Захист підприємства та посівів у разі силового захоплення рейдерами

11.06.2019 1504 0 1

Юрособа-орендар обробила земельну ділянку та засіяла сільгоспкультуру з метою її вирощування. Надалі рейдери здійснюють атаку та намагаються захопити підприємство й урожай. Сільгоспвиробник звертається до поліції з метою захисту своїх прав, але не отримує бажаної підтримки та допомоги. Як діяти? Як захистити урожай за допомогою правоохоронних органів? Розглянемо варіанти захисту посівів та аграрного підприємства загалом в аналогічній ситуації.

Як діяти аграрному підприємству в разі застосування рейдером сили?

Першочерговим завданням сільгоспвиробника є виклик поліції, яка має зупинити силовий варіант захоплення підприємства. Надалі керівникові агропідприємства слід проконтролювати, щоб поліція встановила особи всіх нападників, ідентифікувавши їх документи. У разі відсутності документів такі фізичні особи можуть бути доставлені до управління поліції з метою встановлення їх особи.

Крім того, сільгосппідприємству слід подати повідомлення про злочин за ст. 187 (розбій), 190 (шахрайство), 206² (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), 358 (підробка документів) Кримінального кодексу. Таке повідомлення може бути подане працівникові поліції на місці злочину фактично відразу після спроби нападу на підприємство. Рекомендуємо подавати повідомлення у двох екземплярах, отримавши одне з них з «мокрою відміткою» про прийняття, оскільки саме вона слугуватиме підтвердженням прийняття документа.

Що зобов’язана зробити поліція, отримавши повідомлення про злочин?

Кожне повідомлення про злочин має бути зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі – ЄРДР) протягом 24 годин на підставі ст. 214 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК). Документ, який адресується поліції, може бути названо як повідомлення, заява тощо. Після його реєстрації в ЄРДР слідчий повинен розпочати розслідування. З моменту внесення відомостей за заявою сільгоспвиробника до ЄРДР вважається, що «кримінальна справа» є порушеною.

Чи бувають випадки відмови в реєстрації повідомлення про злочин у ЄРДР?

Оскільки рейдери можуть подати до поліції свої документи на право власності на урожай або корпоративні права на товариство сільгоспвиробника, поліція може відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР, розглянувши заяву агропідприємства про злочин у порядку Закону від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян», оскільки такі правовідносини мають характер цивільно-правових.

Що робити, якщо поліція відмовляє в реєстрації повідомлення про злочин у ЄРДР?

Після подання заяви про злочин керівник сільгосппідприємства має право отримати витяг з ЄРДР, що і буде підтвердженням реєстрації такого повідомлення про злочин в ЄРДР. У разі ненадання такого витягу аграрне підприємство має право подати скаргу до районного суду за місцезнаходженням управління поліції та зобов’язати поліцію внести відомості за заявою про злочин до ЄРДР та розпочати розслідування. На практиці така скарга розглядається доволі швидко – 7-14 днів та за одне судове засідання. Надалі слідчий суддя виносить ухвалу суду щодо визнання бездіяльності посадових осіб поліції протиправною та зобов’язує їх вносити відомості до ЄРДР. Прикладом вдалого оскарження бездіяльності органів поліції є ухвала Сахновщинського районного суду Харківської області від 06.05.19 р. у справі № 634/572/19, провадження № 1-кс/634/265/19, якою було зобов’язано слідчого внести відомості до ЄРДР за ст. 206² КК (рейдерство):

Висновки суду:

Задовольнити скаргу ПАТ «Сахновщинське ім. М.О.Ключки» на бездіяльність органу досудового слідства. Зобов’язати Сахновщинський ВП ГУНП в Харківській області внести відомості про вчинення злочину, які мають ознаки складу злочину, передбачених ч. 1 ст. 206-2, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 194 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ПАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» про вчинення злочину та розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства.

Що робити після внесення відомостей до ЄРДР?

Помітивши відсутність реального розслідування кримінального провадження, сільгосппідприємство має право подати клопотання про проведення слідчих дій, виклавши в ньому всі необхідні дії, які має провести слідчий з метою встановлення істини у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК слідчий зобов’язаний розглянути таке клопотання агровиробника та задовольнити його. На практиці трапляється, що слідчі не надають будь-якої відповіді щодо поданого клопотання. У такому разі сільгосппідприємство має право подати скаргу на бездіяльність слідчого щодо нерозгляду клопотання до районного суду за місцезнаходженням органу поліції. Скарга буде розглянута доволі швидко (7-14 днів) та задоволена, незважаючи на те, що закон визначає більш короткий термін розгляду. Слідчий суддя зобов’яже слідчого розглянути клопотання протягом трьох днів та надати відповідь агровиробнику. Прикладом вдалого оскарження бездіяльності слідчого є ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 16.11.17 р. у справі № 496/1816/16-к, провадження № 1-кс/496/1436/17:

Висновки суду:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого задовольнити частково. Зобов'язати слідчого Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 розглянути по суті клопотання потерпілій ОСОБА_1 від 23.10.2017 року про допит свідка.

Якщо, задовольнивши клопотання про проведення слідчих дій, слідчий їх не проводить, агровиробник має право через суд зобов’язати слідчого провести слідчі дії, заявлені у клопотанні. Процедура оскарження є аналогічною до тої, яку наведено вище.

Яке значення матиме проведення слідчих дій у кримінальному провадженні?

За допомогою слідчих дій агровиробник може встановити не лише виконавців рейдерської атаки, але й «замовника». У клопотанні про проведення слідчих дій слід заявити про вилучення оригіналів документів, які подавалися рейдерами на зміну корпоративних прав з метою подальшого проведення почеркознавчих експертиз, які установлять, що протоколи загальних зборів або договір купівлі-продажу корпоративних прав було підроблено. Також необхідно встановити повне коло учасників рейдерського захоплення, а також автомобілів, які використовувалися рейдерами для нападу, оскільки не всіх злочинці можуть затримати на місці злочину, а за допомогою автомобілів їх буде легше ідентифікувати. Зазначимо, що навіть у разі, якщо винні особи не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності у зв’язку із затягуванням розслідування, сільгосппідприємство може використати отримані докази в цивільній або господарській справі з метою скасування реєстраційних дій у реєстрі ЄДРПОУ щодо зміни власника або керівника підприємства, скасування реєстраційних дій щодо зміни власника нерухомого майна агровиробника. Такими доказами можуть бути: протоколи допитів свідків у кримінальному провадженні (у разі допиту їх у суді), почеркознавчі експертизи, експертизи зразків відбитків печатки, інші документи.

1 из 1

Як захистити корпоративні права та урожай від незаконного посягання рейдерів?

Після відкриття кримінальної справи рейдерська атака може продовжуватися: корпоративні права, якими заволоділи рейдери, можуть перепродаватися, а також може відчужуватися майно агропідприємства. За таких обставин сільгосппідприємство має право заявляти клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження з метою унеможливити подальший його перепродаж. Звертаємо увагу власників агропідприємств, що такий арешт надалі може бути знято судом надалі на підставі ще одного клопотання потерпілого у зв’язку з тим, що рейдерська атака закінчилася, а майно повернуто. Прикладом вдалого накладення арешту в рамках кримінального провадження на своє майно з метою його захисту та подальшого вдалого зняття арешту є ухвала Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.03.19 р. у справі №: 400/1152/17, провадження №: 1-кп/398/98/19:

Висновки суду:

06.03.2019 року потерпіла ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту корпоративних прав, нерухомого майна та рухомого майна сільськогосподарського підприємства «Богнер», накладеного ухвалами Петрівського районного суду Кіровоградської області по справі №400/561/17. Заява обґрунтована тим, що вона є засновником та власником ПСП «Богнер», на даний час її корпоративні права відновлені шляхом внесення відповідних записів до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвалами слідчого судді Петрівського районного суду Кіровоградської області накладено арешт на корпоративні права, рухоме та нерухоме майна, а також майно, що перебуває в оренді ПСП «Богнер», однак на даний час відпала потреба у вжитих заходах кримінального провадження… Ураховуючи, що на даний час корпоративні права потерпілої відновлено, обвинувачення ОСОБА_1 предявлено за ст.ст.205-1, 206-1 КК України, наявність арешту майна перешкоджає нормальній господарській діяльності підприємства та обмежує права потерпілої на володіння, користування та розпорядження корпоративними правами, суд вважає, що клопотання потерпілої ОСОБА_2, про скасування арешту майна підлягає задоволення, а арешт – скасуванню.

Що робити, якщо кримінальну справу відкрито, посягання рейдерів продовжуються, а суд не накладає арешт на майно в рамках кримінальної справи?

Трапляються ситуації, коли сільгосппідприємства або фізособи-підприємці звертаються до органів поліції з відповідними заявами про злочин щодо незаконного захоплення їхніх земельних ділянок, збирання сторонніми особами плодів їх насаджень або урожаю, але правоохоронні органи не дають належної оцінки таким заявам, вважаючи їх несуттєвими. Кримінальне провадження може бути відкрите, а розслідування тривати, однак слідчий може не вживати заходів щодо збереження земельної ділянки та врожаю, що ставить під ризик діяльність сільгосппідприємства. У такому разі сільгосппідприємство має право подати позов до суду в порядку цивільного судочинства, незважаючи на наявну кримінальну справу, та просити суд заборонити стороннім особам чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Прикладом вдалого захисту в такій ситуації є ухвала Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.08.17 р. у справі № 152/1559/17:

Висновки суду:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідачів, до Шаргородського ВП, Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області з питання незаконного збору яблук з належної йому земельної ділянки, проте відповідачами його звернення проігноровано, органами поліції рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Зазначене дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення, заподіяти шкоду інтересам обох сторін. Тому суд вважає за необхідне накласти арешт на багаторічні насадження та заборону на збір врожаю, здійснення обробітку ґрунту, обрізку дерев, обробку дерев ядохімікатами, вирубку, спилювання та викорчовування дерев яблунь в спірному саду.

Що робити, якщо досудове розслідування за кримінальним провадженням затягується?

У разі затягування розслідування у кримінальному провадженні щодо рейдерської атаки, сільгосппідприємство має право оскаржити недотримання слідчим розумних строків досудового розслідування, подавши відповідну скаргу до районного суду. У скарзі слід посилатися на наявні в матеріалах кримінального провадження докази вини рейдерів, а також зазначити, що строк, протягом якого ведеться досудове розслідування, є достатнім для його завершення та передання справи до суду з обвинувальним актом. Саме з таких підстав ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26.04.19 р. у справі № 265/1248/19, провадження №1-кс/265/1548/19 було задоволено скаргу потерпілого щодо недотримання розумних строків досудового розслідування:

Висновки суду:

Скаргу ОСОБА_2 на недотримання розумних строків досудового розслідування СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області за кримінальним провадження №12018050790001594 задовольнити частково. Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування та /або прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженню № 12018050790001594 від 06. 09.2018 року в 30 (тридцяти) денний строк з дня отримання копії ухвали слідчого судді здійснити наступні дії в тому числі, але не виключно: провести всі необхідні слідчі дії в тому числі визначені начальником СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області в повідомленні від 23 квітня 2019 року; у разі необхідності здійснити заходи визначені ст. 283 КПК України.

Що робити, якщо кримінальне провадження щодо рейдерів було закрито?

Бувають ситуації, коли тривалий час слідчий не проводить слідчих дій та не здійснює будь-якого контакту з керівником сільгосппідприємства, на яке відбувся напад. Надалі кримінальне провадження закривають і в порушення закону не повідомляють аграрне підприємство про таке закриття. За таких обставин сільгосптовариство має право подати заяву до управління поліції з метою отримання інформації про те, чи закрито кримінальне провадження щодо спроби рейдерського захоплення чи ні. Надалі, отримавши постанову про закриття кримінального провадження, агропідприємство має право оскаржити її до районного суду за місцезнаходженням управління поліції. Подаючи скаргу, агропідприємству слід зазначати, що слідчим не перевірено в повній мірі версію агровиробника про вчинення рейдерського захоплення підприємства, не надано належної оцінки всім витребуваним доказам у справі. Саме з таких підстав ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.03.19 р. у справі №295/3144/19, провадження №1-кс/295/1764/19, було скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження за ст. 206² КК (рейдерство):

Висновки суду:

29.11.2018 року слідчим СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12014060020003210 за відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Слідчий суддя приходить до висновку, що зазначена постанова не містить обґрунтованих і вмотивованих аргументів на підставі об’єктивно з’ясованих обставин. Так, під час проведення розслідування в цьому кримінальному провадженні допитано значне коло осіб, здійснено інші слідчі (розшукові) дії, зокрема надано дозволи на тимчасовий доступ речей та документів, проведення обшуків, відібрано зразків підписів та печаток. Однак, в постанові відсутня оцінка об’єктивно з’ясованих обставин, досліджених органом досудового розслідування та оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК України, а лише викладено коментар диспозиції ст. 190 КК України. Крім того, постанова не містить аналізу обставин за ст. 206-2 ч. 1 КК України, оскільки під час досудового розслідування вищезазначені кримінальні провадження були об’єднані в одне провадження і відсутні відомості про зміну кваліфікації. З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення скарги.

Які висновки можна зробити з урахуванням вищезазначеної судової практики?

Аналізуючи судову практику щодо захисту агропідприємств, можна зробити висновок, що в разі силового захоплення підприємства або урожаю сільгоспвиробнику слід здійснити такі дії:

повідомити поліцію про вчинення нападу;
подати письмову заяву (повідомлення) про злочин до органу поліції;
отримати один екземпляр заяви про злочин з позначкою про отримання;
подати клопотання про проведення слідчих дій;
подати скаргу до районного суду за місцезнаходження управління поліції щодо нерозгляду клопотання про проведення слідчих дій;
періодично звертатися до органів поліції із заявою про стан кримінального провадження з метою недопустити його закриття;
отримати постанову про закриття кримінального провадження у разі його закриття;
подати скаргу до районного суду на постанову про закриття кримінального провадження;
отримати ухвалу суду про скасування постанови про закриття кримінального провадження та направити її до управління поліції, яке розслідувало справу;
контролювати розслідування за кримінальним провадженням шляхом подання клопотань та скарг.

судова практика кримінальне провадження питання-відповіді право власності аграрний бізнес рейдерство аграрний сектор звернення до суду боротьба з рейдерством захист прав посіви