Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Державна реєстрація права власності на землю

Земельним законодавством передбачено, що право власності на земельну ділянку виникає  з моменту реєстрації цього права (ст. 125 ЗК). Як здійснюється така процедура та які документи слід подавати для реєстрації землі, розглянемо в даній консультації.

Куди звертатися для реєстрації

Право власності на землю підлягає реєстрації  в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відповідно до Закону № 1952.

За реєстрацією слід звертатися до суб'єктів держреєстрації прав, наділених відповідними повноваженнями, або нотаріусів. Нотаріуси наділені повноваженнями держреєстраторів прав на нерухоме майно і можуть реєструвати права без вчинення нотаріальних дій щодо такого майна (п. 1 ч. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 834).

Суб'єктами держреєстрації прав є (ст. 6 Закону № 1952):

  • органи держреєстрації прав, створені Мін’юстом (до моменту прийняття КМУ рішення про припинення ними своїх повноважень, але не пізніше 30 квітня 2016 року);
  • виконавчі органи місцевих рад, Київської, Севастопольської міськдержадміністрацій  (у випадку прийняття місцевою радою рішення про здійснення повноважень у сфері держреєстрації прав);
  • акредитовані суб'єкти (юридичні особи, що перебувають у трудових відносинах не менш ніж із трьома держреєстраторами).

Реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться будь-яким держреєстратором незалежно від місцезнаходження такої ділянки в межах області.

Якщо право власності на земельну ділянку виникає в результаті вчинення нотаріальних дій (наприклад, при купівлі-продажу, даруванні земельної ділянки або її спадкуванні), то держреєстрацію права власності здійснює нотаріус. Нотаріуси реєструють право власності на землю незалежно від місцезнаходження земельної ділянки (ч. 5 ст. 3 Закону № 1952).

Які документи необхідні для реєстрації

Реєстрація права власності на землю проводиться на підставі заяви громадянина або юридичної особи – передбачуваного власника земельної ділянки. Заява подається окремо за кожною земельною ділянкою (ч. 5 ст. 18 Закону № 1952). Якщо право власності на земельну ділянку придбавається одночасно із придбанням права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, достатньо однієї заяви (на будівлю і на землю).

Перелік документів, які подаються разом із заявою для реєстрації права власності, визначено Постановою № 1127. Інформацію про необхідні документи заявнику зобов'язаний надати держреєстратор (ч. 2 ст. 18 Закону № 1952).

Для проведення такої реєстрації подаються оригінали таких документів:

  • якщо реєструється право власності на сформовану земельну ділянку в порядку її відведення із земель державної та комунальної власності –  рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадку підготовки лотів до проведення земельних торгів) (п. 45 Порядку № 1127);
  • якщо реєструється право власності на земельну ділянку, яка зареєстрована до 01.01.13 р.,  у зв'язку із втратою, пошкодженням державного акта на право власності або права постійного користування – копія втраченого або пошкодженого держакта та оголошення про втрату документа в друкованих ЗМІ за місцем розташування земельної ділянки (п. 50 Порядку № 1127);
  • якщо реєструється право власності на сформовану земельну ділянку шляхом поділу або об'єднання ділянок – документ, що засвідчує право власності на ділянку до її поділу або об'єднання, витяг із Держземкадастру про новостворену земельну ділянку, письмова згода всіх співвласників (якщо поділ або об'єднання стосується ділянки, яка знаходиться в спільній власності) (п. 51 Порядку № 1127);
  • якщо право власності придбавається у зв'язку з виконанням умов правочину – документ, що підтверджує факт виконання відповідних умов правочину (п. 53 Порядку № 1127);
  • якщо в документах відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки – витяг із Держземкадастру про таку ділянку (п. 55 Порядку № 1127);
  • документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору (або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати такого збору).

Заява про держреєстрацію права власності та оригінали необхідних документів подаються в паперовій або електронній формі. Під час прийняття письмової заяви держреєтратор (нотаріус) обов'язково виготовляє електронні копії поданих документів шляхом сканування (ст. 16 Закону № 1952).

Після одержання документів держреєстратор установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, зокрема перевіряє дотримання форми правочину, повноваження особи, яка подала документи, наявність обтяжень на земельну ділянку і т. п. (ч. 3 ст. 10 Закону № 1952).

За результатами розгляду заяви та поданих документів держреєстратор приймає рішення щодо реєстрації права власності на землю або про відмову в такій реєстрації (ст. 11, 18 Закону № 1952). Після внесення відомостей до Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів він формує інформацію, яка розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до неї заявника з метою перегляду, завантаження та друкування (п. 22 Порядку № 1127). Така інформація може надаватися за бажанням заявника і в паперовій формі. Зауважимо, що обидві форми (і електронна, і паперова) мають однакову юридичну силу (ст. 21 Закону № 1952).

У які строки проводиться реєстрація

Держреєстрація права власності на земельну ділянку проводиться в строк не більше 5 робочих днів (ч. 1 ст. 19 Закону № 1952). Можлива також скорочена процедура реєстрації, щоправда, за терміновість розмір адміністративного збору набагато вищий (докладніше про це див. нижче).

Нотаріус проводить реєстрацію відразу після посвідчення правочину, на підставі якого ви- никло права власності на землю.

Слід зазначити, що у випадках, перелічених  у ст. 23 Закону № 1952, розгляд заяви про реєстрацію права власності може бути зупинено. Якщо протягом 30 робочих днів із моменту прийняття рішення про зупинення розгляду заяви заявник не виконає вимоги реєстратора, останній приймає рішення про відмову в реєстрації права власності.

Скільки коштує реєстрація?

Як уже було зазначено вище, за реєстрацію права власності справляється адміністративний збір, розмір якого залежить від строків здійснення реєстрації (ст. 34 Закону № 1952). Так, якщо реєстрація проводиться в строк:

  • до 5 робочих днів – збір становить  0,1 МЗП;
  • 2 робочих дні – 1 МЗП;
  • 24 години з моменту прийняття заяви (крім вихідних і святкових днів) – 2 МЗП;
  • 2 години з моменту прийняття заяви (крім вихідних і святкових днів) – 5 МЗП.

Адміністративний збір справляється від МЗП, установленої законом на 1 січня календарного року, у якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 грн.

Слід зазначити, що у випадку відмови в реєстрації прав або відкликання заяви адміністративний збір не повертається. Деякі категорії громадян, зазначені в ч. 4 ст. 34 Закону № 1952 (наприклад, інваліди I і II груп), а також особи, визначені рішеннями місцевих рад, виконавчі органи яких виконують функції суб'єктів держреєстрації прав, звільнені від сплати адмін- збору.

 

Віта ВАСИЛЕНКО

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали