Чи повинен орендар землі укладати угоду про соціальне партнерство?

Сільгосппідприємство орендує у фізосіб земельні ділянки, що знаходяться на території сільради. Сільрада вимагає укласти з нею угоду про соціальне партнерство. Що це за угода? Чи має право сільрада вимагати її укладання?

Укладання та виконання угод про соціальне партнерство – це добровільна справа кожного орендаря. Навіть якщо орендар не дасть жодної копійки в рамках такої угоди, він не порушить закон, адже законодавством не установлено відповідальність за невиконання цієї угоди.

За угодою про соціальне партнерство сторони беруть на себе зобов’язання шляхом об’єднання зусиль діяти з метою підвищення рівня життя територіальної громади, покращення добробуту та соціальної інфраструктури. Для реалізації такої угоди орендарю надається право вносити кошти на рахунки органу державної влади або місцевого врядування. Розрахунок суми коштів проводиться з урахуванням площі орендованих земельних ділянок.

Обов’язковість укладання угод про соціальне партнерство жодним нормативно-правовим актом на державному рівні не передбачена, проте органи місцевого самоврядування для виконання своїх повноважень відповідно до ст. 26 Закону від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» мають право вирішувати такі неврегульовані питання. Отже, місцеві ради можуть визначати процедуру та порядок укладання зазначених угод.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу (далі – ЦК) сторони є вільними в укладанні будь-якої угоди/договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК). Тобто укладати угоду про соціальне партнерство можна лише за волевиявленням сторін, адже сторони домовляються про певні умови на власний розсуд та беруть на себе певні зобов’язання.

Соціальне партнерство в Україні виражається та сприймається його учасниками і зацікавленими сторонами здебільшого у вигляді допомоги та благодійництва. Культура соціального партнерства ще потребує свого формування.

На думку орендарів, встановлення соціального партнерства є важливим та необхідним для доброзичливих стосунків з громадою та довгострокових орендних відносин. Відносини між орендарями та сільськими громадами в більшості випадків не врегульовані і залежать лише від бажання й можливостей виробника та в меншій мірі – від громади.

Найпоширенішими видами допомоги є: організація дозвілля; утримання шкіл; підтримка дитячих садків; будівництво або ремонт доріг.

Окрім того, такою угодою передбачають придбання подарунків до Дня Перемоги та Дня знань, допомогу на поховання, надання дизпалива та бензину для проведення робіт з облаштування території тощо. Найбільш вагомими інвестиціями для членів громад є створення робочих місць сільгоспвиробниками та збереження родючості ґрунтів і довкілля.