Індексація зарплати у 2024–2025 рр.: перевіряємо поточний рік і впевнено починаємо новий!

Під завісу року бухгалтер зазвичай «озирається назад», щоб пересвідчитися, чи всі розрахунки робили правильно. Зокрема – перевірити, чи не схибили бува в індексації зарплати. У цій справі якраз і допоможе поданий матеріал: ми нагадаємо про «індексаційну» історію 2024 року і наведемо всі дані, потрібні для розрахунків. А тим, хто таки виловить у себе недонараховану індексацію, підкажемо, як зафіксувати донарахування в обліку та звітності. А крім цього, ми привідчинимо двері в новий рік: поглянемо на індексаційну картину, з якою матимемо справу 2025 року.

Індексація-2024: коли і скільки мали нараховувати?

Передусім наголосимо: у цій консультації ми говоритимемо винятково про індексацію зарплати, обов’язкову за законодавством, а не про «індексаційні виплати», які за власним рішенням провадили деякі роботодавці, щоб підтримати підлеглих в умовах замороження та «обнулення» обов’язкової індексації.

Крок 1. Правильно визначаємо базовий місяць

Після призупинення індексації на увесь 2023 рік нам «спустили» спецправило стосовно подальших дій: обчислення індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року (ст. 39 Закону від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Як ми добре знаємо, обчислення індексів для індексації починається з місяця, що настає за так званим базовим місяцем (абзац другий п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, далі – Порядок № 1078). Відповідно, раз обчислення стартувало в січні 2024 року, новоспеченим базовим місяцем для індексації умовно вважаємо саме грудень 2023 року. Водночас залишилися чинними загальні правила індексації, визначені Порядком № 1078. А значить, подальше збільшення тарифної ставки (окладу) уже «збиває» базовість грудня 2023 року і натомість базовим стає місяць такого підвищення тарифної ставки (п. 5 Порядку № 1078). Наприклад, якщо в січні 2024 року збільшили тарифну ставку за посадою (роботою) працівника, то базовим уже слід було вважати січень 2024 року і т. п.

Отже, для правильного визначення базового місяця у 2024 році маємо нехитрий алгоритм: якщо тарифну ставку (оклад) працівникові у 2024 році не підвищували, то базовим залишається грудень 2023 року. Якщо ж було підвищення тарифної ставки у 2024 році, за базовий беремо місяць останнього підвищення. Тому, щоб перевірити, чи виникала потреба індексувати зарплату працівника в тому чи іншому місяці 2024 року, спершу погляньте, яка картина була в нього станом на такий місяць:

Наголосимо: наведена закономірність у силі для всіх працівників, у тому числі. для новоприйнятих, для осіб, які вийшли на роботу після завершення відпустки для догляду за дитиною, після скасування призупинення трудового договору тощо. Наприклад, працівника прийняли на роботу з 2 грудня 2024 року, а тарифну ставку за посадою, яку він обіймає, поточного року не піднімали. Отже, його зарплату за грудень 2024 року індексуємо за базовим груднем 2023 року

Важливо пам’ятати, що місяць стає базовим, якщо було підвищення саме тарифної ставки (окладу). Тож якщо йдеться тільки про збільшення/встановлення інших зарплатних складових – доплат, надбавок тощо, відповідний місяць базовим не стає.

Крок 2. Визначаємо суму індексації

Індексація зарплати проводиться в разі, якщо величина ІСЦ (обчисленого наростаючим підсумком з місяця, що настає за базовим) перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%. У такому разі індексується зарплата місяця, що настає за тим, в якому офіційно опубліковано відповідний ІСЦ (п. 1¹ Порядку № 1078). У 2024 році за базового грудня 2023 року уперше за 103%-вий поріг перевалило через індекс інфляції за червень, опублікований у липні. Відповідно право на індексацію виникло лише в серпні 2024-го. Протягом січня – липня 2024 року потреби індексувати зарплату не було.

Пропонуємо до вашої уваги таблицю, за якою легко знайти показники для індексації, знаючи базовий місяць працівника.

Користуючись таблицею, зважайте: у графі «сума, грн» ми навели величину індексації, обчислену в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн). Та якщо у працівника неповний робочий час, спершу обчислюють суму індексації з розрахунку повної зайнятості в межах зазначеного прожиткового мінімуму, а потім зменшують пропорційно до фактично відпрацьованого часу (абзац шостий п. 4 Порядку № 1078).

Водночас, згідно з роз’ясненнями компетентних відомств, пропорційно зменшувати суму індексації слід також у разі, якщо частину місяця особа не працювала, зокрема через тимчасову непрацездатність, відпустку тощо (хоча насправді Порядок № 1078 цього не передбачає).

Особливості індексації: увага на ключове

Загалом в індексації зарплати є ще чимало нюансів окрім тих, про які вже йшлося вище. Нагадаємо про найважливіші:

1. Зарплату сумісників індексують лише в частині, яка з урахуванням проіндексованого заробітку за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи, що на сьогодні становить 3 028 грн (п. 7 Порядку № 1078). Підставою для індексації зарплати зовнішніх сумісників слугує довідка з основного місця роботи із зазначенням суми проіндексованого доходу. Без такої довідки права на індексацію немає (звісно, подавати довідку є сенс у разі, якщо основний роботодавець проіндексував суму, меншу за прожитковий мінімум).

2. Індексувати слід тільки ті зарплатні складові, що мають постійний характер: основну зарплату за тарифною ставкою чи відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії (абзац четвертий п. 2 Порядку № 1078).

3. Виплати, нараховані за середнім заробітком, зокрема відпусткові, зарплата за дні відрядження, донорські, лікарняні тощо, індексації не підлягають (абзац третій п. 3 Порядку № 1078).

4. Крім звичайної індексації, яку визначають шляхом множення зарплати на потрібний відсоток (так званої поточної індексації), в особи може виникнути право на «фіксовану» індексацію – якщо після збільшення тарифної ставки зарплата працівника в частині постійних складових зросла на меншу суму, ніж нарахували б у такому місяці індексації. Тоді місяць підвищення ставки все одно стає базовим і «поточну» індексацію в ньому не нараховують. Проте з’являється потреба нараховувати «фіксовану» індексацію – різницю між можливою індексацією у відповідному місяці (якою б вона була б, якби не підвищення) та сумою, на яку зросла зарплата (абзац четвертий п. 5 Порядку № 1078). Отриману суму фіксованої індексації нараховують щомісяця, поки вчергове не підвищиться тарифна ставка, – тоді «фіксована» індексація зменшується на величину підвищення зарплати.

Донарахували індексацію: як оподатковувати й фіксувати в звітності

У пп. 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5, читаємо: якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, в якому були здійснені нарахування. Зокрема, це означає, що для подальшого визначення середнього заробітку (для відпусткових, відряджень тощо) донарахована індексація вважатиметься доходом місяця, в якому (а не за який) її нарахували. І відповідно, у зв’язку з донарахуванням індексації не виникає потреби переобчислювати раніше визначені суми середнього заробітку.

ПДФО та військовим збором донарахована індексація буде обкладатися у складі зарплатного доходу того місяця, в якому відбулося донарахування (пп. 164.1.2, пп. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу). Тож якщо, скажімо, у грудні 2024 ви донарахували працівнику індексацію за котрийсь із минулих місяців 2024 року (серпень – грудень), то відповідна сума оподатковуватиметься у складі грудневого доходу. Зокрема, до неї, безсумнівно, застосуємо 5%-ву ставку військового збору. Якщо йдеться про особу, яка досі у вас працює, то в додатку 4ДФ до об’єднаного Податкового розрахунку донарахована індексація «сидітиме» в загальній зарплаті за грудень, відображеній під ознакою доходу «101». Якщо ж ідеться про донарахування індексації звільненій особі, то донарахування розглядають уже як «інший дохід» і відображають із ознакою «127».

Схожа картина і з ЄСВ: якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, в якому були здійснені нарахування (пп. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449). Тож якщо донарахували індексацію працюючій особі, у додатку 1 вона «сидітиме» в загальній зарплаті місяця, в якому здійснили донарахування. І зрозуміло, що з метою застосування граничної величини нарахування ЄСВ чи з метою застосування «мінзарплатного» правила вона вважатиметься доходом саме такого місяця.

А ось якщо індексацію донарахували звільненій особі, ситуація з ЄСВ уже інша. Донарахований дохід потрібно поділити на кількість місяців, за які його донараховано (ч. 2 ст. 7 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). І вже такі помісячні суми (вони будуть однакові) з метою обчислення ЄСВ слід відносити до місяців, за які проводилося донарахування. У додатку 1 до об’єднаного Податкового розрахунку ці суми відображають із помісячною розбивкою, зазначаючи у графі 9 код типу нарахувань «1», а в графі 10 – місяць, за який проведено донарахування.

Індексація-2025: знову «з нуля»

Як то кажуть, і знову добрий день… 2025 року на нас чекає чергове «обнулення» індексації – завдяки ст. 34 Закону від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Там закарбовано: обчислення ІСЦ для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 %; сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Наведене формулювання явно шкутильгає: з одного боку, воно говорить, що обчислення ІСЦ починається з січня 2025 року (з огляду на це, базовим слід було б вважати грудень 2024 року), але водночас проголошує, що індекс у січні 2025 року приймаємо за 1 або 100 % (а це вже наштовхує на висновок, що базовим слід вважати січень 2025 р). Фахівці Мінсоцполітики вирішили це суперечливе питання на користь другого варіанта. Із роз’яснення, наданого в листі Мінсоцполітики від 10.12.2024 № 105/0/214-24, випливає: за базовий місяць приймаємо січень 2025 року, обчислення ІСЦ з метою індексації має починатися з лютого 2025 року. Зрозуміло, якщо після січня 2025 року у працівника підвищуватиметься тарифна ставка, за базовий для нього братимемо не січень, а місяць останнього підвищення ставки.

Отже, згідно з озвученим підходом, в січні, лютому та березні 2025 року індексації точно не виникне. У квітні 2025 року теоретично може з’явитися індексація, але це малоймовірно. Та все покаже час – картина залежатиме від майбутніх показників інфляції. А поки що, після проведення індексації за грудень 2024 року до самого квітня 2025 року «видихаємо»!