• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Особливості заповнення декларації з пдв за липень і подальші періоди

Акценти цієї статті:

  • особливості формування податкового кредиту при отриманні податкових накладних (далі – ПН) з помилками в обов'язкових реквізитах і ПН, несвоєчасно зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);
  • нюанси відображення в декларації податкового кредиту і податкових зобов'язань при придбанні товарів (послуг), необоротних активів, призначених для використання в операціях, що не обкладаються ПДВ, та/або негосподарській діяльності;
  • порядок відображення в липневій декларації від’ємного значення ПДВ з декларації за червень і сум переплат.

Важливо! Форма податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) не мінялася, тобто декларація за липень подається за старою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.09.14 р. № 966 (далі – Наказ № 966).

Особливості формування
податкового кредиту

Розглянемо, на що потрібно зважити при формуванні податкового кредиту в декларації за липень.

1. Наявність помилок
в обов'язкових реквізитах ПН

Якщо покупець отримав ПН, у якій допущена помилка хоча б в одному обов'язковому реквізиті або відсутній хоча б один із обов'язкових реквізитів, сума ПДВ за такою ПН не може бути включена до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу, далі – ПК), поки така помилка не буде виправлена. Нагадаємо, помилки в реквізитах ПН виправляються шляхом оформлення розрахунку коригування до неї (про порядок виправлення помилок у ПН див. лист ДФС від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17).

Звертаємо увагу: до обов'язкових належать тільки ті реквізити ПН, які перелічені в п. 201.1 ПК. Нагадаємо, з 29.07.15 р. перелік обов'язкових реквізитів скорочено.

Що стосується необов'язкових реквізитів, то з 29.07.15 р. ДФС дозволяє взагалі не відображати їх у ПН (лист від 29.07.15 р. № 27657/7/99-99-19-03-02-17 ). Уважаємо, що й до зазначеної дати відсутність у ПН необов'язкових реквізитів не могла бути підставою для невизнання податкового кредиту в покупця. Аргумент – Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПС від 16.02.12 р. № 127.

Розглянемо на прикладі порядок відображення ПН з помилками в реквізитах у складі податкового кредиту липня.

Приклад 1

06.08.15 р. покупець отримав від постачальників зареєстровані в ЄРПН ПН:

  • № 10 з датою виписування 30.07.15 р. У цій ПН був відсутній реквізит «вид договору»;
  • № 7 з датою виписування 27.07.15 р. У цій ПН допущена помилка в номенклатурі товару.

У цьому випадку покупець має право включити до складу податкового кредиту липня ПН № 10, оскільки з 29.07.15 р. вид договору не є обов'язковим реквізитом і його можна не відображати в ПН.

Сума ПДВ за ПН № 7 не може бути включена до податкового кредиту до тих пір, поки не буде виправлена помилка, оскільки номенклатура товарів (послуг) – це обов'язковий реквізит.

2. Своєчасність
реєстрації ПН у ЄРПН

Нагадаємо, що в загальному випадку своєчасно зареєстрованою в ЄРПН уважається ПН, строк реєстрації якої не перевищує 15 календарних днів (далі – к. д.), що настають за датою її виписування (п. 201.10 ПК). Така ПН може відображатися
у складі податкового кредиту:

  • періоду її виписування;
  • в одному з подальших звітних періодів
  • у межах 365 к. д. із дати її складання (п. 198.6 ПК). Тобто покупець, який із будь-яких причин не включив до податкового кредиту звітного періоду суму ПДВ, зазначену в отриманій ПН, своєчасно зареєстрованій у ЄРПН, може більше не подавати уточнюючий розрахунок, а включити цю суму до складу податкового кредиту декларації поточного періоду в загальному порядку (тобто до рядків 10.1.1 або 10.1.2).

Якщо ж ПН була зареєстрована в ЄРПН несвоєчасно (тобто у строк, що перевищує 15 к. д. із дати її складання), то вона може відображатися у складі податкового кредиту:

  • періоду її реєстрації;
  • в одному з подальших звітних періодів у межах 365 к. д. із дати її складання.

Для ПН, які складаються в період із 01.07.15 р. по 30.09.15 р., передбачені особливі строки реєстрації в ЄРПН (п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Тому:

  • ПН, складені в період з 1-го по 15-те число місяця і зареєстровані не пізніше останнього дня місяця, і ПН, складені в період з 16-го числа по останній день місяця та зареєстровані не пізніше 15-го числа наступного місяця, уважаються своєчасно зареєстрованими;
  • ПН, складені в період з 1-го по 15-те число місяця та зареєстровані після останнього дня місяця, і ПН, складені в період з 16-го числа місяця та зареєстровані після 15-го числа наступного місяця, уважаються зареєстрованими несвоєчасно.

Чи поширюється норма п. 198.6 ПК, що діє з 29.07.15 р., на ПН, які були складені до цієї дати?

До 29.07.15 р. до складу податкового кредиту можна було включити ПН, якщо строк її реєстрації в ЄРПН не перевищував 180 к. д. із дати складання. Таким чином, виходячи з роз'яснень ДФС (лист від 07.08.15 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17, далі – Лист № 29163) можна зробити такий висновок. Якщо станом на 29.07.15 р. строк несвоєчасної реєстрації ПН:

  • не перевищив 180 к. д. із дати складання, така ПН повинна бути зареєстрована в ЄРПН не пізніше цього строку і може бути відображена в декларації будь-якого звітного періоду в межах 365 к. д. із дати її складання;
  • перевищив 180 к. д. із дати складання, така ПН не може бути зареєстрована в ЄРПН і включена до складу податкового кредиту.

Приклад 2

07.08.15 р. покупець отримав такі ПН:

  • № 5, дата виписування – 30.06.15 р., дата реєстрації в ЄРПН – 07.08.15 р.;
  • № 7, дата виписування – 16.07.15 р., дата реєстрації в ЄРПН – 07.08.15 р.;
  • № 27, дата виписування – 02.06.15 р., дата реєстрації ПН в ЄРПН – 30.07.15 р.

У цьому випадку покупець має право включити до складу податкового кредиту липня суми ПДВ за всіма ПН.

Які особливості відображення в декларації податкового кредиту за придбаннями, призначеними для використання в неоподатковуваних операціях (повністю або частково) та/або в негосподарській діяльності?

Оскільки зміни до форми декларації не вносилися, суми податкового кредиту за такими придбаннями відображаються в таких рядках декларації (лист ДФС від 07.08.15 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17, далі – Лист № 29168, див. на с. 17 цього номера):

  • 10.1.1, якщо придбані товари (послуги) постачальник обкладав ПДВ за ставкою 20 %;
  • 10.1.2, якщо придбані товари (послуги) постачальник обкладав ПДВ за ставкою 7 %;
  • 11.1, якщо придбані товари (послуги) постачальник обкладав ПДВ за ставкою 0 %. Зверніть увагу: заповнення цього рядка в порядку, запропонованому в Листі № 29168, суперечить формулюванню, наведеному в декларації та в порядку заповнення декларації. Разом з тим на практиці фахівці ДФС давно рекомендують відображати придбання за ставкою 0 % саме в рядку 11.1, а не в рядку 10.1, пояснюючи це тим, що показник колонки Б рядка 10.1.1 повинен розраховуватися шляхом множення показника з колонки А цього рядка на 20 %.

Рядки 10.2, 11.2, 13–15 декларації не заповнюються. Відповідно, у додатку 5 до декларації не заповнюються рядки, призначені для відображення операцій за придбаннями з ПДВ, які не дають права на формування податкового кредиту
повністю або частково.

Чи потрібно заповнювати службове поле рядка 15.1, де зазначається частка використання придбань в оподатковуваних операціях?

Нагадаємо, розрахунок частини частки використання придбань в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік, а для новостворених платників або тих, у кого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, – за перший звітний період, у якому були задекларовані такі операції.

Оскільки в разі використання придбань частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях при розрахунку податкових зобов'язань потрібно виходити з частки використання придбань в оподатковуваних операціях, уважаємо, що службове поле рядка 15.1 заповнити потрібно, незважаючи на те, що рядок 15 не заповнюється.

Особливості формування
податкових зобов'язань

Загальний порядок формування податкових зобов'язань не змінився. Нововведення торкнулися формування зобов'язань, які платник ПДВ повинен нарахувати відповідно до п. 198.5 та 199.1 ПК. Тобто у випадках, коли придбані товари (послуги), необоротні активи призначені для використання в неоподатковуваних операціях (повністю або частково) та/або в негосподарській діяльності.

При формуванні податкових зобов'язань для цілей п. 198.5, 199.1 ПК слід звернути увагу на ряд моментів.

1. Випадки нарахування
податкових зобов'язань

Податкові зобов'язання слід нараховувати за товарами (послугами), необоротними активами, придбаними (виготовленими):

  • до 1 липня 2015 року – тільки якщо при такому придбанні (виготовленні) суми ПДВ були включені до податкового кредиту;
  • після 1 липня 2015 року – незалежно від того, відображався податковий кредит чи ні.

Зверніть увагу: якщо товари (послуги), необоротні активи отримувалися без ПДВ (наприклад, у неплатників ПДВ), податкові зобов'язання не нараховуються.

2. Порядок визначення
частки використання
в неоподатковуваних операціях

Для нарахування податкових зобов'язань у разі, коли придбання використовуються частково в оподатковуваних і частково в неоподатковуваних операціях, береться частка використання таких придбань в оподатковуваних операціях. При цьому в розрахунку бере участь частка, визначена як різниця між 100 % і значенням графи 6 таблиці 1 застосування 7 (Лист № 29168).

Наприклад, за підсумками 2014 року частка використання товарів (послуг), необоротних активів у платника ПДВ становить 60 %. Для нарахування податкових зобов'язань слід визначити частку їх використання в неоподатковуваних операціях. У нашому випадку це буде 40 % (100 % – 60 %).

3. Особливості
складання зведеної ПН

Для того щоб нарахувати податкові зобов'язання згідно з вимогами п. 198.5, 199.1 ПК, платникові ПДВ треба скласти зведену ПН, керуючись такими правилами:

1. ПН складається на загальну суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) під час придбання товарів (послуг), необоротних активів протягом звітного періоду.

2. ПН складається не пізніше останнього дня звітного періоду (за липень – не пізніше 31.07.15 р.).

3. ПН реєструється в ЄРПН в загальному порядку, установленому п. 201.10 ПК. Завважимо, що в разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК, до платника ПДВ не застосовуються (у т. ч. і після 1 жовтня 2015 року, оскільки ця ПН не видається покупцеві – платникові ПДВ). Проте сума ПДВ за такою незареєстрованою ПН усе одно зменшить ліміт реєстрації в системі електронного адміністрування (далі – СЕА) у складі показника ∑Перевищ.

4. При придбанні товарів (послуг), необоротних активів для використання як у звільнених від ПДВ операціях, так і в операціях, що не є об'єктом обкладення ПДВ, слід скласти дві зведені ПН:

  • одну – на суму податкових зобов'язань за придбаннями для звільнених від ПДВ операцій, з типом причини «09»;
  • другу – на суму податкових зобов'язань за придбаннями для операцій, що не обкладаються ПДВ, з типом причини «08».

Особливості заповнення табличної частини зведеної ПН для цілей п. 198.5, 199.1 ПК наведені в Листі № 29163 .

4. Порядок відображення податкових
зобов'язань у декларації

Податкові зобов'язання, нараховані згідно з п. 198.5, 199.1 ПК, відображаються в декларації таким чином:

  • у рядку 1.1 – якщо при нарахуванні податкових зобов'язань застосовується ставка 20 %;
  • рядку 1.2 – якщо при нарахуванні податкових зобов'язань застосовується ставка 7 %.

Особливості перенесення
від’ємного значення
з декларації за червень

У декларації за червень від’ємне значення могло відображатися в рядку 24 та/або 31. Суми такого від’ємного значення в декларацію за липень переносяться таким чином:

  • до рядка 20.1 – із рядка 24 червневої декларації;
  • рядка 20.2 – із рядка 31 декларації за червень. При цьому не має значення, відображалася сума з рядка 31 у текстовому полі «а» перед таблицею 1 додатка 2 до декларації за червень чи ні. На думку ДФС (Лист № 29168), додаток 2 до декларації за липень та інші подальші звітні періоди подавати не потрібно. Цей додаток може подаватися тільки при виправленні помилок у звітних періодах до 01.02.15 р., які призводять до збільшення або зменшення від’ємного значення.

Відображення
в декларації сум переплат

Якщо станом на 01.07.15 р. в інтегрованій картці платника податків числилася переплата з ПДВ і в декларації за червень була відображена до сплати сума ПДВ менша, ніж сума переплати, було задекларовано від’ємне значення (ряд. 24) або бюджетне відшкодування (ряд. 23.2), залишок такої переплати відображається в рядку 20.2 декларації за липень (лист ДФС від 22.06.15 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17, див. «БАЛАНС», 2015, № 56-57, с. 18).

Коли потрібно
заповнювати службове
поле рядка 22.1 декларації

Механізм заповнення службового поля ряд-
ка 22.1 декларації викладено в пп. 4 п. 5 розд. III Порядку, затвердженого Наказом № 966. Заповнюється це поле тільки тими платниками, які за підсумками звітного періоду декларують від’ємне значення.

Порядок заповнення декларації у цьому випадку такий (діє зі звітних періодів починаючи з лютого 2015 року):

Крок 1. Сума від’ємного значення звітного періоду (ряд. 19 + ряд. 21) відображається в рядку 22.

Крок 2. На дату подання декларації платник ПДВ відправляє запит до СЕА (код форми J 1301205), на підставі якого отримує витяг із СЕА про суму ліміту реєстрації (код форми J 1401205). Сума
з рядка 2 цього витягу наводиться в службовому полі рядка 22.1.

Крок 3. Різниця між від’ємним значенням із ряд-
ка 22 і сумою, зазначеною в службовому полі рядка 22.1,відображається в рядку 22.1.

Приклад 3

Показник рядка 22 – 10 000 грн., сума в службовому полі рядка 22.1 – 8 000 грн.

У цьому випадку в рядку 22.1 зазначається різниця в сумі 2 000 грн. (10 000 грн. – 8 000 грн.).

Зверніть увагу: якщо сума в службовому полі рядка 22.1 більша або дорівнює сумі з рядка 22, рядок 22.1 не заповнюється (див. при-
клад 4).

Завважимо, що для заповнення інших рядків декларації будемо використовувати дані цього прикладу.

Приклад 4

Показник рядка 22 – 10 000 грн., сума в службовому полі рядка 22.1 – 18 000 грн.

У цьому випадку рядок 22.1 не заповнюється.

Крок 4. Від’ємне значення у розмірі, що не перевищує суму, наведену в службовому полі рядка 22.1, переноситься до рядка 23.

У нашому випадку показник цього рядка становитиме 8 000 грн. (показник службового поля ряд. 22.1).

Крок 5. Підприємство декларує бюджетне відшкодування:

  • у рядку 23.2 може відображатися від’ємне значення, яке не перевищує показник службового поля рядка 22.1. Тобто якщо у платника ПДВ уся сума з рядка 22 підлягає бюджетному відшкодуванню, йому все одно потрібно орієнтуватися на показник службового поля рядка 22.1. У нашому випадку сума, заявлена до бюджетного відшкодування, не може перевищувати 8 000 грн.;
  • рядку 24 відображається залишок від’ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 22.1 + ряд. 23.3). У нашому випадку – 2 000 грн.

Крок 6. Підприємство не декларує бюджетне відшкодування:

  • у рядку 23.3 відображається від’ємне значення, яке включається до податкового кредиту наступних періодів. Показник цього рядка розраховується таким чином: рядок 23 – рядок 23.1 – рядок 23.2. У нашому випадку показник рядка 23.3 становитиме 8 000 грн.;
  • рядку 24 наводиться залишок від’ємного значення, який входить до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 22.1 + ряд. 23.3). У нашому випадку – 10 000 грн. (2 000 грн. + 8 000 грн.).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Особливості заповнення декларації з пдв за липень і подальші періоди