Аполлон Позов: «Реформування бухобліку без участі бухгалтерів неможливе»

Як без бухгалтерського обліку не може обійтися жодне підприємство, так і самому бухгалтеру не обійтися без підтримки професійного співтовариства. Це підтвердив всеукраїнський бухгалтерський бізнес-форум, що відбувся 31 березня 2015 року в Києві. У масштабному заході взяли участь близько 150 чоловік: бухгалтери, представники Мінфіну, Державної фіскальної служби, юристи та керівники комерційних компаній. Ініціатором та організатором форуму виступила громадська організація – Всеукраїнський бухгалтерський клуб. На думку президента ВБК Аполлона Позова, консолідована думка бухгалтерів України – це сила, здатна впливати на законодавство й суспільство в цілому.

Позов Аполлон Харалампійович – кандидат економічних наук, генеральний директор Видавничо-консалтингової компанії «Баланс-Клуб», президент Всеукраїнського бухгалтерського клубу (ВБК) – єдиної громадської організації в Україні, що поєднує у своїх рядах і бухгалтерів, і державних службовців, і юристів, і аудиторів.
ВБК на чолі з Аполлоном Позовим регулярно надає методичну та консультаційну допомогу бухгалтерам в усіх регіонах країни. У рамках роботи Клубу щорічно проходять круглі столи, практикуми-семінари та бізнес-форуми як всеукраїнського, так і регіонального значення. Із 2007 року разом із Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана та за підтримки Мінфіну проводяться всеукраїнські професійні конкурси «Кращий бухгалтер України» і «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». Їх переможці нагороджуються грамотами та цінними подарунками.

– Аполлоне Харалампійовичу, цього року Всеукраїнському бухгалтерському клубу виповнюється десять років. Яка основна мета його створення?

– Наша організація була створена з метою підвищення престижу професії бухгалтера, захисту його інтересів і прав. Ми намагаємося створювати умови, які допоможуть членам Клубу відповідати високим професійним вимогам, беремо активну участь у методологічному регулюванні принципів бухобліку та фінансової звітності. Крім того, розширюємо зв'язки і на світовому рівні, співпрацюючи з міжнародними об'єднаннями бухгалтерів. Щорічно, починаючи з 2007 року, проводимо професійні конкурси в номінації «Кращий бухгалтер України» і всеукраїнські конгреси. У зв'язку із цим хотілося б подякувати нашому співорганізатору – Київському національному економічному університету імені Вадима Гетьмана – і висловити подяку активним учасникам наших заходів – представникам Мінфіну, Держказначейства, Державної фіскальної служби, інших міністерств і відомств.

– Масштабність таких заходів вражає. Але все-таки хотілося б уточнити: чому Ви вважаєте, що тема професійних громадських організацій у житті бухгалтерів дуже актуальна?

– І актуальна, і необхідна. Справа в тому, що нинішня економічна та політична ситуація в країні вимагає прийняття рішень, спрямованих на зміну суті нашого мислення. Нам уже недостатньо звичайних програмних зустрічей, семінарів, круглих столів і бухгалтерської періодики. Адже крім реалізації повсякденних завдань потрібно ще бути в курсі останніх змін у бухгалтерському та податковому законодавстві. Дивуватися тут нічому: занадто часті й постійні зміни, пов'язані з великим обсягом інформації, породжують нові проблеми і питання, що потребують додаткових знань і практичних рішень. Однак при цьому без уваги залишається досить важлива складова професійної діяльності – сама спеціальність бухгалтера, його суспільна значущість і загальне визнання. Міркування на дану тему і привели до думки про створення такого професійного співтовариства бухгалтерів, як Всеукраїнський бухгалтерський клуб.

– І що Ви плануєте робити далі?

– Ми поставили перед собою цілком конкретні цілі й завдання. Скористалися закордонним досвідом при організації форумів, конгресів і конференцій. Такі великомасштабні ділові й освітні заходи дозволяють сьогодні нам, бухгалтерам, висловлювати свої ідеї та погляди на діючі закони й висувати пропозиції щодо їх удосконалення. Головне при цьому – консолідувати думку членів професійного співтовариства, щоб обов'язково донести її до відповідних інстанцій в особі державних органів. І, зрозуміло, ми, як громадська організація, додамо всіх зусиль для того, щоб до нашої думки прислухалися. Ідеться про питання, що стосуються не тільки бухобліку, але й розгляду відповідних законопроектів. Тобто будемо активно ініціювати, контролювати та впроваджувати прийняті нормативно-правові акти.

– А може, усе-таки достатньо обмежитися підняттям проблем? Не бухгалтерська це справа – законопроекти розробляти…

– Яка користь, якщо професійне співтовариство бухгалтерів буде обмежуватися тільки констатацією проблем? Такий підхід не дасть нам можливості вийти на якісно новий рівень роботи й підвищити нашу роль у суспільстві. Ми у своєму Клубі побудували роботу таким чином. З одного боку, доводимо інформацію про проблему практично до всіх його членів, а з іншого – намагаємося максимально втягнути їх як у процес виявлення самих проблем, так і у формування пропозицій щодо їх зняття. Даний підхід дозволяє працювати на результат і забезпечувати ефективність практичних рішень. Особливо хочу підкреслити: реформування бухобліку без участі бухгалтерів неможливе.

– На чому засновані Ваші висновки?

– На реальній практиці. У чому суть реформи бухгалтерського обліку в Україні? Зрозуміло, що будь-які реформи проводяться для когось або для чогось. У нашому випадку – для професійного бухгалтерського співтовариства. Отже, це співтовариство повинне бути готовим сприймати такі реформи, а в разі необхідності – брати участь у їх корекції. І тут ще раз хотілося б зазначити: роль громадських організацій полягає в налагодженні взаємодії професійного співтовариства з державою. Головна мета – конструктивна робота з реформування бухобліку, вирішення проблем, становлення й розвитку громадських організацій, що складаються з висококваліфікованих фахівців (бухгалтерів), здатних сприймати проводжувані державні реформи.

– Але Ви ж знаєте, що на цю роль претендують багато громадських організацій?

– У тім і справа, що вони не просто претендують, а намагаються взяти на себе функції держрегулюваня. Кому потрібні ці «регулювальники»? По суті, такі організації перетворюються в якісь робочі групи, створені за образом і подобою державних структур. У підсумку втрачається сам смисл професійних співтовариств.

– Ви вже згадували, що діяльність Клубу заснована на закордонному досвіді. У зв'язку із цим хотілося б довідатися, чи існують згадані «регулювальники» серед професійних співтовариств країн Євросоюзу, куди Україна прагне вже не один рік?

– У Європейському Союзі громадські організації не виконують функції державного регулювання. За кордоном, у тому числі і в ЄС, увага приділяється авторитету професійних організацій. І якщо ви не є їх членами, то вас на ринку послуг (наприклад, бухгалтерських) взагалі не будуть сприймати.

– Напевно, нашим громадським організаціям теж слід скористатися таким досвідом. Які ж дії, на Вашу думку, їм необхідно вжити?

– По-перше, чітко сконцентруватися на своїх функціях. У даному випадку – на організації економічної діяльності, підвищенні якості пропонованих послуг. Наприклад, якщо йдеться про розробку нових нормативно-правових актів (законопроектів), потрібно чітко розуміти, яку суспільно значущу ціль переслідують автори таких документів. По-друге, ми повинні переконатися в тому, що нормотворці вибрали найменш обтяжний захід регулювання в галузі бухобліку, що це не призведе до посилення податкового навантаження на бізнес, надмірності вимог держорганів до всієї армії бухгалтерів. По-третє, при розробці того або іншого закону бажано звернути увагу на можливі наслідки у випадку його прийняття. І останнє. Ми пропонуємо створити принципово новий інструмент. Зокрема, при департаменті Мінфіну має бути апеляційна рада із прав бухгалтерів. Цей орган покликаний займатися конкретними проблемами бухгалтерів і підприємців, з якими вони часто стикаються. При цьому необхідно законодавчо встановити презумпцію недобросовісності платника податків.

– Що це за презумпція?

– Дискусії щодо формулювання цього поняття ведуться давно. Ми, як професійне співтовариство, хотіли б закріпити його законодавчо, щоб уникнути необґрунтованого тиску з боку контролюючих органів. Адже вони часто намагаються вважати платника податків недобросовісним, виходячи з надуманих мотивів. Оскільки не завжди можна чітко провести межу між законним зменшенням податків (податковою оптимізацією) і відхиленням від податків, фіскальні органи нерідко оцінюють дії підприємців, використовуючи такі розпливчасті критерії, як зловживання правом і недобросовісність.

– Але ж необ'єктивні рішення фіскалів можна оскаржити в суді…

– Що стосується судових органів, то їх сумніви в добросовісності підприємців виникають при відсутності умов для підприємницької діяльності (управлінського персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень); невідображенні в обліку окремих операцій, необхідних для даного виду діяльності (наприклад, перевезення товару); здійсненні операцій з особами, які не перебувають на податковому обліку, не мають держреєстрації та ліцензій, відсутні за юридичною адресою. У результаті цей пробіл у податковому праві заповнюється рішеннями судів, згідно з якими правочини можуть бути визнані сумнівними, а діяльність платника податків недобросовісною, тобто спрямованою на ухилення від сплати податків, а значить, і незаконною.

На жаль, в Україні немає механізму захисту від сваволі й корумпованості чиновників. Тому закріплення критеріїв недобросовісності на рівні роз'яснень судових органів може призвести до подальшого погіршення становища бізнесу. На нашу думку, виходом із ситуації, що склалася, має бути вдосконалювання окремих інститутів податкового права та закріплення на законодавчому рівні чіткого й вичерпного переліку критеріїв, виходячи з яких діяльність платника податків може бути визнана сумнівною та недобросовісною. Навіщо бухгалтера притягати до відповідальності за те, у чому він не винуватий? Не варто забувати, що бухгалтер – один із провідних спеціалістів: від нього залежить фінансове благополуччя підприємства, у тому числі й величина податкового навантаження. А правильно складена фінансова звітність підприємства є основою для залучення інвестицій і кредитів. Саме цими та іншими необхідними знаннями наш Клуб і озброює бухгалтерів. Адже наше головне завдання – зробити підприємства і країну процвітаючими.

Бесіду вів Валентин Ковальський