Як власникам землі відшкодовуватимуть шкоду, завдану внаслідок бойових дій

У консультації розглянемо процедуру відшкодування шкоди власникам земельних ділянок, які зазнали збитків у зв’язку з військовими діями і чиї земельні ділянки сталі непридатні до використання.

За якими показниками оцінюються втрати земельного фонду

Для встановлення розміру збитків за деякими напрямами постановою КМУ від 20.03.2022 № 326 було затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі – Порядок № 326, набув чинності з 21.04.2022).

Шкода та збитки визначаються окремо за такими напрямами (п. 2 Порядку № 326) :

• людські втрати і пов’язані з ними соціальні витрати;
• економічні втрати, пов’язані з людськими втратами;
• втрати житлового фонду та об’єктів ЖКГ – напрям, що включає втрати житлового фонду і об’єктів ЖКГ, об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати на їх відновлення;
• втрати земельного фонду – напрям, що включає втрати земельного фонду, а також пов’язану з ними упущену вигоду і т. д.

Відносно втрат земельного фонду оцінюються такі основні показники, як:

• фактичні витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництво, облаштування і зміст інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, обгороджувань, пограничних знаків, пограничних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
• шкода, завдана власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
• витрати на відновлення меліоративних площ;
• витрати на розмінування.

Відповідальними за визначення шкоди за цим напрямом є обласні, Київська міська держадміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).

Зверніть увагу: шкода визначається за методикою, затвердженою наказом Мінагрополітики, за погодженням з Мінреінтеграції. Ця методика має бути затверджена протягом 6 місяців після набуття чинності Порядку № 326, тобто до 21.10.2022. На сьогодні вона ще не затверджена.

У той же час наказом Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів (далі – Мінприроди) від 04.04.2022 № 167 затверджено Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, грунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану (далі – Методика № 167, набула чинності з 22.04.2022).

Методика № 167 містить порядок визначення та відшкодування шкоди внаслідок забруднення грунтів, засмічення земель, допущених у ході надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій в період воєнного стану.

Порядок визначення шкоди, завданої забрудненням грунтів або засміченням земель

Згідно з визначеннями, наведеними у п. 3 Методики № 167:

• забруднення грунтів – це накопичення в грунтах речовин, що негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;
• засмічення земель – наявність на земельній ділянці сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин без відповідних дозволів.

До відома: Методика № 167 стосується всіх земель України незалежно від їх категорій та форм власності.

Грунти вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні якісні зміни, які можуть бути обумовлені не лише появою в зоні аерації нових забруднюючих речовин, яких раніше не було (далі – ЗР), але і вмістом небезпечних речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію (п. 1 розд. II Методики № 167).

Землі вважаються засміченими, якщо на земельній ділянці є сторонні предмети, матеріали, відходи та/або інші речовини без відповідних дозволів, що з’явилися на цій земельній ділянці внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій (п. 1 розд. II Методики № 167).

ЗР, що спричинили забруднення земельної ділянки, розділені на 4 групи небезпеки, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій і орієнтовно допустимих концентрацій хімічних речовин у грунті.

Хто і як встановлюватиме факти забруднення грунтів або засмічення земель?

Факти забруднення грунтів і засмічення земель встановлюватимуться співробітниками Держекоінспекції шляхом (п. 3 розд. II Методики № 167):

• огляду земельних ділянок;
• аналізу даних дистанційного зондування землі;
• дослідження отриманих зразків проб грунтів;
• опрацювання висновків експертиз, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей, а також оперативних повідомлень від фізичних і юридичних осіб.

Згідно з п. 4 розд. II Методики № 167 обсяг забруднення грунтів у кожному випадку визначатиметься індивідуально через різноманітність геоморфологічних, геологічних і гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об’єм, масу) ЗР, яка проникла в певний шар грунту, обчислюються площа та глибина просочення.

Якщо обсяг забруднення грунту не може бути розрахований відповідно до п. 4 розд. II Методики № 167, він визначається із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі потреби – із залученням спеціалізованих організацій та на основі інших наявних матеріалів, включаючи дані дистанційного зондування землі.

Важливий момент: основою розрахунку розміру збитку від забруднення грунтів є нормативна грошова оцінка (далі – НГО) земельної ділянки, грунти якої зазнали забруднення (п. 2 розд. III Методики № 167). Дані про НГО можна взяти з будь-якого джерела.

Якщо НГО земельної ділянки не проведена або неможливо отримати інформацію про НГО забрудненої ділянки, НГО такої ділянки розраховується як середня НГО площі ріллі по АРК або по області (для м. Києва використовується середня НГО площі ріллі по Київській області), помножена на коефіцієнт, що зумовив негативні екологічні наслідки для родючості грунтів, рівний 300.

За розмірну одиницю розрахунку величини шкоди береться об’єм грунтової маси 2 000 м³ на 1 га земельної ділянки. Витрати на здійснення заходів щодо зниження або ліквідації забруднення грунтів збільшуються залежно від глибини просочення ЗР у співвідношенні 10 : 3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів відносно глибини грунтового шару 0,2 м витрати на ліквідацію забруднення збільшуються в 3 рази).

Усі матеріали, які використовуються для розрахунків, формують в окрему справу. Такі справи зберігатимуться в органах Держекоінспекції.

Органи Держекоінспекції мають право надавати копії розрахунків разом зі справою органам державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронним органам (п. 2 розд. V Методики № 167).