• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Простій у зв’язку з карантином: податкові наслідки

Карантин

24.03.2020 1524 0 2

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині


Через поширення COVID-19 чимало підприємств змушені були піти на карантин. Для багатьох з них це означає фактично призупинення виробництва. Тож крім зарплатних питань бухгалтеру слід урахувати й податкові наслідки такого простою. Розглянемо, зокрема, його вплив на податок на прибуток та ПДВ.


Простоєм називають призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).

Запроваджений в Україні карантин цілком може бути тією обставиною невідворотної сили, через яку компанія змушена призупинити свою роботу. У разі зупинення виробництва важливо належним чином це оформити. Докладно про документальне оформлення простою читайте в матеріалі «Простій на підприємстві: як правильно оформити?».

Утім, призупинення виробництва чи діяльності загалом ще не означає, що всі витрати будуть зведені до нуля. Податковий статус таких витрат і дослідимо далі.

Податок на прибуток

Призупинення діяльності у більшості випадків не супроводжується відсутністю витрат. Адже доволі часто компанії змушені оплачувати оренду, здійснювати комунальні та експлуатаційні платежі, нести інші управлінські витрати.

У платників податку на прибуток, які застосовують коригувальні різниці, щодо таких витрат можуть виникнути сумніви: чи є їм місце під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток?

Відразу зазначимо: якщо такі витрати не коригуються на жодну з різниць із розд. ІІІ чи розд. ХХ Податкового кодексу (далі – ПК), то ці витрати в повній мірі враховуються для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток. Пряма підстава тому – пп. 134.1.1 ПК. Згідно з цим підпунктом база обкладення податком на прибуток визначається, виходячи з бухгалтерського фінансового результату до оподаткування, визначеного відповідно до вимог НП(С)БО або МСФЗ, скоригованого на так звані податкові різниці.

Тобто, як ці витрати було відображено в бухгалтерському обліку, так вони і враховуватимуться для цілей податку на прибуток. Відсутність прямого зв’язку з господарською діяльністю в цьому випадку не береться до уваги.

Окрім того, стосовно деяких видів витрат, таких як штрафи за порушення умов договору, безоплатне передання коштів, товарів лікарням тощо, можуть застосовуватися коригувальні різниці (див. таблицю нижче).

Потенційне застосування різниць з податку на прибуток

Зміст витрат

Контрагент, на користь якого понесено витрати

Податкова різниця

Додаткові роз’яснення

Негосподарські витрати

ПК не передбачено коригувань щодо витрат, які мають негосподарський характер, тобто здійснених не з метою отримання доходу. Виняток – операції, що підпадають під різниці, перелічені в розд. ІІІ, ХХ ПК

Див., приміром, ІПК ГУ ДФС у Харківській області від 04.03.19 р. № 875/ІПК/20-40-12-04-11

Штрафні санкції, пені

Платник єдиного податку

Збільшується бухгалтерський фінрезультат на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих згідно з умовами договору (пп. 140.5.11 ПК)

ІПК ОВПП ДФС від 20.09.17 р. № 2001/ІПК/28-10-01-03-11

Платник податку на прибуток

НЕ застосовується пп. 140.5.11 ПК.

Виняток: контрагент належить до категорії «нульовиків» за п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПК

ІПК ДПСУ від 11.10.19 р. № 741/6/99-00-07-02-02-15/ІПК;

ІПК ДФСУ від 06.03.19 р. № 923/6/99-99-15-02-02-15/ІПК;

ІПК ДФСУ від 19.07.18 р. № 3172/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Фізична особа

НЕ застосовується пп. 140.5.11 ПК

ІПК ДФСУ від 02.11.18 р. № 4667/6/99-99-15-02-02-15/ІПК;

ІПК ОВПП ДФС від 20.09.17 р. № 2001/ІПК/28-10-01-03-11

Нерезидент

Якщо сплачується податок на репатріацію з сум нарахованих на користь нерезидента штрафів, пені, неустойок, то різниця за пп. 140.5.11 ПК для збільшення фінрезультату до оподаткування не виникає.

Якщо при виплаті штрафів, пені, неустойок нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від обкладення податком на прибуток такої виплати, то платник податку — резидент має збільшити фінрезультат до оподаткування на суму таких штрафів, пені, неустойок відповідно до пп. 140.5.11 ПК

Див. ІПК ГУ ДПС у Черкаській області від 13.03.20 р. № 1043/ІПК/23-00-04-0413;

ІПК ДФСУ від 09.09.19 р. № 83/6/99-00-07-02-02-15/ІПК;

ІПК ДФСУ від 19.08.19 р. № 3863/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державні органи

НЕ застосовується пп. 140.5.11 ПК

Штрафи від податкових органів:

Штрафи від прикордонної служби:

  • ІПК ДФСУ від 26.02.19 р. № 748/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Безоплатні передання

Медичні заклади

Медзаклад передусім слід перевірити на наявність у Реєстрі неприбутківців. Якщо його немає в Реєстрі, то застосовуватиметься коригування за пп. 140.5.9 ПК. Тобто фінрезультат потрібно буде збільшити на суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного року неприбутківцю в розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Якщо протягом року перевищення немає, коригування не проводять.

Якщо медзаклад не належить до неприбутківців, то безоплатне передання слід протестувати на необхідність застосування різниці за пп. 140.5.10 ПК (див. нижче).

Див. ІПК ДПСУ від 29.11.19 р. № 1649/6/99-00-07-02-02-15/ІПК;

ІПК ДФСУ від 12.09.19 р. № 148/6/99-00-07-02-02-15/ІПК;

ІПК ДФСУ від 26.04.19 р. № 1854/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Платники податку на прибуток

ПК не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги платнику податку на прибуток на загальних підставах. Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

Виняток – якщо отримувач допомоги застосовує ставку 0 % податку на прибуток. У такому разі застосовуватиметься коригування за пп. 140.5.10 ПК: бухгалтерський фінрезультат слід збільшити на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (вартості безоплатно наданих товарів, робіт, послуг)

Див. ІПК ДПСУ від 31.01.20 р. № 418/6/99-00-07-02-02-06/ІПК;

ІПК ДПСУ від 17.01.20 р. № 165/6/99-00-07-02-02-06/ІПК;

ІПК ДПСУ від 16.01.20 р. № 149/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Платники єдиного податку

Збільшується фінрезультат до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (вартості безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) згідно з пп. 140.5.10 ПК

Див. ІПК ДФСУ від 02.07.19 р. № 3039/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Фізичні особи

ПК не передбачено коригування фінрезультату на суму безповоротної фіндопомоги, наданої фізичним особам (за винятком ФОП-єдинника). Тобто пп. 140.5.10 ПК не діє

Див. ІПК ДПСУ від 16.01.20 р. № 142/6/99-00-07-02-02-06/ІПК;

ІПК ДПСУ від 26.09.19 р. № 416/6/99-00-07-02-02-15/ІПК;

ІПК ДФСУ від 22.07.19 р. № 3392/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Амортизація

Отже, податкова амортизація основного засобу, який під час вимушеного простою не призначено для використання в господарській діяльності, не нараховується згідно з вимогами пп. 138.3 ПК.

Більш докладніше про наслідки – у матеріалі «Амортизація під час карантину: податкові наслідки вимушеного простою».

Див. ІПК ДФСУ від 19.03.18 р. № 1080/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Водночас не варто забувати про важливу умову врахування таких витрат – належне документальне оформлення. Тобто понесені під час карантину витрати мають підтверджуватися відповідними первинними документами. Адже саме їх у першу чергу перевірятиме ДПС під час перевірки (пп. 20.1.6, 20.1.44, п. 44.1 ПК).

Податок на додану вартість

Поточні витрати під час простою

Оскільки йдеться про фактичне призупинення діяльності чи окремих її напрямів, з погляду ПДВ важливо розуміти, чи існує право на податковий кредит щодо витрат, понесених під час такого вимушеного простою.

Передусім зазначимо, що згідно з п. 198.3 ПК нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас пп. «г» п. 198.5 ПК зазначає, що платник ПДВ повинен нарахувати так звані «компенсуючі» податкові зобов’язання, якщо придбані товари, роботи, послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, і за такими придбаннями раніше було відображено податковий кредит.

Нагадаємо: згідно з пп. 14.1.36 ПК господарська діяльність – це діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг і спрямована на отримання доходу.

Стосовно понесених у період простою затрат часу податкові органи озвучили свою точку зору. Зокрема, в ІПК ГУ ДФС у Львівській області від 03.05.18 р. № 1973/ІПК/13-01-12-05-11 зазначається, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку із забезпеченням підтримання в робочому стані виробничого обладнання під час простою, зокрема витрати електроенергії, теплоенергії у вигляді пари, води, матеріальні витрати тощо, включаються до складу податкового кредиту за наявності належним чином складеної податкової накладної. Якщо вартість таких товарів (послуг) включається до складу витрат та, відповідно, до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, ці товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання або використані в господарській діяльності, і додаткове нарахування податкових зобов’язань за правилами п. 198.5 ПК, не здійснюється. У разі недотримання цієї умови податкові зобов’язання з ПДВ визначаються відповідно до п. 198.5 ПК.

Отже, можемо резюмувати, що відображений під час вимушеного простою податковий кредит може опинитися під пильним контролем перевіряльників. Зокрема, платнику ПДВ потрібно буде підтвердити зв'язок понесених витрат із його господарською діяльністю.

Допомогти платнику ПДВ в цьому питанні передусім може обґрунтування причини вимушеного простою ― запровадження карантину в України (див., зокрема, постанову КМУ від 11.03.20 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , Закон від 17.03.20 р. № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»).

Крім того, на користь позиції щодо відсутності обов’язку нараховувати компенсаційні податкові зобов’язання свідчить і судова практика. Так, розглядаючи справи про вимушений простій та необхідність донарахувати ПДВ, Луганський окружний адмінсуд у своєму рішенні від 07.11.19 р. у справі № 812/578/18 зазначив: «…неотримання економічного ефекту від придбання товарів та послуг у періоді, коли вони придбані, само по собі не свідчить про негосподарський характер таких операцій, оскільки такий економічний ефект не обов`язково має настати одразу після придбання послуг, а мета його отримання може мати довгострокову перспективу...».

В іншій справі суд зробив висновок, що «…неотримання економічного ефекту від придбання товарів та послуг у періоді, коли вони придбані, само собою не свідчить про негосподарський характер таких операцій, оскільки такий економічний ефект настане після запуску підприємства, а всі дії та укладені господарські операції на теперішній час направлені на відновлення роботи підприємства та недопущення техногенної катастрофи у зв’язку з його призупиненням» (див. рішення Луганського окружного адмінсуду від 16.05.18 р. у справі № 812/1777/17).

Безоплатне передання товарів

Ще одне питання стосовно ПДВ – наслідки безоплатного передання товарів для медзакладів чи інших госпсуб’єктів.

Відповідно до пп. 14.1.185, 14.1.191 ПК безоплатне передання товарів вважається їх постачанням. А це означає, що, передаючи такі товари, платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 188.1 ПК. Водночас база оподаткування для товарів повинна бути не нижчою за ціну їх придбання. Якщо ж безоплатно передається власна готова продукція, то база оподаткування не може бути нижчою за її звичайну ціну, а для необоротних активів – не нижчою за залишкову їх вартість.

У такому разі платнику ПДВ потрібно скласти дві податкові накладні:

  • першу – на контрактну вартість постачання, тобто нуль;
  • другу – на вартість перевищення ціни придбання (звичайної ціни / залишкової вартості) над контрактною ціною.

Докладно про особливості складання таких податкових накладних – у статті «Якщо договірна ціна нижча від бази оподаткування».

Інше питання – чи потрібно в такому разі нараховувати компенсаційні податкові зобов’язання за п. 198.5 ПК. Адже товари, придбані для безоплатного передання, не будуть використані в господарській діяльності підприємства (передання не передбачає отримання доходу), а податковий кредит було відображено згідно з п. 198.3 ПК.

Одразу зауважимо, що в цій ситуації податкові зобов’язання потрібно нарахувати лише один раз – за п. 188.1, а не за п. 198.5 ПК. І хоча ПК не містить прямої норми, таку саму позицію озвучують і податківці в ЗІР, категорія 101.06: «додаткове нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ не здійснюється».

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали