прибутку на виплату дивідендів. У такому разі варто зазирнути у статут, який може містити особливості регулювання цього питання.

Відеоконференція

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону про ТОВ загальні збори можуть проводитись у режимі відеоконференції, що дозволяє одночасно бачити та чути всіх їх учасників. Цей спосіб фігурує у загальному порядку скликання та проведення загальних зборів як альтернатива спільній присутності учасників в одному місці.

Тому в повідомленні виконавчого органу про скликання загальних зборів, яке надсилають учасникам згідно зі ст. 32 Закону про ТОВ, окрім дати, часу їх проведення та порядку денного має бути зазначено, що вони відбуватимуться в режимі відеоконференції.

Як унормовано ч. 4 ст. 33 Закону про ТОВ, на загальних зборах, у т.ч., в режимі відеоконференції, ведеться протокол, в якому фіксують перебіг зборів та прийняті рішення.

Слід згадати, що стосовно рішень про розподіл чистого прибутку товариства та про виплату дивідендів та їх розмір Законом про ТОВ не встановлено особливих вимог щодо кількості голосів учасників, необхідних для їх прийняття. Відповідно, якщо інше не передбачено статутом, такі рішення приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч. 4, 5 ст. 34 Закону про ТОВ).

Протокол загальних зборів підписує їх голова або інша особа, уповноважена зборами. Право підписати цей протокол має кожен учасник, який брав участь у загальних зборах.

Отже, товариство має право ухвалити рішення про розподіл прибутку на виплату дивідендів на загальних зборах, проведених за допомогою сучасних засобів зв’язку.

Незважаючи на таку, безумовно, зручну для учасників опцію зібратися біля екранів своїх девайсів та розв’язати нагальні питання діяльності товариства, Закон про ТОВ не містить будь-яких інших деталей організації та проведення загальних зборів учасників шляхом відеоконференції. А це, своєю чергою, породжує низку запитань, на кшталт: яке програмне забезпечення можна використовувати; чи обов’язково вести відеозапис зборів; чи потрібно зберігати запис та сповіщення у чаті й протягом якого часу; як має відбуватися ідентифікація учасників (їх представників) на зборах; як і чим має бути підтверджено, що учасник проголосував «за» чи «проти» відповідного рішення на відеозборах.

Якщо ці та інші суттєві процедурні моменти не узгодити заздалегідь, то існуватиме ризик оскарження рішень загальних зборів товариства (визнання їх недійсними). Тому, перш ніж реалізовувати сценарій загальних зборів в онлайн-форматі, доцільно закріпити порядок їх проведення у статуті товариства або у відповідному внутрішньому положенні (порядку, інструкції).

Також варто зазначити, що учасник має право взяти участь у загальних зборах, надавши свої волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного в письмовій формі, тобто проголосувати заочно. Але ст. 35 Закону про ТОВ вимагає засвідчувати нотаріально справжність підпису учасника на такому рішенні.

Опитування учасників

На відміну від відеоконференції, алгоритм проведення загальних зборів учасників шляхом опитування більш детально урегульовано ст. 36 Закону про ТОВ. Однак товариства тут наділені певною свободою, а тому мають право закріпити у своєму статуті заборону щодо ухвалення рішень загальних зборів у згаданий вище спосіб або прописати в ньому додаткові процедурні моменти опитування.

Окрім цього, ч. 2 ст. 36 Закону про ТОВ містить невичерпну низку рішень, які не можуть бути ухваленні шляхом опитування. Питань про розподіл прибутку та виплату дивідендів у ньому немає, проте вони можуть бути додатково записані у статуті.

Тож, якщо одне з таких табу в ньому зафіксовано, його спочатку потрібно зняти або реалізувати варіант з відеоконференцією.

Щодо процедурних нюансів, то ініціатор опитування (ним може бути будь-який учасник або виконавчий орган) надсилає всім учасникам товариства відповідний запит з проєктом рішення із запропонованого питання (питань). Якщо учасник згоден (згода має бути безумовною) з ним, то підписує його та надсилає (із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом ) його ініціатору протягом 15 днів з дня отримання запиту, якщо інше не встановлено статутом. До речі, останній може вимагати нотаріального засвідчення справжності підпису.

Важливо зазначити, що відповідь та прийняті рішення учасник повинен надіслати протягом строку, зазначеного у згаданому запиті. Адже якщо вона надійде після зафіксованого дедлайну, то її не враховують під час підрахунку результатів голосування з такого питання (ч. 5, 9 ст. 36 Закону про ТОВ). Щоб рішення (у т. ч. про розподіл прибутку та про виплату дивідендів) вважалося ухваленим, за нього мають проголосувати всі учасники ТОВ. Датою прийняття рішення вважають останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення (якщо інше не визначено у статуті).

На завершення варто пригадати, що для ТОВ, які є емітентами цінних паперів, діє Тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів учасників товариств, які є емітентами цінних паперів, затверджений рішенням НКЦПФР від 21.05.20 р. № 263. Він також передбачає проведення річних загальних зборів за результатами 2019 фінансового року та позачергових загальних зборів учасників у разі їх скликання, у режимі відеоконференції або шляхом опитування. Нацдепозитарій звертає увагу, що дія цього Тимчасового порядку, зокрема, поширюється на річні загальні збори, що будуть проводиться 2021 року .

Коментарі до матеріалу
Популярне
27.06.2025
Тракторист-машиніст в сільському господарстві: як правильно прописати посаду?
У штатному розписі сільськогосподарського підприємства є посада «тракторист-машиніст». Відповідний запис зроблено у трудовій книжці працівника. Чи є правильною ця назва і чи матиме працівник право на пільгову пенсію? А як бути, якщо працівник, у трудовій книжці якого зроблено неточний з...
27.06.2025
Агропідприємство заправляє техніку підрядників: як уникнути акцизних ризиків
В даній консультації розглянемо, якими чином агропідприємтва можуть заправляти техніку підрядників,  щоб такі дії не визнали реалізацією пального. Досить часто для виконання тих або інших сільськогосподарських робіт агропідприємства вимушені залучати до роботи підрядників. Згідно із Цивільним к...
27.05.2025
На підприємстві змінився директор: 7 запитань із практики
У статті розглянуто питання, що виникають у підприємства у разі зміни директора. Запитання стосуються оформлення трудових відносин, реєстрації зміни директора в ЄДР, інформування податкового органу, контрагентів та оформлення електронного підпису. Акценти цієї статті: Чи потрібно реєструвати інфо...
Нове
30.06.2025
Проведення позапланової перевірки у зв’язку з вимогою платника податків про перегляд результатів перевірки
У статті розглянемо, коли орган ДПС зобов’язаний призначити позапланову перевірку на вимогу платника податків. Якщо платник податків не згоден із результатами перевірки через те, що податківці під час перевірки не дослідили всі наявні обставини, він має право подати скаргу про перегляд результ...
25.06.2025
Оплату за внутрішнім договором отримано в інвалюті: яка відповідальність загрожує підприємству?
У статті розглянуто, чи можуть платежі за внутрішнім договором здійснюватися в іноземній валюті та чи є відповідальність за такі розрахунки. Підприємство виконує будівельні роботи за договором підряду. Договір укладено з резидентом України – фізособою, будівельні роботи провадяться на територі...
11.06.2025
Адміністративний арешт майна платника податків: підстави та порядок накладення
У статті розглянемо, в яких випадках органи ДПС можуть накласти адміністративний арешт на платника податків. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим інструментом забезпечення виконання податкових зобов’язань цим платником. Застосувати арешт можна лише за наявності передбаче...
Кращі матеріали